Українці днями не отримали від Сполучених Штатів 20 тис. обіцяних ракет для боротьби із шахедами. 5 червня видання Wall Street Journal повідомило, що адміністрація Дональда Трампа забрала в України ключову можливість протидії рашистським дронам. Ракети, які закуповувалися саме для українців, Трамп віддає американським збройним силам на Близькому Сході.

На тлі цих подій нові заяви Генерального секретаря НАТО Марка Рютте  про те, що припинення вогню в Україні збільшить загрозу для Альянсу з боку Росії, звучать дуже похмуро. Висновок для України однозначний: Європа не зацікавлена у припиненні війни в Україні, а Сполучені Штати у кращому випадку вмивають руки.

У НАТО також припускають, що Росія може навіть збільшувати запаси зброї під час війни проти України. Рютте попередив: Путін буде здатен застосувати військову силу проти НАТО уже через п’ять років. Генсек НАТО наголосив, що РФ нині виробляє за три місяці стільки боєприпасів, скільки всі країни НАТО за рік. Як писав «Главком», експерти констатують: поки що Альянс продовжує хибну стратегію, роблячи ставку на дорогу якісну зброю, тоді як у сучасній війні все вирішують недорогі безпілотники. Яскравим прикладом тому є операція Служби безпеки «Павутина».

Чи планує РФ нападати на Європу

Російські пропагандисти у своїх ефірах продовжують мусувати тему ядерного удару по Великій Британії, Франції чи Німеччині. Проте важливо аналізувати інформацію від офіційних осіб. Так, голова Державної думи РФ В’ячеслав Володін 7 червня звернувся до глави Бундестагу та лідерів п'яти політичних фракцій, заявивши, що плани Німеччини розгорнути виробництво ракет в Україні дедалі більше втягують її у військові дії проти Росії. «Цим ФРН все більше втягується у військові дії проти Росії. До чого це може призвести, ви самі розумієте», – натякнув Володін.

Російський політик стверджує, що новий уряд ФРН «створює передумови до загострення ситуації та провокує зіткнення між країнами». «Чи хоче цього народ Німеччини – питання. Ми не хочемо. Але якщо це станеться – ми готові», – запевнив спікер Держдуми.

У свою чергу керівник зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Кал заявив, що має чіткі розвідувальні дані, які свідчать: російські чиновники вважають, що зобов'язання щодо колективної оборони, закріплені в договорі НАТО, втратили свою практичну силу.

«Це не означає, що ми очікуємо, що танкові армії рушитимуть на захід. Але ми бачимо, що обіцянка НАТО щодо колективної оборони буде випробувана… Достатньо відправити маленьких зелених чоловічків до Естонії, щоб захистити нібито пригноблені російські меншини», – уточнив він.

Погіршує ситуацію ще й глибокий рівень залежності європейської розвідки від американської. На тлі повернення до влади Дональда Трампа, який відверто симпазує Путіну, ця залежність дедалі більше розглядається як вразливість.

Загалом Європу накрило усвідомлення того, що Сполучені Штати за Трампа у разі чого не будуть заступатися, а значить, треба бути готовими давати відсіч агресору самостійно. Більш рішуче тепер намагається поводитися Німеччина, а з уст британського вйського взагалі прозвучала ідея про те, що добре було б допомогти Україні із розробкою власної ядерної зброї.

Що кажуть експерти:

«Європейські члени НАТО переконані, що США скасовують свої зобов'язання щодо захисту Європи»

Канадсько-британський історик Гвінн Дайер вважає, що існує реальний ризик поширення російської агресії на країни Європи. «Повітряні та ракетні атаки потенційно призведуть до дуже великої кількості жертв серед цивільного населення (у Сполученому Королівстві)», – зазначає Дайер, посилаючись на слова генерала Річарда Барронса. Зокрема, про те, що Великій Британії потрібно повернути сирени повітряної тривоги та навчання щодо повітряної тривоги.

«Я це не вигадую. Барронс, колишній заступник начальника штабу оборони, який пішов у відставку з британської армії у 2016 році, не просто старий військовий фантазер. Він був співавтором Стратегічного огляду оборони британського уряду, опублікованого минулого тижня, і уряд повністю його прийняв. Це не лише Велика Британія. Лише за чотири місяці країни НАТО в Європі змогли переконатися, що їхній континент знаходиться на межі війни (майже чотири місяці минуло з Мюнхенської конференції, на якій віце-президент США Джей Ді Венс дав європейцям зрозуміти, що вони самі несуть відповідальність за свою безпеку, – «Главком»)», – каже він.

Історик зазначає, європейські члени НАТО тепер переконані, що Сполучені Штати скасовують свої восьмидесятилітні зобов'язання щодо захисту Європи. Зокрема, вони вважають, що США припинять дію гарантії ядерної відплати у разі нападу Росії, яка дозволила всім їм (крім Великої Британії та Франції) уникнути отримання власної ядерної зброї.

«Європейські країни мають рацію, що турбуються. Чи можуть Сполучені Штати опинитися в фактичному союзі з Росією? Малоймовірно, але можливо, враховуючи надзвичайно персоналістський стиль Трампа та його дивні, але безперечно дуже близькі стосунки з російським лідером», – каже історик.

«На жаль, зміни в альянсах в останню хвилину часто відбувається безпосередньо перед тим, як великі держави розпочинають велику війну… Європейські члени НАТО повинні зробити все можливе, щоб підтримувати опір України, і якомога швидше відновити власні оборонні можливості на випадок, якщо Трамп все ж таки обере російський варіант».

«З моменту вторгнення в Україну російські кібератаки на молдовські інституції потроїлися»

Американський експерт з питань міжнародної політики та оглядач, що спеціалізується на технологіях, Мартін Макарян констатує: кіберпростір став ще одним театром воєнних дій.  За його словами, нині східноєвропейські держави, багато з яких перебували колись у сфері впливу Росії, нині стикаються з дилемою: чи варто їм подвоїти зусилля щодо кіберстійкості, чи краще інвестувати в армію, яка може дати фізичну відсіч РФ? «Жоден зі шляхів не є легким. Обидва є дорогими. Але багато хто побоюється, що бездіяльність більше не є варіантом», – зазначає експерт.

Макарян нагадує, що хоча Росія застосовувала масштабні кібератаки проти українських телекомунікаційних та енергетичних компаній, а також на урядові установи, паралельно з ракетними ударами, кіберпростір не став домінуючим фронтом у війні Росії проти України. Однак, на його думку, у випадку розширення агресії РФ сценарій в інших країнах може розвиватися інакше.

«Якщо країни Балтії та Польща представляють собою відносно укріплений край східного флангу НАТО в кіберпросторі, то Молдова демонструє, що відбувається, коли ці превентивні заходи для підвищення кіберстійкості відсутні, або тому, що уряд не визнає їхньої важливості, або тому, що йому бракує можливостей для їх впровадження», – веде далі Макарян.

За словами експерта, з моменту вторгнення в Україну російські кібератаки на молдовські інституції потроїлися. «Дезінформаційні кампанії намагалися дестабілізувати проєвропейський уряд країни та посіяти розбрат у суспільстві…. Молдова вже давно розглядається як ще одна ахіллесова п'ята у східному сусідстві ЄС. 10-річний план, розроблений сумнозвісним російським агентством державної безпеки ФСБ та оприлюднений у 2023 році кількома ЗМІ, підтверджує стратегію Кремля щодо дестабілізації Молдови як частини його ширших зовнішньополітичних цілей», – зазначає Макарян.

«Війна в Україні чітко показала, що кібербезпека сама по собі не виграє війни. Але вона може змінити правила гри — сіяти плутанину, паралізувати системи, завдавати шкоди цілим економікам і маніпулювати громадською думкою, щоб створити внутрішній хаос», – резюмує експерт.

«Литва посідала чільне місце в промовах Путіна»

Колишній генерал США та керівник ЦРУ Девід Петреус переконаний: Путін вторгнеться до країни НАТО, якщо досягне успіху в Україні, і на його думку, під найбільшою загрозою перебуває Литва. Саме туди РФ, на думку експерта, розпочне вторгнення, аби перевірити рішучість Заходу протистояти агресору.

Петреус розкритикував і президента США Дональда Трампа за неодноразове надання «других шансів» Путіну, і Джо Байдена – за нездатність належним чином озброїти українські сили. «США також занадто довго зволікали з окремими рішеннями, такими як танки M1 Abrams. Навіть сліпий у темну ніч міг би побачити, що треба надавати F-16. Більше ніде в Європі не було МіГів, які ми могли б українцям надати, доводилося постачати F-16. Те саме стосується систем залпового вогню, вдосконалених звичайних боєприпасів та зняття обмежень (на їх використання). Нам слід було одразу це зробити для українців, щоб вони могли змінити динаміку на полі бою та показати Москві, що вони не можуть досягти додаткових здобутків на полі бою прийнятною ціною».

Петреус заявив, що метою Росії було і є повалити президента України Володимира Зеленського, щоб встановити маріонеткового лідера та контролювати всю Україну.  Петреус додав: «Якщо це буде зроблено, ви побачите, як росіяни зосередяться на одній із балтійських країн. Литва займала чільне місце в промовах Путіна, і нам слід було б прислухатися до них набагато більше».

«Війна РФ з Україною виявила дисбаланс сил між США та Європою»

Голова правління дослідницької компанії GENAR, співробітник кафедри комунікацій Стамбульського університету Медіполь Іхсан Акташ констатує: «Від Німеччини до Франції відчувається очевидний брак військової потужності. Якщо Україна впаде, не залишиться реальних сил, щоб протистояти Росії аж до Франції».

Акташ зазначає, що війна РФ з Україною виявила дисбаланс сил між США та Європою: європейські країни залишаються майже повністю залежними від США. Акташ також зауважує, що війни ведуться для визначення кордонів та червоних ліній. «Але в контексті, коли Росія глибоко проникла в Україну та окупувала Крим, питання про те, де провести ці межі, стає дедалі складнішим. Ця війна цілком може призвести до несподіваного розширенням (Росії) або закінчитися дивовижним миром», – резюмує він.

«Велика Британія опинилася між молотом Росії Володимира Путіна та ковадлом США Дональда Трампа»

Британський урядовий експерт з питань оборони Фіона Гілл, яка була головним радником Білого дому з питань Росії під час першого терміну Дональда Трампа, вважає, що її країна має «великі проблеми». На її думку, Велика Британія опинилася між молотом Росії Володимира Путіна та ковадлом дедалі більш непередбачуваної Америки під керівництвом Дональда Трампа.

«Путін розглядає війну в Україні як відправну точку для того, щоб Москва стала домінуючою військовою силою в усій Європі», – вважає вона. Гілл нагадала, що «у рамках цих довгострокових зусиль Росія вже загрожувала Великій Британії різними способами». Зокрема, вона нагадала про «отруєння, вбивства, диверсії, всілякі кібератакі та операції впливу, а також перерізання підводних кабелів.

Висновок про те, що Путін оголосив війну Заходу, Гілл зробила ще у 2015 році – після анексії Криму. Російський лідер, стверджує чиновниця, розглядає війну в Україні як «частину опосередкованої війни зі Сполученими Штатами; саме так він переконав Китай, Північну Корею та Іран приєднатися». На думку Гілл, Путін нині вважає, що Україна вже не цікава США, оскільки «Трамп справді хоче мати окремі відносини з Путіним для укладання угод про контроль над озброєннями, а також для ведення бізнесу, який, ймовірно, ще більше збагатить і Трампа, і Путіна. Хоча Путіну і не потрібне подальше збагачення».

Наталія Сокирчук, «Главком»