10 лет НАПК: как изменились основные предохранители от коррупции
www.pravda.com.ua
Wed, 30 Apr 2025 09:00:00 +0300
Створення Національного агентства з питань запобігання корупції НАЗК десять років тому поклало початок формуванню комплексної антикорупційної інфраструктури в Україні. Водночас саме НАЗК зазнало чи не найбільших змін серед усіх антикорупційних органів.
Змінювалася навіть модель управління органу, який спочатку мав колегіальне керівництво.
Далі були численні спроби обмежити інституційну спроможність або й зовсім зруйнувати мандат організації, зокрема через рішення Конституційного Суду.
Як тільки орган отримав нове дихання після перезавантаження, пандемія коронавірусу зупинила перевірку фінансових звітів політичних партій, а через кілька років повномасштабне вторгнення поставило на паузу спецперевірки кандидатів на посади та електронне декларування.
Паралельно з цим гальмувалося ухвалення стратегічних документів, які пропонували державі якісно нову антикорупційну політику.
Попри все НАЗК зберегло свою незалежність та субєктність, відновило всі функції та навіть розширило компетенцію.
При цьому подальше зміцнення кожного з напрямів роботи інституції не залишається без викликів, які потрібно долати за підтримки державних органів, партнерів та громадянського суспільства. Нова антикорупційна політика Вже з назви Національного агентства зрозуміло, що його головна мета запобігати корупції.
Це означає створювати правила і процедури, які роблять корупцію не тільки незаконною, а й невигідною та незручною.
Формувати державну політику так, щоб усунути передумови для корупційних практик у вигляді лазівок у законах чи непрозорих механізмів ухвалення рішень.
І так для кожної інфікованої корупцією сфери.
Для цього НАЗК розробляє Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму ДАП по суті, дорожні карти антикорупційних реформ, які мають скоординовано втілювати майже всі державні органи.
Перші документи були спрямовані на розбудову новостворених антикорупційних інституцій.
Чинні Стратегія і ДАП на 20232025 роки сфокусовані вже на мінімізації корупції у найбільш уражених нею сферах.
Йдеться про понад 1100 заходів у 15 сферах від судочинства і правоохоронної діяльності до митниці та охорони здоровя.
Їх ретельно відібрано на основі даних соціологічних опитувань та аналітичних досліджень.
Впроваджувані заходи включають галузеві реформи в законодавстві, розбудову процедур відкритості і підзвітності, цифровізацію сервісів, зокрема створення 63 ІТінструментів тощо. Для якісного моніторингу виконання ДАП вперше створено окрему інформаційну систему, що дозволяє оцінювати прогрес втілення кожного заходу як аналітикам НАЗК, так і представникам громадськості. Наразі важливо посилити результативність виконання заходів державними органами, адже насправді йдеться не тільки про боротьбу з корупцією.
Більшість змін за умов належної імплементації підвищить загальну спроможність та ефективність державних органів. Важливо наголосити, що заходи, які не вдасться імплементувати до кінця 2025, не анулюються, а стануть частиною нової ДАП на 20262030 роки.
Цей документ разом зі Стратегією, де істотний акцент робитиметься на євроінтеграційних вимогах, вкрай необхідно розробити і затвердити своєчасно.
Робота над створенням Стратегії вже розпочалась і ми розраховуємо, що вона буде затверджена Парламентом не пізніше вересня, а до кінця року нова ДАП. Аналіз корупційних ризиків та антикорупційні уповноважені Фіксація комплексних змін у довгострокових стратегічних документах не означає, що механізм антикорупційної превенції не враховує поточну ситуацію.
В арсеналі НАЗК є більш динамічні інструменти, які дають змогу системно відповідати на нові корупційні виклики. Передусім це стратегічний аналіз корупційних ризиків.
Тут Національне агентство може оперативно реагувати на проблеми у певних секторах, виявлених, наприклад, завдяки даним соціологічних опитувань, інформації від медіа або громадськості.
Перші дослідження стартували у 2020 році й відтоді їх проведено вже понад 40.
Йдеться про ідентифікацію та докладний аналіз корупційних ризиків у сферах відновлення та відбудови, безпеки та оборони, публічних закупівель, корпоративного управління, транспорту, землеустрою, охорони здоровя, лісового господарства та податковій сфері тощо.
Загалом виявлено близько 500 корупційних ризиків, щодо усунення або мінімізації кожного з яких відповідальні організації отримали чіткі рекомендації.
Наразі ключове завдання полягає в тому, щоб у взаємодії з профільними організаціями збільшити обсяг та якість виконання рекомендацій НАЗК. Національне агентство також слідкує за тим, щоб корупціогенні норми не потрапляли до нормативноправових актів.
Тисячі проєктів уряду та законопроєктів проходять моніторинг, після чого проводяться сотні антикорупційних експертиз з наданням рекомендацій щодо усунення проблемних положень.
Близько 90 таких рекомендацій від НАЗК враховуються розробниками майбутніх законів та інших актів це дуже гарний показник. Попри наявний інструментарій НАЗК обєктивно не здатне відстежити корупційні ризики в кожній державній організації та проконтролювати її антикорупційну політику.
В цьому Агентство покладається на широку мережу уповноважених підрозділів осіб з питань запобігання корупції, які мають бути очима та вухами НАЗК в різних органах та установах по всій країні.
Інститут АКуповноважених безперечно потребує вдосконалення.
Доцільність такого спеціаліста в умовному дитсадку сумнівна, але він точно потрібен там, де концентруються важливі господарські операції та великі суми бюджетних коштів.
Такий фахівець має не стільки нагадувати колегам про вчасне подання декларацій, скільки бути експертом з корупційних ризиків у конкретній сфері, в якій працює його організація, та докладати зусиль для того, аби їх попередити чи мінімізувати. Саме такий, сферальний, підхід до реалізації антикорполітики в НАЗК запроваджено минулого року.
Тепер за відповідальними підрозділами закріплені окремі сфери та органи і використання антикорупційних інструментів щодо них має більш специфікований характер, враховує секторальні особливості.
Інакше можна мати потужну експертизу в методології дослідження корупційних ризиків для всіх, але банально не розуміти, як працюють корупційні схеми у певній галузі.
В результаті будьякі рекомендації будуть відірваними від реальності. Електронне декларування, перевірки способу життя, партійні фінанси та лобізм Вочевидь найвідомішими функціями НАЗК, з якими орган найчастіше асоціюється в публічному просторі, є блок контрольноінспекційних повноважень, зокрема, повязаних з декларуванням. Зараз Агентство щороку перевіряє електронні декларації майже 700 тис.
публічних службовців на основі ризикорієнтованого підходу.
Реєстр електронних декларацій автоматизовано аналізує кожен поданий документ на наявність визначених ризиків.
Автоматизовану перевірку проходять всі декларації, після чого вони отримують показник ризикованості та утворюють рейтинг.
Декларації з найвищими показниками потрапляють на повні перевірки фахівцями НАЗК.
Якщо в 2021 році за результатами повних перевірок порушення були встановлені майже в третині декларацій, то минулоріч вже у 50, відібраних для перевірки.
Тобто в таких деклараціях виявлено недостовірні відомості, ознаки незаконного збагачення або необгрунтованості активів.
Це свідчить про ефективність ризикорієнтованого підходу, який дозволяє НАЗК сконцентрувати обмежений людський ресурс на найпроблемніших деклараціях та водночас перевірити їх більшу кількість автоматизованим шляхом.
Комісія, яка проводила першу зовнішню оцінку ефективності НАЗК, зазначила, що оптимальна кількість повних перевірок 1000 на рік.
У 2024му Національне агентство розпочало 1050 повних перевірок декларацій, з яких 715 завершило.
Для декларантів істотно змінився сам процес декларування.
Зараз 75 даних в декларації можуть бути заповнені автоматизовано.
Завдяки цьому посадовці витрачають на декларування в середньому до двох годин а не днів, як було раніше.
Це дуже непоганий показник, враховуючи те, що українська система електронного декларування є однією з найвимогливіших у світі.
Навряд публічні службовці уявляли функцію автозаповнення декларації, коли подавали всю інформацію про статки у паперовій формі до 2016 року. Водночас, яким би прогресивним не було декларування, воно не допоможе, якщо посадовець просто не декларує свої незаконні активи.
В таких випадках спрацьовує інший механізм моніторинг способу життя МСЖ декларантів, який виявляє невідповідності між їхніми офіційними доходами та реальним рівнем життя. НАЗК може проводити такий моніторинг з власної ініціативи або на підставі інформації, отриманої від інших органів та громадськості.
МСЖ еволюціонував від допоміжної процедури, що була підставою для перевірки декларацій, до самостійного механізму з виявлення необґрунтованих активів та незаконного збагачення. Тільки минулого року було здійснено 167 моніторингів, які виявили ознаки порушень на 740 млн грн.
За процедурою цивільної конфіскації в дохід держави вже стягнуто десятки мільйонів гривень необґрунтованих активів, ще сотні мільйонів чекають на рішення прокуратури і суду.
Перевага цього механізму в тому, що незаконно набуті доходи відносно швидко перераховуються в бюджет без потреби тривалих розслідувань та вироків щодо самих декларантів. МСЖ має неабиякий потенціал для виявлення недоброчесних посадовців і його роль тільки зростатиме в міру вдосконалення автозаповнення декларацій.
Адже чим більше відомостей завантажуватиметься з реєстрів автоматично, тим менше значення відіграватиме перевірка декларації.
З іншого боку, досвід інституту декларування, який неодноразово намагалися обмежити або й зовсім скасувати, показує, що вкрай важливо не допустити будьяких спроб нівелювання цієї функції передусім на рівні законодавчого регулювання.
Ефективний моніторинг способу життя має значення як для дієвої роботи НАЗК, так і для громадських активістів, чиї звернення і матеріали часто дають старт новим МСЖ.
З огляду на це НАЗК та партнери виступають категорично проти обмежень МСЖ, які хочуть внести деякі народні депутати, аби убезпечити себе та своїх родичів від питань щодо легальності отриманих автівок, будинків тощо.
Окрім контролю за законністю статків посадовців, НАЗК здійснює також контроль доброчесності політичних фінансів, тобто перевіряє, чи використовують політичні партії надане державою фінансування за призначенням.
В кінці 2023 року, після майже трирічної перерви, обовязок партій подавати фінансові звіти було відновлено, після чого 230 політпартій подали майже 1800 звітів про свою діяльність з 2020 року.
Майже у кожному другому звіті НАЗК виявило порушення.
Через встановлені фінансові невідповідності Національне агентство неодноразово зупиняло фінансування як провладних, так і опозиційний парламентських партій, захистивши свої рішення в судах.
Про невибірковість застосування антикорупційних інструментів свідчать і численні випадки конфлікту інтересів, які виявило Агентство.
Тільки протягом двох останніх років за ці порушення складено понад півсотні протоколів і приписів щодо народних депутатів, урядовців, представників Офісу Президента, суддів та мерів міст.
Щоправда інколи посадовці уникають відповідальності завдяки рішенням місцевих судів, тоді як через недосконалість законодавства у НАЗК відсутня можливість представити свою позицію в суді чи оскаржити рішення в апеляційній інстанції.
Тому актуальним є внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які вже напрацювало Національне агентство для забезпечення змагальності при розгляді подібних справ. Нещодавно компетенція НАЗК розширилася і на зовсім нові для України відносини лобіювання.
Мета нового механізму врегулювати вплив зацікавлених сторін на владні рішення, зокрема при розробці та ухваленні нормативноправових актів. За порушення лобістських норм Агентство вноситиме приписи, а для забезпечення транспарентної діяльності лобістів має запустити та вести Реєстр прозорості. Інститут викривання корупції Якою б ефективною не була діяльність НАЗК та інших антикорупційних органів, силами кількох інституцій неможливо виявити і попередити всі корупційні прояви в країні.
Громадяни, які стикаються з корупцією безпосередньо або стають її свідками під час виконання службових і професійних обовязків, господарської діяльності чи навчання, можуть повідомити про це уповноваженим органам та отримати статус викривача.
Він надає гарантії правового захисту та дозволяє претендувати на грошову винагороду за певних умов.
Минулого року НАЗК виплатило за рішеннями судів близько 15 млн грн першим викривачам. Для створення надійного і захищеного каналу повідомлень про корупцію Національне агентство запустило Єдиний портал повідомлень викривачів.
Зараз до нього вже підключено близько 9 тис.
організацій, тоді як кінцева мета понад 90 тис.
Через Портал подано більш як 5 тис.
повідомлень, 90 осіб отримали статус викривача. Пріоритетами цього напряму є забезпечення стабільних виплат винагороди викривачам та системні зміни до законодавства, які наблизять інститут до стандартів відповідної Директиви ЄС.
Насамперед йдеться про розширення поняття викривач, яке нині стосується тільки сфери корупції. Антикорупційний мейнстримінг Відразу після офіційного початку переговорів про вступ України до ЄС визначилася одна з головних особливостей євроінтеграції нашої країни.
Вона полягає в тому, що успіх переговорів поставлений у пряму залежність від прогресу антикорупційних реформ. Зазвичай антикорупційний блок в переговорному процесі з країнамикандидатами представлений в одному розділі.
Натомість до України застосовано безпрецедентний підхід антикорупційні заходи включено до кожного без винятку переговорного розділу.
А відтак буде неможливо успішно закрити жоден з розділів від транспорту до медіа, не втіливши антикорупційні ініціативи.
Цей підхід отримав назву антикорупційний мейнстримінг. Для досягнення успіху в переговорному процесі з ЄС Україна повинна втілити не точкові реформи, а забезпечити поступову, системну і довгострокову антикорупційну політику, яка має базуватися на вимірюваних даних.
Тож з огляду на це, виконання поточної та наступної Антикорупційної стратегії та ДАП є особливо актуальним для нашої держави. Протягом десятиліття свого існування антикорупційна система в Україні протидіяла не тільки власне корупції.
Викликами були і політичний тиск, і вади законодавства, і допущені помилки.
Очевидно, результати антикорполітики не стали блискавичними, але поступово все ж призвели до зниження рівня корупційного досвіду населення у кілька разів.
На черзі продовження кропіткої роботи над викоріненням умов, які тривалий час цементують корупційні практики у найбільш проблемних сферах.
В осяжному майбутньому ефективна протидія корупції буде ще й однією з ключових умов євроінтеграції України.
Тож антикорупційній політиці не бракуватиме ані стимулів, ні викликів.
Серед них високий суспільний запит на невідворотність покарання за корупцію, підвищені корупційні ризики в умовах війни та післявоєнної відбудови і, що не менш важливо, робота над поверненням довіри суспільства до антикорупційних зусиль держави.
Віктор Павлущик
Последние новости
больше новостей