Про це Укрінформу сказав перший заступник постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Сергій Соболєв.За його словами, це дасть змогу посилити вплив самих резолюцій, які наразі мають лише рекомендаційний характер і не передбачають ефективного механізму контролю за виконанням.Після запуску спецтрибуналу ситуація зміниться: згадані в резолюціях конкретні факти та імена (включно з Путіним) можуть бути використані як кейси для обвинувачення. Щодо найвищих посадовців, судовий процес зупиняється, поки вони залишаються на своїх посадах, але для інших чиновників можливе заочне судочинство."У купі резолюцій ПАРЄ проходять дуже багато кейсів, які стосуються конкретних посадовців. І тому в цьому плані це теж буде ідеально, бо це буде фактично пряма норма дії. Теж саме буде стосуватися, в тому числі й Путіна, і Мішустіна, і Лаврова. Єдине, що у випадку з цією трійкою, після того, як їх офіційно оголосять обвинуваченими й передадуть цей акт для подальшого процесу, сам процес має бути призупинений на час, поки вони обійматимуть свої посади. По всіх інших топпосадовцях судовий розгляд та винесення вироку фактично буде відбуватись навіть заочно, тобто in absentia", - сказав Соболєв.20 квітня 2024 року Комітет міністрів Ради Європи доручив генеральному секретареві розпочати підготовку документів, що сприятимуть проведенню консультацій з Україною на тему створення спецтрибуналу щодо злочинів Росії.У лютому 2025 року генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе висловив сподівання, що Спецтрибунал для РФ запустять уже цьогоріч. Для цього потрібно створити структуру й надати ресурси.21 березня очільник МЗС Андрій Сибіга повідомив, що у Страсбурзі завершили роботу над ключовими правовими документами для створення спецтрибуналу для Росії.У травні в ОП заявили, що у 2025 році може бути завершене створення юридичної бази для спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Трибунал може запрацювати вже наступного року.Читайте також: Спецтрибунал для посадовців РФ: за що та як судитимуть тих, хто почав вторгнення в Україну