Перед обличчям запровадження вуглецевого механізму CBAM, Україна повинна мобілізувати всі ресурси, від уряду та Верховної Ради до бізнес-спільноти, щоб відтермінувати його запровадження, адже воно може стати для нашої промисловості фатальним.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву нардепа, голови підкомітету з питань промислової політики Верховної Ради з питань економічного розвитку Муси Магомедова.

"Україна щиро підтримує амбітні цілі ЄС щодо Зеленого курсу, та визнає логіку принципу CBAM - "хто більше забруднює, той більше платить". Але для країни, яка вже четвертий рік веде виснажливу війну за своє існування й безпеку всієї Європи, цей інструмент несе не стимули, а ризик повномасштабної економічної катастрофи. Понад усе зараз нашій промисловості потрібен а час. Не скасування CBAM назавжди - а мінімум п’ятирічна відстрочка. Це не преференція, не пільга - це реалістичний компроміс, що дозволить українським підприємствам пройти адаптацію і зберегти економічну основу для відновлення країни", - вказав нардеп. 

Він наголосив, що Україна має всі юридичні підстави просити відстрочку запровадження СВАМ. Адже, згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту ЄС № 2023/956, у разі форс-мажору, викликаного непередбачуваними подіями, держава може отримати виключення з дії CBAM. Повномасштабне вторгнення Росії - це саме така подія, адже вона є поза контролем однієї або більше третіх країн, на які поширюється дія CBAM - ані Україна, ані вся західна коаліція попри всі докладені дипломатичні зусилля не можуть її зупинити.

"Критерію руйнівних наслідків для економічної та промислової інфраструктури ми, на жаль, також відповідаємо. Прямі економічні збитки України на листопад 2024 року згідно незалежного дослідження KSE Institute оцінювались у 170 млрд доларів. Енергетичний сектор України зазнав збитків на 14,6 млрд доларів. Загальні втрати промисловості, будівництва та сфери послуг становлять ще 14,4 млрд доларів. Унаслідок війни зруйновано або суттєво пошкоджено майже 500 великих і середніх підприємств, як приватних, так і державних. З часу заміру - руйнування й збитки тільки зросли", - зауважив Магомедов. 

З лютого 2022 Україна не мала жодної можливості модернізувати виробництво чи впровадити системну політику декарбонізації. Тим часом уже у 2026 році, з моменту повноцінного запуску CBAM, Україна може втратити 790 млн доларів. А у 2030 році - майже 5 мільярдів доларів, наголосив нардеп. 

"Це цифри, які не просто знебарвлюють економічні перспективи - вони ставлять під сумнів майбутню життєздатність української промисловості. Під загрозою - понад 70 тисяч робочих місць, 2,8 млрд доларів податкових надходжень і 4,8% ВВП. Це не "нормальна ціна" за зелену трансформацію - це економічна криза на тлі війни та майбутніх важких і надзатратних спроб повоєнного відновлення", - підкреслив Магомедов. 

Нагадаємо, видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою - вводить вуглецеве мито СВАМ, через яке Україна буде щороку втрачати 1,4 млрд євро.

Але цих збитків можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС та отримати пільги, зокрема - відстрочення запровадження цього мита для українських виробників на період війни.

Як повідомлялось, поширення на Україну транскордонного вуглецевого мита СВАМ призведе до втрати частини ВВП та робочих місць, тож доцільно домовитися з європейцями про відтермінування дії цього мита для нашої продукції, та залучити Європу до відбудови нашої промисловості.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.