Олені виповнилося 32 і за плечима у неї було вже чимало життєвих історій. Вона завжди вважала себе людиною раціональною, не схильною до сентиментальності.

Але її здивував той факт, що розгадати справжній характер свого партнера їй допоміг... кіт. Звичайний смугастий мурлик на ім'я Мурзік.

Артем з'явився в її житті несподівано — як весняна злива після довгої зими. Він був привабливим, дотепним і здавався справжнім подарунком долі. Їхні стосунки розвивалися стрімко, і незабаром вони почали жити разом. Все було майже ідеально – майже. Тільки Мурзік не поділяв її захоплення. Він, зазвичай, добродушний і ласкавий, став відстороненим і тривожним. Спочатку Олена списала це на стрес через переїзд і нову людину в будинку. Але час минав, а кіт усе частіше ховався під диваном, цурався Артема і навіть іноді шипів на нього.

Спочатку вона не надавала цьому значення. "Ну мало, не зійшлися характерами" , - думала вона. Але поступово почала помічати дрібниці. Як Артем може роздратовано пирхнути, якщо Мурзик випадково застрибне на диван поруч. Як він майже непомітно кривиться, коли кіт нявкає. І як його усмішка раптом гасне, варто Мурзіку опинитися у полі зору.

Ці дрібниці, щойно вловимі, ​​склалися в картину, яку Олена вже не могла ігнорувати. Складно пояснити, як тварина, яка не говорить, змогла показати їй те, що людина намагалася приховати. Мурзик ніби відчував те, що не піддавалося логіці. Його реакція була підказкою, тривожним дзвіночком, який допоміг Олені зняти рожеві окуляри.

Згодом, розмірковуючи про минуле, вона зрозуміла: кіт інтуїтивно відчув в Артемі те, що вона сама не могла — нещирість, напруження, приховану агресію. І тепер вона лише вдячна за те, що поряд з нею виявився не тільки вірний вихованець, а й справжній друг, який уберіг її від помилки.

Мурзік, як і раніше, живе з Оленою. Він знову спокійний, лагідний і часто спить у неї на грудях. А вона посміхається, дивлячись на нього, і думає: "Треба було від початку довіритися тобі, мій пухнастий психолог."

Нагадаємо, що брат зрадив сестрі: обіцянки про спадок зруйновані, тепер він загрожує виселенням із рідного дому.

Раніше ми повідомляли, що  половина мільйона – у труну,  а не дітям: як смерть військового  розколола сім'ю, помста онукам вдалася.