Намагаючись стримати емоції, зверну вашу увагу лише на наступне:

1. Дипломати, очевидно, під час активних бойових дій не мають шансів перемогти (це – час військових). Тільки успіхи на фронтах війни дають шанс дипломатії.

2. Російський наратив і переговорна позиція на перемовинах з американцями (мовляв, Україна не має шансів перемогти в жодному разі) майстерно, ефективно, демонстративно ще раз підірвано.

3. Інший наратив (який часто-густо використовується в медіа, а також, на жаль, політиками), що російсько-українська війна йде лише в Україні, зруйнований. Це точно не так! Війна йде і на російській території. На ВСІЙ російській території. Глибина тилу, як беззастережна перевага поставлена під сумнів.

4. Не варто недооцінювати ворога. Звісно, вони спробують нанести компенсуючий удар. Більш ймовірно, що він буде зорієнтований на залякування й намагання повернути собі ініціативу. Така відповідь очевидно може бути в російському стилі – не по військових об’єктах, а терористична, з максимальним інформаційним ефектом.

5. Як би не розвивалися події, очевидно, що війна на виснаження не підходить воюючим сторонам, тому ескалація наступними тижнями й місяцями буде максимальною. І лише так може з’явитися шанс для виходу із широкомасштабної війни. На жаль, іншого варіанту наразі немає.

І головне: нові технології помножені на професіоналізм і притаманну українцям винахідливість дають можливість, навіть у широкомасштабній війні, зберігати життя українських оборонців та максимально уникати людських жертв (парадоксально, що й чужих).

Героїзм і стійкість українців та вміння вистояти в асиметричному протистоянні здатний вплинути не лише на партнерів, але й на ворога, навіть такого, який, здавався непереможним.

Вічна слава всім, хто поклав життя в обороні країни!

Слава тим, хто не погоджується на капітуляцію й наближає українську перемогу!