Російська армія нібито вперше за три роки повномасштабної війни увійшла до Дніпропетровської області, пишуть західні ЗМІ та аналітики.

Росіяни не приховують, що їхня основна мета – це створення буферної зони в регіоні та забезпечення флангів для атаки на Покровськ. Що відомо про ситуацію і чи дійсно інформація про прорив відповідає дійсності – далі у сюжеті.

Дані від ISW

Про нібито просування росіян через західний кордон Донецької області в Дніпропетровську повідомив у своєму звіті за 12 червня американський Інститут вивчення війни (ISW).  Експерти кажуть, що посилаються на геолокаційні відеозаписи солдат РФ за 11 червня.

За їхніми словами, ворог просунувся вздовж автомагістралі Т-0428 Курахове-Новопавлівка та перетнув кордон Донецько-Дніпропетровської області на північний захід від Новоукраїнки (на північний захід від Курахового).

Це просування, як вважають в ISW, вказує на те, що противник, ймовірно, захопив Новоукраїнку, Зелений Кут, Олексіївку та Багатир (уздовж усієї автомагістралі Т-0428 на захід та північний захід від Курахового).

Загалом, ворог намагається просунутися до Дніпропетровської області щонайменше з двох напрямків: зі сходу вздовж лінії Новомиколаївка-Новоукраїнка та з півдня з напрямку Великої Новосілки.

ISW додає, що росіяни намагаються створити "буферну зону" в Дніпропетровській області, бо Москва "продовжує мати ширші територіальні амбіції в Україні", а також досягнення кордону цього регіону "має символічне значення для Росії".

Цитування офіцерів

Сьогодні газета The New York Times з посиланням на трьох українських офіцерів, які воюють у цьому районі, повідомила, що російські війська малими групами заходять до Дніпропетровської області.

"Невеликі загони російських солдатів, просуваючись на захід з Донецької області, головного поля бойових дій сьогодні, минулими вихідними почали перетинати кордони сусідньої Дніпропетровщини", – пише видання.

Журналісти також прикріпили карту, створену вашингтонським Інститутом вивчення війни, яка показує, що російські війська закріпилися в цьому районі.

 storymaps.arcgis.com

 

Офіцер із позивним Барбаросса з 72-ї бригади ЗСУ розповів виданню, що Росія накопичила "багато сил" у цьому районі. Він очікує, що солдати РФ просуватимуться углиб Дніпропетровської області. Поки що вони просунулися вздовж кількох лісосмуг.

"Ворог використовує тактику малих груп – від двох до чотирьох, іноді шістьох солдатів, які переміщуються від лінії дерев до лінії дерев або від будівлі до будівлі", – сказав Барбаросса.

Інший офіцер на ім'я Віктор вважає, що російські війська спробують захопити Новопавлівку, яка розташована на стратегічно вигідній височині, а потім просуватиметься на північ до Межової.

Це дозволить Росії створити буферну зону глибиною приблизно десять кілометрів для захисту флангів свого угруповання на Донеччині, що підготує ґрунт для нового наступу на Покровськ.

За просуванням у Дніпропетровську стоять місяці повільних, але стабільних успіхів, додає видання. Російським військам знадобився рік запеклих боїв, щоб просунутися приблизно на 50 км і нарешті перетнути цей регіон.

"Цей наступ також підкреслює імпульс Росії на полі бою. Минулого місяця Росія захопила понад 200 квадратних миль (321 км) території в Україні, що більш ніж удвічі перевищує здобутки у квітні та є другим за величиною місячним наступом з першого року війни, згідно з даними Black Bird Group , дослідницької організації з Фінляндії, яка відстежує розвиток подій на полі бою", – резюмує газета.

Спростування від Хортиці

Офіційно оперативно-стратегічне угруповання військ Хортиця спростовує заяви The New York Times та ISW. Речник Андрій Задубінний наполягає на відсутності російських військ на території Дніпропетровщини.

" Проникнення ворога на територію Дніпропетровської області не зафіксовано . Ми спростовуємо цю інформацію. Можливо, вони (ISW – ред.) аналізують якісь російські джерела, можливо, якісь ще. За нашими даними, не зафіксовано, що вони (проникли на Дніпропетровщину", – цитує військового Суспільне.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp