Командир роты БПЛА 92 ОШБР Антон "Бандерас" Шмагайло: Живучесть российских штурмовиков на Купянщине - не более 10%
www.pravda.com.ua
Mon, 25 Nov 2024 05:30:00 +0200
Просто зараз трива одна з найдовших та найвиснажливіших битв цього року битва за лівобережну Купянщину.
Минулого місяця ворогу вдалося розрізати навпіл плацдарм українських військ на лівому березі річки Оскіл неподалік станції КупянськВузловий.
Сьогодні армія РФ стоїть за кілька кілометрів від самого Купянська.
Тут тримають оборону представники кількох бригад, які за чисельністю поступаються силам противника.
У стримуванні наступу доволі часто ключова роль належить безпілотникам.
Цей матеріал погляд з епіцентру подій на те, що відбуваться на полі бою.
Командир першої ударної роти батальйону ударних БпАК АХІЛЛЕС, лейтенант Антон Шмагайло позивний Бандерас, розповіда про співвідношення сил, поточні переваги та прорахунки ворога.
А також про те, як протягом однії доби розрахунки БПЛА знищують десятки одиниць броньованої техніки. Проте ворог не припиня повзучих штурмів.
Чи існу загроза форсування річки та прориву на Харків Далі пряма мова Антона Шмагайла Бандераса.
Повзучі штурми З десяти піхотинців противника, які йдуть на штурм посадки, вижива один два.
Можливо, під час механізованих накатів, трохи більше.
З передньої лінії трьохсотих вони практично не забирають.
На заміну знищеній групі, на ті самі позиції, висуваться інша група.
Загальна картина ворог не рахуться з втратами ні в живій силі, ні в техніці та намагаться рухатись вперед попри все.
Це те, що відбуваться на Купянському напрямку.
BANNER1 Якщо дивитись на карту, наш плацдарм тягнеться вздовж лівого берега річки Оскіл.
Ключові населені пункти Купянськ, КупянськВузловий та Борова.
Противнику вдалося підійти до річки південніше Купянська, частково закріпившись у селі Кругляківка.
Таким чином наш плацдарм розсічений навпіл.
Я не прогнозую найближчим часом форсування ворогом річки в цих місцях.
Його пріоритетна задача на поточний момент окупація лівобережної Купянщини.
Зокрема, захоплення КупянськаВузлового.
Але противник веде бої не тільки за КупянськВузловий, він намагаться також прорватися в напрямку Борової.
Попередньо командування Росії ставило завдання фронтовикам захопити Купянськ до 1 листопада поточного року.
Сили оборони відбили всі їхні спроби.
Тепер говорять про нову дату до Нового року.
Очевидно, що вони дуже поспішають.
Нещодавно окупанти вирішили з наскоку заїхати в саме місто, пролетівши бойові порядки.
І їм це навіть вдалося.
Проте протягом години всю техніку, що прорвалась, було знищено, а піхоту взято в полон або ліквідовано. Під страхом смерті за невиконання завдання ворог достатньо часто ді в режимі камікадзе, розуміючи, що вижити йому не вдасться в будьякому випадку. Зараз противник намагаться повзучими штурмами підійти до наших позицій настільки близько, щоб тримати це місто під вогневим контролем.
Іноді кажуть, що КупянськВузловий важливий для противника ще й тому, що це вузлова станція, а залізниця головний спосіб забезпечення російської армії.
Це не зовсім так.
Селище КупянськВузловий справді надзвичайно великий і важливий транспортний вузол на лівому березі. Але про залізницю забудьте.
Поки що.
Залізниця на відстані до 20 кілометрів від лінії зіткнення не функціональна.
Це я як залізничник кажу.
BANNER2 Співвідношення сил Мета противника, вочевидь, поляга не в тому, щоб форсувати Оскіл і прорватися на Харків.
Це нереалістичний сценарій. Швидше за все, він плану розчисти Оскільський плацдарм, підступити до Ізюму та рухатись далі на Словянськ та Краматорськ.
У лоб ворог, як правило, не штурму такі значні міста, а пробу брати їх фланговими обхватами.
А для цього треба такі фланги утворити.
Але це лише припущення про можливий задум, реалізувати який буде вкрай складно.
Тому що кожен метр української землі, зокрема на Купянському напрямку, даться йому надзвичайно високою ціною.
Ми майже щодня знищумо його броньовану техніку в промислових масштабах.
Цю ділянку боронять кілька досить потужних підрозділів, які, на жаль, за чисельністю поступаються силам противника.
Задача батальйону ударних БпАК АХІЛЛЕС максимально підсилювати вогневий вплив бригад, що тримають даний відтинок.
Нашим силам протистоїть більша частина багатотисячного угруповання військ Запад.
Угруповання складаться з військових частин, що сформовані в західних регіонах Росії.
Ці війська добре оснащені.
Якщо на певній ділянці на Бахмутському напрямку ворог використову два три танки, то на аналогічній ділянці на Купянському напрямку шість вісім.
Наведу такий приклад.
Щоб зайти в Кругляківку село на березі Осколу, противник втратив десятки одиниць броні.
Бої за Кругляківку тривають не перший місяць.
Яскравий епізод 26 вересня, коли ворог вдався до штурму із залученням 50 одиниць техніки.
У бій пішли танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, багатоцільові транспортеритягачі тощо.
Це був один із найбільших механізованих накатів за весь період виконання нами бойових завдань, а наш батальйон завжди вою на найскладніших відтинках Штурм 26 вересня нагадував події на початку повномасштабного вторгнення, коли армія Росії рухалася довжелезними колонами по території України.
У 20232024 роках подібних за масштабами та наполегливістю штурмів я не памятаю.
Як це було Близько третьої години ночі наше розвідувальне крило виявило на підступах до селища Піщаного першу ворожу колону.
Далі моя задача скерувати розрахунки ударних дронів на цю техніку.
Наступні дві доби були дуже напружені.
Якщо зазвичай штурми тривають півтори дві години, то цього разу вони накатували хвиля за хвилею дуже довго.
Ворог намагався прорвати передню лінію та заскочити на повних парах у селища Ковшарівка та Кругляківка.
Ми повністю зруйнували ці плани, погасили всі хвилі, не допустили контактного бою ворога з українською піхотою.
Наші FPV та ударні бомбери вразили 40 одиниць ворожої техніки.
Це рекорд.
Частина пять БМП, три танки, один БТР, один МТЛБ, два Урали, одна так звана буханка була знищена одразу.
Решту пошкодили та зупинили.
Наступного дня ми та суміжні підрозділи допалили пошкоджену ворожу броню. Весь цей час я перебував на бойовому чергуванні, на командноспостережному пункті роти.
Керував бом.
Якщо говорити простими словами, я був тим, хто координував роботу розрахунків, крутив дрони в повітрі.
Загалом бойова робота тривала майже три доби.
Практично без сну.
Майже без можливості перепочити.
Замість обіду пляшка води.
Це був важкий бій і фізично, і психологічно.
Один із наших розрахунків зазнав втрат були важкі поранені, але розрахунок продовжив роботу.
Цим людям було набагато важче, ніж мені.
BANNER3 Системний підхід Кожен бій унікальний.
Під час цього штурму противник залучив значну частину дефіцитних танків Т80.
Це доволі ефективна техніка, якої у ворога ста дедалі менше.
Можна сказати, що вимираючий вид.
Нам вдалося вкотре суттво зменшити його популяцію.
Напевно, в подальшому росіянам доведеться робити ставку на застаріліші зразки танків.
Або ж на старі Ниви, буханки, квадроцикли, мотоцикли, мопеди та гольфкари.
Ми таке періодично бачимо.
Цікаво також було спостерігати, як колони зупинялися на перехрестях.
Склалося враження, що у них були проблеми з ситуаційною обізнаністю вони погано знали маршрут.
Ми ж чудово знали та відчували місцевість.
На цій ділянці фронту ми вже працювали.
Наш підрозділ воював на Харківщині, зокрема на Купянському напрямку, ще в 2022 році.
На той час ми були стрілецькою ротою.
Після Слобожанського контрнаступу 2022 року ми тут стояли, тримали оборону, будували укріплення.
Деякі з них з часом захопив ворог.
Іноді нам доводиться вражати ці споруди.
Основний тягар цього бою припав на нашу роту, але на відмінно спрацювали всі підрозділи батальйону.
Завдяки злагодженій роботі майстерні БК та водіям ми вчасно отримували бокомплекти.
Перше поповнення БК нам знадобилося вже о сьомій ранку.
Майстерня дронів швидко підготувала необхідну кількість дронівкамікадзе.
Відіграло важливу роль також те, що на цій ділянці працю наша дальня розвідка та взвод радіоелектронної боротьби.
Всю цю роботу координу командний пункт батальйону.
Не можна сказати, що ми відбили штурм завдяки збігу випадковостей.
Ні, це результат системної роботи.
Еволюція війни Ворог постійно вчиться.
Це можна проілюструвати на такому прикладі.
Попередній рекорд за знищеною протягом доби технікою противника БУБпАК АХІЛЛЕС встановив у квітні 2024 року, під час боїв за Часів Яр.
Тоді було спалено 10 одиниць, зокрема пять БМД2 та чотири БМП2.
Якщо порівняти квітневий бій і вересневий, ми побачимо, що відбивати штурми стало складніше.
Противник вдосконалю захист.
Передусім це стосуться систем РЕБ, які суттво ускладнюють нашу роботу.
Якщо у квітні для того, щоб знищити танк, потрібно було пять шість FPV, то сьогодні більше як 10.
Зараз кожна вражена ціль удача. У 2022 році РЕБів на броньованій техніці РФ не було, у 2023му зявилися.
З того часу ці системи ставали більш досконалими.
Сьогодні РЕБ на танку працю на значній кількості діапазонів.
А ще так звані танкимангали, або черепахи також їх називають танкисараї, над якими багато сміються, хоча сміятись не варто.
Мангали виникли ще до повномасштабного вторгнення, коли на озбронні ЗСУ зявились NLAW.
Спочатку мангали закривали лише башту.
А під час боїв за Часів Яр вони захищали майже всю прокцію техніки.
Черепахи, тобто броньована техніка з додатковою металевою обшивкою з усіх боків, вперше були зафіксовані восени цього року під Красногорівкою.
Кустарна конструкція, зроблена, напевно, в гаражних умовах десь у Донецьку.
Проте це достатньо ефективний захист.
Додайте сюди РЕБ та мінні трали попереду і перед вами пересувні фортеці.
Щоб уразити такі фортеці, пілоти FPV постійно вдосконалюють свої навички, зокрема відпрацьовують техніку заходу на ціль.
Але вражати цілі дедалі важче.
Багато дронів, на жаль, втрачаться. Висновок нам потрібно більше дронів На будьяку дію ворога ми завжди знаходимо ефективну протидію. Для протидії засобам РЕБ, якими облаштована їхня техніка, проводиться модернізація частот управління FPVдронами, також активно впроваджуються дрони з донаведенням. До того ж зараз можна з упевненістю сказати, що дрони на оптоволокні будуть невідмною складовою розвитку FPVдронів та набудуть поширеного застосування Силами оборони вже навесні 2025 року. Окрім того, на базі нашого батальйону працю RampDцентр, головна задача якого діяти на випередження прогнозувати проблемні питання, які виникнуть через 23 місяці, та знайти рішення, щоб бути готовим. BANNER4 Будьякий ресурс вичерпний Той факт, що противник не рахуться з втратами, навряд чи можна назвати його силою.
Це не сила, це його перевага на поточний момент.
Людський ресурс насправді у них також обмежений.
Загальна ситуація зараз дійсно складна.
Ворог, як я вже казав, незважаючи на шалені втрати, отриму поповнення.
Йому не шкода особового складу, особливо з огляду на якість того складу.
Ці люди переважно не освічені та погано підготовлені.
Під час допитів полонені, яких ще недавно гнали на штурми, розповідають, що їх підготовка тривала менше тижня.
Тобто росія просто жене свою масу на смерть.
Рано чи пізно будьякий ресурс вичерпуться.
Зараз противник намагаться за будьяку ціну досягти успіхів на фронті, в тому числі на Купянському напрямку.
Але масштабна наступальна операція армії РФ рано чи пізно закінчиться.
Цілком ймовірно, що тоді перевага противника обернеться на його слабкість.
Він банально не зможе утримувати позиції.
Ми ж памятамо, як ворог втрачав раніше захоплені території... Війна це безкінечні уроки і ми не знамо, яким буде наступний урок для нас і для ворога.
Попереду багато роботи Війна мене змінила.
Колись я вважав себе пацифістом Але сьогодні прірва між мною і тими, хто уника служби, і взагалі між мною й людьми на материку доволі велика.
Ще один урок війни особисто для мене не робити висновків про людей, виходячи з їхньої зовнішності, форми мязів та навіть світоглядних уподобань.
Ніколи не знаш, як покаже себе той чи інший боць. Іноді фантастичну відвагу, відданість та внутрішню силу проявляють люди, які у цивільному житті були хіпстерами, працювали айтішниками і зовсім не нагадували супергероїв з рекрутингових плакатів.
Що не переста вражати Протилежна сила страждання.
Бува, що російські вояки, щоб припинити свої муки, скоюють суїцид, розуміючи, що вони нікому не потрібні і евакуювати їх ніхто не буде. BANNER5 Мою військову карру, напевно, можна назвати стрімкою.
Особливо в перші години після запису до ТрО.
Памятаю натовп, черги.
Це був момент, коли замість чотирьох рот у батальйоні сформувалось сім. Якийсь чоловік з мисливською рушницею підійшов до мене і сказав Я командир роти, пішли до мене, будеш командиром відділення.
Таким був мій перший каррний стрибок.
Вся історія батальйону АХІЛЛЕС це також моя історія.
Наприклад, із хлопцями з розрахунку Vector, які першими помітили ворожу колону в ніч з 25 на 26 вересня, ми познайомились в тих чергах.
Після війни я не планую продовжувати службу.
Можливо, я повернусь до свої спеціальності залізничної логістики. Про закінчення війни поки що не думаю, попереду багато роботи. Я служитиму в ЗСУ доти, доки це буде потрібно.
Дмитро Фіонік, для УП
Последние новости
больше новостей