Потрапила до шпиталю у 45-й день народження і через місяць померла. Згадаймо Аллу Яцюк
glavcom.ua
Sun, 20 Apr 2025 09:00:00 +0300
Щодня о 9 ранку українці вшановують память усіх, чиє життя забрала російськоукраїнська війна.
Нині згадаємо Аллу Яцюк. Серце героїні зупинилося 13 квітня 2022 року в Одеському військовому шпиталі у результаті хвороби, яка розвинулась під час захисту України.
Про це повідомляє Главком із посиланням на Історії полеглих захисників України. Алла народилася у селі Куна Вінницької області.
З дитинства багато співала, любила українські народні пісні, активно брала участь у шкільних концертах.
Після школи закінчила Гайсинський медичний коледж.
Працювала за спеціальністю.
У вільний час любила вирощувати квіти, фотографувати, малювати, вишивати.
У 2016 році вирішила розпочати військову службу за контрактом у ЗСУ.
Обіймала посаду бойового медика у 9му батальйоні Вінницькі скіфи 59ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Згодом командування батальйону запропонувало їй очолити їдальню.
Разом із підрозділом жінка постійно перебувала у зоні АТО/ООС.
Побратими називали її Василівна.
У надзвичайно складних умовах вона розгортала польові кухні, обладнувала тимчасові приміщення для їдальні та складу, отримувала, вантажила та доставляла продовольство, готувала їжу, забезпечувала передачу харчування на передову.
З першого дня повномасштабної війни Алла перебувала на передових позиціях Херсонщини.
Як начальник їдальні підрозділу забезпечення, виводила з оточення і зберігала ввірене їй продовольство, обладнання та майно 9го батальйону.
У херсонських степах жінка захворіла, але продовжувала працювати та організовувати харчування бійців.
20 березня 2022го, у 45й день народження, сили залишили Аллу і вона потрапила до військового шпиталю.
Там діагностували запалення легень через коронавірусну хворобу.
Наступного місяця вона померла у реанімації.
Аллочка, наша голубка, надзвичайно добра, щира, працелюбна, тендітна і водночас така сильна.
Вона так любила життя, важко працювала, щоб світ навколо став кращим, посправжньому любила Україну, життя за неї віддала.
Ми втратили частину серця, воно постійно кровоточить, розповіла сестра Ольга.
Поховали військовослужбовицю у селі Криштопівка на Вінниччині.
Вдома на Аллу чекали доньки Тетяна і Світлана, дві маленькі онучки Маргарита і Кіра, старенька мама Ніна Пилипівна та сестри Оксана та Ольга. Главком долучається до хвилини мовчання.
Ми вшановуємо память усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину.
Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки памяті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу память громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Останні новини
більше новин