Що таке "ілюзія адекватності інформації" і чому люди думають, що вони розумніше за інших
www.rbc.ua
Sun, 24 Nov 2024 07:00:44 +0200
У світі, де інформація постійно нас оточу, багато хто впевнений у своїй розумності.
Ця ілюзія адекватності інформації змушу людей вважати, що їхні погляди кращі, ніж в інших.
Чому люди думають, що вони розумніше за інших, розповіда РБКУкраїна прокт Styler з посиланням на дослідження, опубліковане в Plos One.
Що таке ілюзія адекватності інформації Те, як ми реагумо на аргументи чи думки, що відрізняються від наших власних, може мати серйозні наслідки хай то суперечка з другом, родичем чи вперта дискусія з колегою на роботі.
Напевно, кожен із нас не раз ставав свідком ситуацій, коли всі учасники вважали, що мають рацію, а обговорення врештірешт заходило в глухий кут.
За даними нових психологічних досліджень, така поведінка може бути зумовлена нещодавно виявленим упередженням, відомим як ілюзія адекватності інформації.
Цей феномен проявляться в тому, що люди схильні вважати, нібито володіють усію необхідною інформацію для формування свої позиції або наведення аргументів, навіть якщо це не відповіда дійсності.
Коли мова йде про розуміння реальності, людство виявляться схильним до помилок.
Ми підпадамо під вплив різноманітних упереджень, які розмивають межі між нашими припущеннями про світ і його істинним станом.
Наприклад, психологи відзначають, що люди за замовчуванням схильні вірити, що їхні особисті субктивні погляди відображають обктивне сприйняття реальності та складають загальний консенсус.
Це явище, відоме як наївний реалізм, може призводити до численних труднощів, коли ми намагамося зрозуміти інші точки зору.
Якщо хтось не погоджуться з нашими переконаннями щодо певної теми хай то права на аборти, ізраїльськопалестинські відносини чи зміна клімату нам легко відкинути цю особу, вважаючи, що вона спираться на хибну інформацію, не бажа або не в змозі мислити логічно, або ж піддаться своїм власним упередженням.
Коротко кажучи, наш мозок ускладню сприйняття поглядів інших людей як правильних, проте наївний реалізм не дина проблема, яку потрібно подолати.
Чому люди часто помиляються Дослідники зі штату Огайо, Стенфордського університету та Університету Джона Гопкінса висунули нове упередження, яке вони назвали ілюзію адекватності інформації.
Це явище змушу людей вважати, що вони володіють достатньою інформацію для розуміння ситуації та прийняття вірних рішень, навіть якщо насправді вони не усвідомлюють, чого їм не вистача.
А невдачі призводять до того, що люди впевнено орінтуються у свому соціальному світі, припускаючи, що вони володіють усію необхідною інформацію, формують думки та зміцнюють цінності та поведінку, не сумніваючись у тому, скільки вони не знають.
Дослідники наводять приклад біля знаку стоп зупинилася машина і довго стоїть.
За неї почали зупинятися й інші машини й інші водії почали дратуватися.
І водії інших машин впевнені, що вони володіють повною інформацію і це дозволя їм виправдати сигнали до водія першого авто.
Але через певний час у полі зору інших водіїв зявляться жінка, яка штовха візок з дитиною через перехрестя.
Саме через неї так довго стояв перший водій, бо він її побачив значно раніше за інших водіїв.
І ста зрозуміло, що іншим водіям не вистачало інформації, якою володів власник першої машини.
Водій другого авто діяв, виходячи з припущення, що у нього достатньо інформації для виправдання сигналу, але він помилився.
Цей приклад може здаватися тривіальним, але він якраз уособлю явище, яке може мати наслідки для більш серйозних ситуація, повязаних з політичними дебатами чи з особистими стосунками.
Ще один експеримент Щоб продемонструвати цю специфічну упередженість і те, чим вона відрізняться від наївного реалізму, команда провела експеримент.
Учасники читали статтю про нестачу води у вигаданій школі.
Одна група читала статтю з аргументами, чому ця школа ма обднатися з іншою.
Друга група читала статтю, де обговорювалося, чому ця школа ма залишитися окремо і як ма розвязатися проблема.
А контрольна група зачитала всі аргументи за те, щоб школа обдналася і за те, щоб вона залишилася такою, як зараз.
Зясувалося, що більшість людей у першій та другій групах за обднання та розднання відповідно.
І учасники були впевнені, що у них достатньо інформації для прийняття рішення.
А у контрольній групі 55 вважали, що школа ма обднуватися.
Це дослідження нада конвергентні докази того, що люди вважають, що вони володіють адекватною інформацію, навіть якщо їм браку половини відповідної інформації або вони пропускають важливу точку зору.
Крім того, вони припускають помірно високий рівень компетенції, щоб робити справедливу, ретельну оцінку інформації під час прийняття своїх рішень, пояснили вчені.
Варто також додати, що деякі учасники були готові змінити свої рекомендації, коли дізнавалися іншу половину аргументів.
Тобто, обмін інформацію може призвести до більшої згоди.
Це також показу, що ілюзію інформаційної адекватності можна подолати за допомогою певного рівня самосвідомості.
Раніше ми писали про те, які 10 ознак вказують, що ваше дитинство було важким і вплинуло на доросле життя.
А ще розповідали про те, які 9 помилок заважають вам досягти успіху.
Останні новини
більше новин