За останні місяці журналісти, громадські активісти та навіть народні депутати стикнулися з однією і тією ж проблемою. Міноборони та підконтрольні йому структури просто відмовляються надавати інформацію про свою діяльність на запити. Хоча раніше таку інформацію надавали без жодних проблем. 

Таке приховування інформації може мати лише дві причини: або в Міноборони приховують власні провали із поставками на фронт та результатами закупівель, або ховають корупційні схеми. 

Відкрита та чесна комунікація – мала б стати однією з наших переваг у цій війні. 

Саме завдяки цьому держава могла б швидко реагувати на потреби військових та виправляти неминучі помилки: зокрема із поставками зброї та іншого забезпечення. Проте, здається, що в головному оборонному відомстві країни до цього не готові. 

Загалом ми зафіксували цілий ряд випадків, коли Міноборони або підконтрольні йому структури приховували інформацію, яка раніше надавалась або була публічною.

Ось лише кілька прикладів за останній час, де команда Рустема Умєрова  нахабно сховала дані. 

Приклад 1. Дані про гроші на зброю, яка так і не була поставлена

На початку квітня Центр протидії корупції (ЦПК) опублікував у матеріалі на "Українській правді" дані щодо виконання контрактів на поставки зброї за контрактами, укладеними у 2022-2023 роках. 

Так, на той час у відповідь на запит ЦПК, Міноборони підтвердило, що протерміноване постачання озброєння у Міноборони перевищує 51 млрд грн. Простіше кажучи, ми як держава ці гроші заплатили, але зброю за неї за 2-3 роки – так і не отримали. 

Вже після публікації – 17 квітня – ЦПК вирішив перевірити, чи змінилася ситуація на краще, та надіслав аналогічний запит на відомство Умєрова. Проте у відповідь цього разу отримали відписку. Мовляв, доступ до інформації щодо заборгованості по поставках за бюджетні кошти, відповідно до рекомендацій Омбудсмена, може бути обмежений. Простіше кажучи, ці дані протиправно вирішили приховати після публічного резонансу.

Приклад 2. Дані про рівень постачання озброєння за контрактами АОЗ

Аналогічна ситуація – і з запитами ЦПК, які ми направляли до Агенції оборонних закупівель (АОЗ), яку з січня цього року очолює лояльний Рустему Умєрову керівник Арсен Жумаділов. 

Так, Жумаділов відмовився повідомляти навіть загальний відсоток (або грошовий еквівалент) виконання контрактів АОЗ , укладених у 2025 році. Мовляв, "запитувана інформація не створюється та не оформляється в процесі здійснення функцій АОЗ". 

Виходить, що в АОЗ Умєрова-Жумаділова навіть не відслідковують, чи виконують постачальники і виробники укладені з Агенцією контракти.  

Нагадаємо, що нібито провал постачання, був основним аргументом міністра для звільнення попереднього керівництва АОЗ міністром.

Приклад 3. АОЗ та МОУ приховують інформацію про контрактування зі спецекспортерами-посередниками, зокрема зі скандальним "Спецтехноекспортом"

Жумаділов відмовився надавати інформацію про загальні суми контрактів, укладених у 2025 році, та загальний відсоток передоплат за ними. 

АОЗ протиправно не надала таку інформацію і відносно скандального підприємства  "Спецтехноекспорт" (СТЕ), про махінації якого у жовтні 2024 року розповів Михайло Ткач. 

Ще в лютому цього року, тільки-но отримавши посаду керівника АОЗ, Арсен Жумаділов у відповідь на запит без приховування інформації повідомив, що прострочена дебіторська заборгованість СТЕ  перед АОЗ за попередні роки становила 12 млрд грн. 

Але вже у червні за підписом нового операційного директора АОЗ Нікіти Нікітенка, у відповідь на запит ЦПК інформацію про суму та кількість укладених контрактів АОЗ за договорами з СТЕ повідомити відмовилися. Причина: "їх розкриття може створити ризики для державного оборонного замовлення". 

Нагадаємо, що міністр Умєров після журналістського розслідування про оборудки СТЕ, публічно обіцяв провести аудит компанії. Він також зазначав про плани позбавити СТЕ та подібні компанії функцій імпорту, відповідно до вимог НАТО. 

ЦПК вже писав, що за 2022- 2024 роки СТЕ заборгувала державі зброї на 25 млрд грн. ЦПК також звернувся до Міноборони із запитом про результати аудиту СТЕ. Проте і таку інформацію в Міноборони повідомити відмовилися. 

Навесні міністр Умєрова після місяців зволікань звільнив з посади очільника СТЕ одіозного Олексія Петрова. Проте і це сталося лише після чергового публічного тиску ЦПК та суспільства. 

Приклад 4. АОЗ приховала дані про ефективність своїх закупівель дронів у відповідь на запит "Наших грошей"

Журналісти "Наших грошей" звернулися до АОЗ та Держспецзвʼязку із запитом про закупівлі дронів, адже саме ці дві установи закуповують найбільше дронів у країні. 

Причина: із фронту ледь не щодня лунають заяви про критичну нестачу дронів. Чого лише вартують інтервʼю командира 3-ої Штурмової Білецького та коментарі командира батальйону безпілотних систем 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Варакіна і капітана Юрія "Ахіллеса" Федоренка, командира 429-го окремого полку БПЛА. 

У запиті "Наші гроші" просять надати узагальнену статистику без даних з обмеженим доступом: скільки процедур закупівель провели, скільки провалились або були скасовані тощо. 

У Держспецзвʼязку – статистику надали. Проте в АОЗ знов обмежилися відпискою. Надали лише одну цифру: "цього року в січні-квітні уклали контрактів на суму втричі більшу ніж 2024 року – 75,45 млрд грн проти 24,57 млрд грн". 

Приклад 5. Відмова нардепці Вікторії Сюмар у відповіді про закупівлі АОЗ FPV-дронів "Генерал Черешня"

З відмовами у наданні інформації від Міноборони та АОЗ стикаються і народні депутати. І це не поодинокі випадки. 

Наприклад, народна депутатка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар вирішила зʼясувати загальні дані щодо закупівель FPV-дронів "Генерал Черешня". Проте, у відповідь отримала відписку з пропозицією направити до АОЗ депутатський запит, а не звернення. Хоча на аналогічне звернення до Держспецзв'язку Вікторії Сюмар відповідь надали. 

Раніше Сюмар також отримала від АОЗ Жумаділова відписку на звернення про "Павлоградський хімічний завод", керівника якого правоохоронці підозрюють у корупції. Так, в АОЗ заявили, що замість звернення для отримання інформації їй потрібно направити запит, текст якого мали прочитати під час засідання Верховної Ради. 

Після направлення запиту (а не звернення) відповідь народній депутатці все ж надали, сповістивши, що АОЗ уклала контрактів на 60 млрд грн для постачання пострілів 120 мм калібру, вироблених на скандальному Павлоградському хімзаводі.

Приклад 6. Відмова депутатці Анастасії Радіній надати інформацію про кількість контрактів АОЗ

Голова антикорупційного комітету Верховної Ради, народна депутатка Анастасія Радіна у своєму пості за 6 червня відмітила: "Усього три місяці знадобилось новому директору АОЗ Арсену Жумаділову для того, щоб з "відкритого до діалогу" керівника скотитись до відмови надати народним депутатам інформацію про закупівлі АОЗ". 

Так, ще у лютому керівник АОЗ швидко та якісно надав нардепці відповідь на звернення про те, на яку суму АОЗ уклала з національними виробниками, іноземними виробниками та посередниками. Проте у квітні – через чотири місяці – Жумаділов вже відмовився надати відповідь на практично ідентичний запит, як пише Радіна.  

Інформація, яку запитувала Радіна, стосується безпосередньо предмету відання її комітету. Адже саме з посередниками у продажі зброї вже виникав не один корупційний скандал. Чого лише варті розслідування Михайла Ткача про махінації "Спецтехноекспорту" та історія з польською фірмою Lechmar. 

Приклад 7. Приховування повноважень Арсена Жумаділова в ході злиття ДОТ в АОЗ

На початку травня 2025 року Жумаділов став фактично головою і АОЗ, і Державного оператора тилу (ДОТ), оскільки він очолив реорганізаційну комісію з ліквідації ДОТ. 

Нагадаємо, якщо АОЗ відповідальний за закупівлі зброї, то ДОТ – за речове забезпечення армії (тобто закупівлі харчування, одягу, спорядження солдатів тощо). 

Тоді в Міноборони оголосили лише про підготовку до злиття агенцій, яка, за рекомендаціями НАТО, мала відбутися після воєнного стану. Проте, це злиття фактично вже відбувається.  

За словами Жумаділова, очолювана ним комісія з реорганізації і є управлінським органом ДОТ. Долю членів наглядової ради ДОТ та ряд інших важливих фінансових питань фактично вирішує саме ця комісія на чолі з Жумаділовим. 

Отже, ЦПК запитало у Міноборони, які повноваження має комісія з ліквідації ДОТ та її голова. Проте навіть ці дані Міноборони вирішило приховати. Так, в Міноборони вважають, що розголошення документів щодо повноважень та діяльності цієї комісії "може завдати істотної шкоди національній безпеці країни".

***

Вище ми описали лише кілька випадків системного приховування далеко несекретної інформації з боку Міноборони та його структур. 

Річний бюджет на оборонні закупівлі Міноборони лише через АОЗ і ДОТ перевищує $10 млрд та сумарно становить 455 млрд грн наших податків. Позиція Умєрова та Жумаділова скотилася до рівня, коли ані громадськість, ані журналісти, ані навіть народні депутати не можуть отримати найбільш загальні дані про використання грошей на оборону.

Закритість і небажання відповідати на запити – це не просто бюрократична проблема, а пряма загроза ефективності армії. Спроби приховати провали не усувають їх, а лише поглиблюють недовіру суспільства й військових. 

У час повномасштабної війни ми не маємо розкіш мовчати – навпаки, чесність і підзвітність мають стати нашою зброєю.