Агенція оборонних закупівель змінюється. Проблем вистачає, але нове керівництво на вірному шляху

Бізнес не так часто хвалить державу. Постачання зброї на фронт – не виняток. Особливо зараз, коли багато голосів говорить про дефіцит засобів ураження, в тому числі дронів.

Торік я виступив із критикою Агенції оборонних закупівель. Мушу визнати: за цей період ситуація змінилася на краще. І справа не тільки в новому очільнику, ми спостерігаємо розвиток агенції, як інституції. Почну з позитиву.

Комунікація з виробниками

Щоб розв’язати проблему, треба спершу її почути. І нас дійсно почали чути.

Наших керівників, інженерів, проєктних менеджерів регулярно запрошують в АОЗ на робочі зустрічі. На цих зустрічах представники АОЗ називають речі своїми іменами – що не завжди притаманно держорганам. Працюють робочі групи, куди долучені як ми, так і інші виробники БПЛА.

Наведу приклад такої комунікації щодо DOT-Chain – інноваційної ІТ-системи для управління тиловими потребами ЗСУ. Її головне завдання Міноборони визначає як "спрощення процесів, збільшення поінформованості та посилення підтримки як військових, так і постачальників".

Закупляти якомога більше дронів через ProZorro та DOT-Chain Defence – одна з важливих цілей реформи АОЗ. Але для цього необхідно виробити механізм: що і як закупляти, по яких процедурах.

До створення цих процедур долучили й нас. Зокрема, ми працюємо над алгоритмом, за яким військові частини пишуть у заявці не конкретну назву дрону, а його тактико-технічні характеристики. Згідно з цими ТТХ дрони будуть згруповані в певні категорії, а фахівці АОЗ – розроблять тендерну пропозицію в електронних системах.

Зі свого боку ми, як ринок, чуємо Агенцію. І приймаємо виклики. Ми розуміємо, що реформи – це не про пільги та преференції певним виробникам. Це про конкуренцію, прозорість, конкретні вимоги. І ми до цього готові, оскільки стоїмо на державницькій позиції.

Стратегічна мета сформувати інституцію

Стосовно державних діячів ми часто чуємо вираз "відсутність політичної волі". Сьогоднішня позиція АОЗ – прямо протилежний випадок. Нове керівництво провело певний аудит, зафіксувало проблематику, не стало з нею миритися, відкрито прийняло виклик – і намагається це змінити шляхом рішучих радикальних реформ, навіть подекуди шокової терапії.

У діях і комунікаціях Агенції відчувається націленість на результат для держави, а не бажання подобатися підписникам у соцмережах. Помітна системна робота зі всіма ключовими стейкхолдерами. 

Значне нововведення – фахівці Агенції намагаються глибоко розібратися в специфікації продукції, особливостях виробництва, умовах бойового застосування. Відчувається усвідомлення відповідальності – все, що буде закуплено, має бути ефективно застосовано. 

Нетолерантність до корупції

Відповідально можу сказати: в нинішній АОЗ ніхто не намагається "обілетити" ринок. Ніхто не каже: дайте нам 10% – і ми вас законтрактуємо. Немає "бігунків", "смотрящих". Ніхто не сидить "на мінометах", "на речовому", "на паливі". Процес контрактування максимально прозорий і публічний, наскільки це дозволяють безпекові умови.

Але не можна залишити поза увагою і проблеми, які досі гостро стоять перед Агенцією.

Брак кадрів

В умовах війни фахівці АОЗ мають працювати 24/7 без права на помилку. Таке навантаження витримає не кожен. На жаль, держава не надає потрібної мотивації: заробітні плати в Агенції неконкурентні в порівнянні з ринком. Подекуди ми відчуваємо цю нестачу кадрів на собі – рахунки сплачуються з затримками, бо людей фізично не вистачає, щоб опрацьовувати. Це своєю чергою сповільнює виробничий процес.

Координація всередині АОЗ

З першої проблеми випливає друга. Фахівці АОЗ можуть сидіти поруч і не обмінюватися інформацією. Пам’ятаю ситуацію з особистого досвіду, коли в понеділок ми надіслали певний перелік одному співробітнику, а у вівторок інший співробітник запитав у нас той самий перелік.

Можна сказати, що така дискомунікація притаманна різним структурам, і не лише державним. Але в оборонних закупівлях для фронту кожна година затримки коштує людських життів.

Координація з іншими держорганами

Припустимо, 72-а бригада з однієї ділянки фронту подає в АОЗ потребу у 2000 дронів певної частоти з тепловізійною камерою. Ми виконуємо контракт. Але ті дрони, які попросила 72-а бригада, до неї не доходять! Натомість потрапляють в 3-ю ОШБ, яка стоїть на іншому напрямку.

І там… просто не злітають! Бо на іншій ділянці фронту інші частоти – відповідно й дрон має бути "прошитий" по-іншому. При цьому ми як виробник виконуємо контракт сумлінно, з надійних компонентів та з якісною збіркою.

При цьому винуватцем ситуації є не Агенція. Точніше, АОЗ не є прямим винуватцем. Бо вона виконує роль певного фронт-офісу, з якими ми як виробники комунікуємо та укладаємо контракти. В загальній системі закупівель залучено багато інших органів, яких ми не бачимо – а саме вони часто й гальмують процес.

Вважаю, що АОЗ у цій ситуації має зайняти лідерську позицію й діяти проактивно. Діяти "за буквою закону" тут неефективно, бо це означає затягнути процес на тижні. Більше підійде модель проєктного офісу й налагодження горизонтальної комунікації між усіма учасниками "ланцюга постачання". 

Завершити хочеться все ж таки на мажорній ноті. АОЗ наразі формується як інституція. Це факт. Ця інституція буде працювати незалежно від імені її керівника. І це вселяє надію на сталі зміни.