Кожен українець має відчути себе воїном: що робить нас стійкими і сильними
www.pravda.com.ua
Sun, 04 May 2025 08:00:00 +0300
40 представників громадськості, держави і бізнесу нещодавно завершили навчання на курсі Сектор оборони.
Творці змін від Офісу підтримки змін МОУ та Sahaidachnyi Security Center.
Перед випускниками виступив співзасновник Української академії лідерства, політолог і капелан Андрій Зелінський.
Публікуємо тези його лекції про основи стійкості суспільства й індивіда у час війни. Це наш із вами час час ставати сильнішими, бути людьми.
Іншого у нас немає.
Це одне з найважливіших усвідомлень, яке українцям варто зробити якомога швидше.
Більшість наших громадян живе з думкою про те, що зараз відбувається якась трагічна деформація звичного ладу, і лиш потрібно трішки почекати, поборотися, потерпіти, поки ця загроза мине.
Тим часом минаємо ми з вами. Час це ментальний конструкт.
Його не існує як такого.
Але існує тривалість руху.
Існує наша здатність приборкати хаос і використати його для розвитку.
Більшість людей цього не усвідомлюють, і легко потрапляють у пастки.
Їм стає тісно, душно.
Вони не можуть реалізувати власної особистості.
А людині колись таки варто відчути себе господарем власного руху, цього часу, навіть такого трагічного, позначеного долею хаосу і невизначеності.
Звідси розпочинається субєктність. Субєктність це усвідомлена свобода, виявлена в дії.
Для усвідомлення свободи треба запакувати цілий світ із множиною людських досвідів в особистість, в одне конкретне я.
Наш із вами час у світі необхідно увласнити.
Усвідомлена дія ж стає певного формату служінням дозволяє реалізувати власний досвід на користь суспільного блага.
Власну свободу спочатку треба відкрити, загорнути у правильні слова, назвати по імені, усвідомити.
А згодом і проявити, уречевити, щоб і самому повірити, що вона таки існує.
Здатність вчитися це мистецтво стійких і сильних.
Один із механізмів, як сформувати у собі силу якісно пережити важкі часи.
Варто виходити з кожної ситуації з новими інсайтами, хоча б дрібними, але цілком конкретними усвідомленнями можливо, колись вони стануть рішеннями. Навіть з екзистенційних загроз, із драми, яку переживає ціла країна, ми з вами можемо вийти сильнішими.
Є два важливі принципи, необхідні для цього якісний контакт із реальністю та здатність взаємодіяти системно.
Якісний контакт із реальністю це коли розумію 1що саме відбувається, 2 як саме відбувається і 3 як я можу на це вплинути.
Це запорука успіху, умова перемоги будьякого масштабу та в будьякій сфері.
Інакше можна багато рухатися й витрачати енергії, а виявиться ходили по колу чи дійшли не туди. Завдяки спільному словнику з погоджених значень, ми чітко формулюємо спільне розуміння, що саме відбувається.
Простий аналіз допоможе зясувати процеси як саме усе відбувається, збагнути причиннонаслідкові звязки.
Третє розуміння того, що я не заручник обставин, а частина процесу і можу на нього впливати принаймні на рівні власного ставлення.
Світ людей творять люди.
Навіть із обмеженими ресурсами і спроможностями правильне налаштування дозволяє нам не залишатися осторонь, а здійснювати свій вплив, скеровувати хаос подій до зрозумілих і бажаних горизонтів.
Комунікація для соціального організму як кровотік для живого.
Словник лежить в основі формування соціальних груп, вони є його результатом.
Ми узгоджуємо значення, котрі уможливлюють злагоджену взаємодію, а вона людську цивілізацію.
Суспільство це складна багаторівнева система комунікації.
Людину творить досвід, а людське суспільство комунікації.
Мова це матриця світосприйняття.
Скажімо, ми вживаємо багато безособових дієслів, безпідметникових речень і дієслів пасивного стану.
Ми апріорі звикли до відсутності підмета, а отже субєкта, а отже відповідальності.
Усе буде добре психологічний буфер, а не алгоритм соціального конструювання.
Дощить звучить красиво.
Але хто Де Коли У англійському перекладі Іts raining.
Там навіть окрема граматична категорія існує fake subject.
Тобто мусить бути підмет Іt, бо якщо є результат, то хтось має його спричинити.
Тарілка не може самотужки розбитися її хтось розбив.
Хтось мусить брати відповідальність за те, що відбувається.
Нам потрібен хтось, а не безособовість пасивного стану.
Бо світ людей творять люди.
Не зрозумівши цього, не можемо відкоригувати нашу реальність, витрачаємо енергію, ресурс намарно. Історія позбавила українців відчуття субєктності.
Як результат, ми підмінили онтологію ідеологією.
Сьогодні на полі бою українці повертають українця господаря своєї свободи.
Вільна людина вирішує власну долю.
До речі, в українській мові рішення не приймається його хтось виробляє, ухвалює.
Приймати рішення калька з російської.
У їхній історії рішення вироблялися десь на вершечку, спускалися вниз і приймалися по цілій вертикалі.
А ми можемо вирішувати, що формує нашу субєктність усвідомлення свободи, виявленої в дії. Ми бачимо світ нашою мовою.
Коригуємо особисту реальність новим досвідом і змінами словника. Свідомість це процес конвертації реального у реальність.
Невпинно через органи чуття ми зчитуємо інформацію, а свідомість, у межах сформованого фокусу, її вербалізує, візуалізує, складає досвід у структури речення. Ми живемо у субєктивно сконструйованих реальностях.
Інколи люди зупиняються, бо вважають, що вперлися у межу, тоді як вона лише їхній ментальний конструкт.
Бачимо світ фокусно, тобто опрацьовуємо лише те, на що зосереджена наша свідомість.
Поза нашою реальністю існує велика кількість реального ресурсу, який ще можна використати, щоб відкоригувати себе і світ навколо.
Фокус дозволяє навести нашу оптику на те, що може справді бути ресурсним.
На той вимір реального, який можна конвертувати у бажану реальність.
На той спосіб взаємодії зі світом, з іншими людьми та з самим собою, що формує особистість, яка, дивлячись на життя, конструює якісну особисту реальність.
Це теж про стійкість.
Людське життя невпинний потік подій і присутностей. Фокус трансформує наші особисту і спільні реальності у здатність забезпечити якісну ефективну злагоджену взаємодію.
Спільний словник потрібен, щоб оформити спільний досвід у спільну реальність.
Особиста і спільна реальність можуть перерости у злагоджену взаємодію. Злагодженість один із ключових термінів у військовому лідерстві.
Здатність налагодити взаємодію це здатність зрозуміти, яку мету ми маємо досягти, і спільно визначити, хто за що відповідає, якою мірою і наскільки може виконати необхідне. Стійкості як щосьності не існує.
Існують стійкі люди.
Стійкість це модель взаємодії особи зі світом.
Особистість формують три ставлення як я бачу світ, людей і себе.
Воїн це архетипне означення субєкта.
Це не форма громадянської відповідальності, не фах, не правовий статус від моменту зарахування на військову службу до звільнення з неї.
Йдеться про таку модель взаємодії людини з реальністю, коли особистість бачить можливість, дивлячись на світ команду в оточуючих і господаря власної свободи в собі.
Важливо, щоб у час хаосу і війни воїном відчував себе кожен українець, у свій спосіб і на власному місці.
Воїну потрібні шлях і сила.
Сила це здатність забезпечити баланс у житті при взаємодії з реальністю, зовнішнім світом.
Шлях це базові алгоритми взаємодії з реальністю для досягнення бажаного результату ставлю ціль докладаю зусиль бачу результат проводжу аналіз, щоб розуміти, куди рухатися далі. Лідер команди повинен уміти бачити результат.
Цим більшість наших командирів і керівників нехтують.
Якщо вам сьогодні треба було пройти 500 метрів, а доклавши всіх зусиль подолали 300, то важливо побачити нам щось вдалося.
Це підсилить команду.
Аналіз допоможе зясувати, чому не пройшли решту і що зробити, щоб таки пройти.
Але не бачити результату, помічати лише його відсутність це стріляти собі по ногах.
І по спроможності команди.
Коли команда зосереджена на зясуванні відповіді на питання хто винен це спотворює процес аналізу, й інституційний організм працює за неефективними алгоритмами.
Якісний аналіз уможливлює реформу, трансформацію соціальних інститутів, інституцій.
Без нього пастка пустки.
Здатність лідера підсилити кожного члена команди визначає її стійкість.
Він має бути Unifire тим, хто обєднує і Multiplier тим, хто помножує потенціал обєднаних. Обєднання шляхом підсилення людей і помноження їх потенціалу це один із базових механізмів для організації якісних, ефективних і стійких команд. Організаційна стійкість базується на командних навичках.
Лише симфонія індивіда і команди увага команди до індивідуального та відповідальність індивіда за командне уможливлює якісний результат.
Тут корисно пригадати собі міф про Філоктета, найгеніальнішого снайпера античності.
Одіссей із підрозділом прямує кораблем до Трої.
Дорогою Філоктет ранить ногу, вона гниє й страшенно смердить.
Його залишають на безлюдному острові.
Протистояння з троянцями затягується на 10 років.
З Олімпа грекам кажуть, що без Філоктета у них нічого не вийде.
Повертаються по нього, але ображений побратим відмовляється.
Тоді боги звертаются до нього якщо поїде, то здобуде на полі бою славу і зцілення, а якщо відмовиться залишиться до смерті гнити на самоті.
Зрештою, так і сталося Філоктет повернувся до команди і поцілив пяту Ахілла.
Отже, злагоджена взаємодія, яка приводить до якісного результату, потребує двох речей команда розуміє, що без Філоктета у них нічого не вийде, а він що без співпраці не зможе розвиватися і якісно реалізувати власний проєкт.
Гниття ж символізує нездатність абсорбувати в себе можливості і трансформувати їх у результат. Третій необхідний для успіху Воїна елемент, крім Сили і Шляху Дух.
Це енергія, що нас запалює і підсилює.
Вона потребує структури, щоб не спопелити чи не вивітритися індивідуальний дух якісної взаємодії поміж нашим тілом, почуттями, знаннями, цілісного особистісного розвитку командний розподілу функціональних обовязків, розуміння спільної мети і ядра, або людей, які добре усвідомлюють, навіщо бути разом, витрачати зусилля, рухатись вперед.
Тобто команда, яка підсилює кожного члена, і кожен член, який працює на спільний результат, потребують спільної відповіді на питання Навіщо нам цей бій. Якісний контакт із реальністю забезпечує індивідуальну спроможність і злагоджену командну силу, здатність ефективно фокусуватися, формувати відповідні ставлення і визначити правильні дії для того, щоб забезпечити стійке функціонування команди.
Так стійкі механізми взаємодії з реальністю формують системні спроможності її опрацювання.
Відповідно, результат дорівнює якості системи і навпаки. Якісні інституції єдиний механізм забезпечити результат, розвиток, спроможність на рівні суспільства.
Соціальна система це завжди синхронна взаємодія трьох складових ресурсу, норм та ідеї.
Її стійкість забезпечується необхідним для визначеної мети ресурсом, опрацьованим у відповідний визначеним нормам спосіб.
Система добре функціонує тоді, коли здатна до відновлення, регенерації існуючих спроможностей і адаптації до мінливого контексту.
Регенерація конститутивних, фундаментальних спроможностей і адаптація до контексту дві складові поняття безпеки, особистої та командної. Андрій Зелінський
Останні новини
більше новин