Пошкодження кабелів в Балтійському морі: чи винесло НАТО уроки
ua.korrespondent.net
Mon, 20 Jan 2025 15:30:00 +0200
Серія обривів кабелів З 2023 року загалом вже було пошкоджено десять кабелів у Балтійському морі, що вплинуло на Естонію, Фінляндію, Швецію, Німеччину та Литву.
Щонайменше у двох інцидентах було зафіксовано, що кораблі тягнули по дну якір, який пошкодив підводні кабелі і ось, як це було.
17 листопада 2024 року кабель звязку між Швецією та Литвою був пошкоджений.
18 листопада обірвалось підводне оптоволокно у Балтійському морі між Фінляндією та Німеччиною, яке слугувало єдиним інтернетзєднанням між двома країнами.
Розпочалося слідство.
Зясувалось, що китайський суховантаж Yi Peng 3 міг навмисне проволокти якір по дну Балтійського моря, аби пошкодити обидва кабелі звязку.
25 грудня 2024 року стався обрив силового кабелю Estlink 2, що зєднує Фінляндію та Естонію по дну Балтійського моря.
В інциденті підозрюється нафтовий танкер Eagle S під прапором Островів Кука, який входить до тіньового флоту РФ для незаконного перевезення нафти.
Зараз Eagle S перебуває в територіальних водах Фінляндії, фінська влада продовжує збір доказів.
Видання Lloyds List пише, що судно було оснащене передовим обладнанням для спостереження, що давало йому змогу виступати складною шпигунською платформою, націленою на військовоморські та повітряні дії НАТО.
Друзі України в Європі повязують дії в Балтійському морі не лише з диверсіями, а й активністю тіньового флоту РФ.
Ці дії тіньового флоту ред.
Росії спрямовані на те, щоб заподіяти шкоду і викликати хаос, непевність серед демократичних країн.
Тому йдеться про атаку РФ на демократичні цінності, демократичні процеси, сказала спікерка Сейму Латвії Дайга Мієріня.
І схоже, що в НАТО вирішили протидіяти диверсіям, однак не винесли головний урок треба боротись не лише з наслідками, а й з акторами цих дій.
Росіян не помітили 8 січня 2025 року стало відомо, що у відповідь на диверсії в Балтійському морі країни Північної Європи посилили нагляд за підводною інфраструктурою та російським тіньовим флотом.
У межах операції Nordic Warden відстежуватимуть дані з низки джерел, використовуючи при цьому, зокрема, інструменти штучного інтелекту.
А вже 16 січня у відповідь на серію диверсій у Балтійському морі НАТО розпочинає місію Baltic Sentry Балтійський вартовий із захисту підводної інфраструктури.
Під час місії будуть задіяні додаткові фрегати, патрульні літаки та безпілотники, повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на зустрічі лідерів восьми балтійських країнчленів Альянсу в Гельсінкі.
В операції візьмуть участь Фінляндія, Естонія, Данія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща та Швеція.
Ми залишаємося готовими діяти індивідуально і колективно для захисту нашої критично важливої підводної інфраструктури та розбудови стійкості, зокрема шляхом розбудови та розширення існуючої співпраці між НАТО і ЄС.
Ми схвалюємо додаткові заходи, вжиті членами Альянсу і партнерами для зміцнення безпеки в нашому регіоні, які підсилюють існуючу і заплановану відповідь НАТО, йдеться у спільній заяві.
Але експерти мають сумнів, що цих заходів буде достатньо.
Те, що ухвалено рішення про патрулювання, це вже непогано.
Насправді, це вже певна активізація.
Але, звичайно, цього недостатньо абсолютно, оскільки Російська Федерація сприймає це банально як слабкість, на якій можна грати, що в принципі робить кремлівський режим, констатував політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в ефірі FREEДОМ.
Ба більше в НАТО не кажуть прямо про причетність росіян до обривів кабелів в Балтійському морі.
Як йдеться в останній публікації видання The Washington Post, американські та європейські служби безпеки вважають, що пошкодження на дні Балтійського моря стали наслідком аварій, а не диверсії з боку Росії.
Зазначається, що розслідування не виявило жодних доказів того, що комерційні судна, які перетягували якорі по морському дну в зоні, де прокладено кабелі, діяли навмисно або за наказом Москви.
За словами американських та європейських чиновників, наявні дані свідчать, що інциденти сталися через недосвідченість екіпажів і незадовільний технічний стан суден.
Американські посадовці посилаються на чіткі пояснення, які вказують на випадковий характер пошкоджень, і зазначають, що доказів причетності Росії немає.
Представники двох європейських розвідувальних служб підтвердили, що поділяють оцінки США.
Експерти попереджають, чим може обернутись подібна сліпота.
Війна вже почалася Президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар слушно зауважує через те, що реальні винуватці, реальні актори диверсій в Балтійському морі не називаються, інциденти з обірваними кабелями можуть тривати й надалі.
Це дуже зручно для Росії, яка свої диверсійні дії маскує під такий випадковий інцидент.
Ба більше, слабка реакція Заходу призводить до того, що далі, коли зловмисник навіть буде названий, спрацьовує принцип а ви доведіть, каже Гончар в інтервю УНІАН.
Він додає одна з цілей диверсій в Балтійському морі це прихована погроза.
Це дуже прозорий натяк європейцям, який лягає у російську стратегію залякування Заходу, у даному випадку європейців, що не варто підтримувати Україну, не варто вводити санкції проти Росії, не варто щось робити проти російського танкерного флоту, якщо ви щось замислили.
Мовляв, бачите, що тут хтось може заподіяти вам зле.
А раз ви не називаєте цього хтось, то це точно не ми, доведіть, зазначає Гончар.
А публіцист Віталій Портников в колонці для Радіо Свобода пропонує дивитись на проблему ширше.
Він нагадує, що на тлі війни Росії проти України багато хто говорить, що наступною ціллю Кремля можуть стати країни Балтії чи Польща, бо якщо Росія виграє цю війну, вона може не побоятися конфлікту із країнами НАТО.
Однак чому ми обговорюємо такі можливості у майбутньому часі ставить риторичне питання Портников.
Річ ще й в тім, що після вступу Швеції та Фінляндії до НАТО Балтійське море значною мірою стало внутрішнім морем Альянсу.
Це не може подобатися Москві, і оскільки конвенційна війна в цьому регіоні на даний момент не розглядається, в хід пускаються методи гібридної війни, зауважувало естонське видання Postimees.
Росія тепер єдина країна з виходом до Балтійського моря, яка не є членом НАТО.
І життєво важлива інфраструктура, така як підводні кабелі, стала улюбленою мішенню в рамках ведення гібридних воєн, наводить Портников слова колумніста радіокомпанії France Inter.
Публіцист зазначає, у Росії сьогодні може й не бути планів відвертої експансії, як у випадку з Україною, стосовно Фінляндії чи країн Балтії.
Ресурсів у Кремля теж не так багато.
Але це зовсім не означає, що Путін не готовий до гібридних воєн, до дестабілізації ситуації в сусідніх країнах.
І така дестабілізація може початися не після війни з Україною, а якраз під час цієї війни.
Та чому може початися Якщо реалістично оцінювати ситуацію у Балтійському морі і реакцію країн НАТО на російські диверсії, можна сказати гібридна війна вже почалася, резюмує Портников.
Валерія Шипуля
Останні новини
більше новин