Ваш мозок обробляє всю інформацію, яка є в його полі зору. Навіть якщо здається, що ви лише прогортали заголовки - кожен з них залишає слід. Як на нас впливає щоденне споживання новин і чому ми навіть не помічаємо, як шкодимо собі?

Чому варто дозувати новини і як перенавантаження впливає на наше життя, розповіла для РБК-Україна психологиня платформи Beetobee та психоедукаторка Анастасія Бикова.

Тривала обробка загрозливої інформації запускає стресову відповідь -  вивільнюється кортизол, м’язи напружуються, концентрація знижується.

Якщо новин багато, і це відбувається щодня -  тіло не встигає "вийти зі стану тривоги", навіть якщо об’єктивно вам зараз нічого не загрожує.

Це, крім того, що ми й так знаходимося в напруженому стані з фоновою тривогою і відчуваємо це фізично. Тобто замість того щоб дати собі час відновитися в моменті де умовно безпечно - ми відкриваємо новини й мозок далі запускає стресову відповідь. Так виникає перевантаження, схоже на інформаційне вигорання.

• важко зосередитися на роботі чи звичних справах, постійно хочеться перевірити що в новинах
• почуття виснаження, хоча ви "просто читали новини, не працювали", відчуття апатії  "я нічого не можу змінити, все погано", проблеми зі сном внаслідок обдумування новин
• відчуття провини, що "живу звичайне життя, коли там таке відбувається"
• відчуття провини "я не слідкую за новинами - я не в контексті"

"Ці реакції є сигналом нервової системи, що вона перевантажена. Їй потрібен не ще один факт, а відпочинок. Ми звикли думати про відпочинок як про сон чи прогулянку. Але в умовах війни нам потрібен і інформаційний відпочинок. Це не втеча і не заперечення реальності, це допомога нервовій системі, щоб мати сили на життя. Інформаційний відпочинок -  це пауза, щоб дати собі можливість відчути себе в теперішньому моменті, а не постійно тримати увагу в тривожному майбутньому", - пояснює психологиня.

Варто обмежити кількість джерел з новинами , наприклад обрати 2-3 перевірених джерела, яким довіряєте, а в решті вимкнути сповіщення.

Часто різні телеграм-канали пишуть одне й те саме, але різною мовою, й ми кілька разів читаємо ту ж новину з різним рівнем емоційності, не помічаючи як летить час.

Встановити "вікна" для читання новин. Це якраз про те, щоб і "дозувати" і не винити себе "я не слідкую за новинами, я не в контексті". Тим паче коли читання новин об’єктивно є важливим. Тому можна виділити о котрій саме читати новини, пару раз на день, або ті новини що назбиралися за залишок дня - не читати прямо перед сном. 

Звертати увагу на назви та тексти , бо якщо заголовок написано у стилі "ви не повірите, що сталося" -  це клікбейт, покликаний зловити увагу, а не допомогти вам.

Також якщо вказано "чутливий контекст", а ви чутлива людина, або не в стані зараз сприймати такий контент - прогорніть. Ви вже знаєте що сталося, не треба себе добивати.

Помічати реакцію тіла - зупинитися на хвилину після читання, послідкувати:

• Як почувається ваше тіло?
• Можливо опустити плечі?
• Чи є напруження в грудях?

"Це знаки, що ви перевантажилися і тоді добре в цей момент зробити паузу, пройтись, випити води, перемкнутися на іншу справу де ваші думки будуть спрямовані на більш спокійний тон", - радить експертка.

Пам'ятати про інформаційну війну, бо частина новин спеціально створена, щоб сіяти паніку, деморалізувати, викликати відчай, тому критичне мислення -  наше все.

"Наш організм хоч і постійно напоготові реагувати, та паралельно й адаптується. Це не про те, що "добре звикати до поганого", а про те, що ми маємо всередині систему, яка вже нас рятує -  вона гнучка, жива, здатна витримувати більше, ніж здається. І саме тому так важливо підтримати її, знизити навантаження там, де можемо. Один з найбільш реальних способів це дозування новин. І пам’ятайте це не втеча, це турбота", - підкреслює Анастасія Бикова.

Вас може зацікавити:

• Як зрозуміти, що вам варто до лікаря через вигоряння, стрес або сильну втому
• Як врятувати "менталочку" та не злетіти з котушок після безсонних ночей та обстрілів
• Прості способи припинити контролювати все та всіх навколо себе