Доля сотень тисяч українців, які знайшли прихисток у Польщі після повномасштабного вторгнення РФ, залишається в центрі уваги. У червні міністри внутрішніх справ ЄС вирішуватимуть подальшу долю механізму тимчасового захисту, що надає право на легальне перебування. Про те, що буде з українськими біженцями після війни та які настрої панують у польському суспільстві та бізнесі, розповіла кандидатка історичних наук, дослідниця міграційної політики у Центральній та Східній Європі та журналістка, яка 17 років живе у Варшаві, Ольга Бабакова у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером якого виступає «Главком».

За словами Бабакової, попри те, що 56% поляків виступають за повернення українців додому після закінчення війни, польський бізнес має протилежні бажання. «Бізнес ставить свічки в костелах, щоб ця людина нікуди не поїхала, а ще й родичів своїх привезла», – зазначає вона.

Віце-міністр внутрішніх справ Польщі Мацей Дущик, який опікується питаннями мігрантів, заявив, що Польща буде продовжувати тимчасовий захист для українців, слідуючи рішенням ЄС. Наразі немає жодних сигналів про його припинення.

Однак, за словами Ольги Бабакової, українці не поспішають переходити на інші форми легалізації перебування, такі як карти тимчасового побиту (тимчасового перебування). Дослідники називають цей стан «вічною тимчасовістю». Українцям важко будувати довгострокові плани через непередбачуваний характер подій в Україні. Крім того, тимчасовий захист забезпечує низку переваг, зокрема безкоштовні медичні послуги, що звільняє від необхідності сплачувати страхові внески.

Попри це, останнім часом спостерігається зростання кількості заявок на карту побиту. Це пов'язано з тим, що під час польської президентської кампанії лунали заклики щодо скасування допомоги на дітей 800+ (щомісячна виплата на кожну дитину в родині -ред.) та обмеження доступу до медичних послуг. Це змусило українців шукати альтернативні варіанти легалізації.

Наприкінці минулого року Польща обіцяла запровадити спеціальну карту перебування CUKR на три роки для українців, яка мала б менші вимоги щодо джерела утримання та роботи. Заявки на неї мали почати приймати ще в лютому-березні цього року, але наразі цей процес не стартував.

Ольга Бабакова також звернула увагу на нові наративи, якими Росія намагається «розхитати» ситуацію в Польщі, використовуючи українців.

«Мені здається, найбільше зараз поляків хвилює те, що Росія рекрутує українців через телеграм для здійснення терактів на території ЄС. Це вже не про дезінформацію, а про безпеку. Потенційно більша загроза, якщо тобі хтось може підкласти вибухівку чи спалити торговий центр. І навіть якщо польські ЗМІ намагаються якось обережно подавати дані про національність чи громадянство в таких ситуаціях, але все одно тут шило в мішку не сховаєш», – підкреслює Бабакова.

Паралельно, російська дезінформація в Польщі активно поширює тези про неможливість перемоги України у війні, неприйнятність вступу України до НАТО та ризик втягування Польщі у війну через Україну.

Нагадаємо, українські діти, які прибувають до польських шкіл, часто стикаються з викликами, пов'язаними з «полоноцентричністю» місцевої освітньої системи.