Раніше кардинали збиралися на конклав «з усіх усюд», а на місці знайомилися між собою. Сьогодні ж люди – завдяки медіа та соцмережам – знають про інших все, тож нинішній об’єм інформації значно скорочує час проведення конклаву. Про це очільник Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький розповів у інтерв'ю «Главкому».

Так, у давнину вибори Папи могли тривати дуже довго. Після смерті Климента IV у 1268-му наступного понтифіка Григорія Х обрали аж у 1271-му, через три роки. Кривицький наголошує, що такий випадок був особливим навіть для ХІІІ століття. Наразі ж обізнаність людей порівняно із Середньовіччям є значно вищою, вважає фахівець.

За його словами, неофіційно конклав починається відразу по смерті Папи: кожен кардинал, що братиме участь у процесі, молитовно просить Бога про те, аби проголосувати згідно із Його задумами.

«Йдеться про дуже важливий вибір, і не на 4-5 років, а на довший час. Перша зустріч кардиналів присвячена тому, аби висловитися про теперішній стан Церкви. І ця зустріч, і всі наступні проходитимуть у закритому режимі, бо cum clave латиною означає «під замком». І от на першій зустрічі говорять, приміром, про таке. Якою є Церква сьогодення, які тенденції у ній є добрими, а які – ні. Якими є першорядні виклики? І новий Папа, хто б він не був, має вирівняти ситуацію», – пояснює Кривицький.

Очільник дієцезії зауважує, що це говориться для того, аби усі кардинали усвідомили теперішній стан Церкви, а також – тягар, який має взяти на себе Папа.

«А йому, як вже було сказано, недостатньо бути добрими душпастирем. Понтифік має тягти на собі й інші обов’язки», – додав Єпископ.

Після цієї зустрічі і починаються вибори. Щоденно вони складаються з чотирьох сесій – по дві вранці і увечері. Кривицький пояснює, що сесії – це спроби результативно проголосувати. Для результату потрібні дві третини голосів, і згода обраного Папою кандидата. Оскільки він може й відмовитися, і тоді процес починається спочатку.

Віталій Кривицький підсумував, що на конклаві вирішується те, яким шляхом йтиме Церква, і те, якого пастиря на сьогодні Церква потребує.  

Як відомо, Папа Римський Франциск помер у віці 88 років. Причиною смерті названо інсульт на тлі низки хронічних захворювань. Кончині Папи Римського передувала двостороння пневмонія, яку виявили у лютому. За час перебування у лікарні Франциск переніс чотири дихальні кризи. За словами лікарів, його життю двічі загрожувала небезпека.

Відповідно до заповіту Папу Франциска поховали у римській базиліці Санта-Марія-Маджоре, а не у Ватикані, де спочивають багато його попередників. В опублікованому в понеділок вечорі документі він попросив, щоб його гробниця була простою і без особливих прикрас.

До слова, від ранку неділі, 27 квітня, тисячі людей пройшли повз гробницю папи Римського Франциска, який був похований у суботу в базиліці Санта-Марія-Маджоре в Римі. Відвідувачі займали чергу задовго до відкриття базиліки.