Навесні 1982 року бійці корпусу Королівської морської піхоти Збройних сил Великої Британії вирушили на Фолклендські острови воювати з аргентинцями. 

Одна з визначальних битв кількамісячної війни відбулася за острів Дві сестри. Участь у цій операції брав 25-річний англієць Стівен Мартін. 

Королівським морським піхотинцям вдалося встановити контроль над островом за добу. Згодом британські військові змогли здійснити висадку і відбити в аргентинців столицю Фолклендських островів Порт-Стенлі. А пізніше здобути перемогу у війні. 

Стівен Мартін служив у корпусі Королівської морської піхоти чотири роки. Був солдатом, згодом отримав звання молодшого капрала

Зараз колишньому британському "морському котику" Мартіну 68 років. Він пенсіонер, але навіть не думає осісти в рідному селі на півдні Англії. Від початку великої війни в Україні він допомагає українським бійцям – доставляє на передову дрони, системи Starlink, генератори, зарядні станції. 

Британець також оббиває пороги рекрутингових центрів, бо хоче підписати контракт із Силами оборони України. І хоч усюди отримує відмови через вік, не втрачає надії й готується воювати.

До російського вторгнення в 2014-му знання Стівена про Україну обмежувалися Чорнобильською катастрофою. Коли росіяни окупували Крим, свідомість англійця перевернулася.

– Я був дуже злий, адже Захід обіцяв допомогти Україні у випадку війни, але не зробив нічого, щоб зупинити Путіна під час захоплення Криму. На мою думку, це була перша велика помилка Заходу, – обурюється британець.

Після нещодавньої поїздки до України Мартін повернувся додому, тому ми спілкувалися через відеозв'язок. Говорили англійською мовою, але час від часу британець чистою солов'їною вигукував: "Слава Україні!".

Стівен Мартін розповів "Українській правді", як підтримує українців, чому хоче воювати проти росіян, і що він робить для того, щоб підписати військовий контракт.

[BANNER1]

Дорога на фронт

– Я підтримую Україну, бо війна в жодній іншій країні не викликала в мене такого сильного бажання допомогти, – зізнається Стівен. 

На його руці синьо-жовте татуювання – тризуб. В домашній шафі – безліч одягу з українською символікою. А на стінах в будинку висять стяги підрозділів ЗСУ.

Наприкінці лютого 2022-го Мартін почав шукати на півдні Британії однодумців, які допомагають українцям. За кілька місяців приєднався до спільноти в місті Борнмут.

Очільник організації запропонував Стівену відвезти в Україну два позашляховики і гуманітарну допомогу для військових – їжу та медичні препарати. Один автомобіль був оплачений, а другий треба було купити. Стівен швидко зібрав донати британців, доклав частину власних грошей і купив позашляховик. 

Стівен Мартін везе з Британії позашляховик для українських військових

У червні Мартін та керівник благодійної ініціативи вирушили до України на автівках, забитих гуманітаркою. Шлях із Борнмута до Дніпра, де волонтери передали українським бійцям автомобілі, зайняв із тиждень часу. 

Українські військові розповіли британцям, що потребують багато дронів, адже на полі бою набирала обертів технологічна боротьба. Щойно Мартін повернувся до Британії, одразу почав купувати для українських бійців безпілотники Mavic. Він навіть отримав ліцензію на пілотування дронів цієї серії, щоб тестувати їх перед відправкою в Україну. 

Із початку великої війни Стівен передав українським підрозділам понад 30 дронів. Більшість із них волонтер купив за власні гроші. 

Перша поїздка британського волонтера до України. Буча, 2022 рік

Одного разу, коли Мартін вкотре повіз безпілотники і гуманітарку бійцям, він залишився ночувати в них на позиції – в Костянтинівці на Донеччині. У вузькому українсько-британському колі під канонади і брязкіт чарок із горілкою до глибокої ночі обговорювали війну. 

– Мені було не дуже добре наступного ранку, на відміну від військових. Ці хлопці знають, як випивати, а я – ні, – сміється волонтер. 

Аж раптом усмішка зникає з обличчя Стівена: "Один із командирів, молодий хлопець, який був на посиденьках у Костянтинівці, згодом загинув від пострілу російського снайпера".

[BANNER2]

Контракт із українською армією

– Вжжжух! Вжжжух! Вжжжух! – FPV-дрон несеться з кімнати в кімнату, оминаючи меблі, а потім вилітає з вікна затишного сільського будинку на півдні Англії. За пультом сивочолий чолов'яга спортивної статури – Стівен Мартін. Взимку 2025 року родичі й сусіди волонтера спостерігали таку картину майже щодня.

Дещо раніше, у вересні 2024-го, Стівен відвідав Центр підготовки операторів безпілотників на заході України. Британець настільки захопився роботою операторів FPV, що вирішив пройти курс. Інструктори порадили йому спершу самостійно отримати базовий досвід керування цими безпілотниками, а потім повернутися в Центр на професійні заняття. 

За кілька місяців самоосвіти Мартін приїхав з Британії в Україну, щоб стати сертифікованим оператором безпілотників. 

Тренування в Центрі підготовки операторів БПЛА

Після завершення курсів 68-річний британець вирішив підписати контракт із ЗСУ, щоб продовжувати пілотувати FPV, але вже на передовій. 

Рідні Стівена були не в захваті від такої ідеї. Дружина, з якою вони в шлюбі вже 13 років, навіть пригрозила розлученням. Але зрештою британцю вдалося пояснити коханій, чому він має надягнути український піксель. 

– Я хотів би приєднатися до боротьби України проти Росії, бо я – військовий. І я не згоден з тим, що Путін робить з українцями та вашою країною. Віддав би своє життя, якби знав, що це щось змінить, – каже британський волонтер. – Сім'я, здається, приймає мене таким, який я є.

[BANNER3]

На курсах у Центрі підготовки операторів БПЛА кілька воїнів запрошували Мартіна підписати контракт саме з їхніми підрозділами.

– Мені дали контакт військового з позивним "Паскуда", який мав допомогти з контрактом. Я поїхав до нього в Київ, передав свої дані і заповнив заявку. За три дні Паскуда повідомив, що мене не можуть прийняти на службу, бо я застарий, – засмучується Стівен.

Нині мобілізаційний вік в Україні – 25–60 років. Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракт із Силами оборони. Але положення цього документа поширюються лише на українців. Це дивно, адже в умовах проваленої мобілізації рекрутерам доводиться відсіювати вмотивованих добровольців із необхідною фізичною та профільною підготовкою.

Читайте також: Брати по зброї. Як Україна рекрутує іноземців до свого війська

Мартін вирішив випробувати долю у Львові. Пройшов співбесіду з командиром одного з тамтешніх рекрутингових центрів. Зазначив, що хотів би бути пілотом FPV, але не проти обійняти іншу посаду, наприклад, керувати бронетехнікою. І почув від начальника обнадійливе: "Не бачу перешкод для того, щоб ви підписали контракт з українською армією". 

Однак за тиждень командир ошелешив британця новиною – прийняти на службу англомовного громадянина неможливо. 

Стівен Мартін із послом України у Великій Британії, колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним

Коли Стівен чекав відповіді від львівського рекрутингового центру, познайомився з багатьма українськими військовими, які проходять реабілітацію в центрі Superhumans. 

– Поляк Пабло воював на Курщині. Під час участі в боях наступив на міну і залишився без ноги. Ще один хлопець втратив на полі бою ногу й обидві руки. Ці бійці багато чим пожертвували під час боротьби з росіянами. Все, що я побачив у Superhumans, дуже страшно, – розповідає британець.

Перед від'їздом до Великої Британії Мартін подав заявку на підписання контракту з Інтернаціональним легіоном ЗСУ. Він чекає відповіді від військових.

А тим часом Стівен фінансово підтримує Центр підготовки операторів БПЛА, де не лише навчають бійців керувати дронами, але й виробляють FPV для використання на передовій. І планує чергову волонтерську поїздку до України.

Ангеліна Страшкулич, УП