Ці великодні традиції не змінились із козацьких часів: ви про них знаєте?
www.rbc.ua
Fri, 18 Apr 2025 18:45:48 +0300
Великдень це свято, яке має глибоке коріння в українських традиціях.
Кожен рік ми повторюємо звичні ритуали, не замислюючись, що багато з них залишаються незмінними з часів наших предків.
Які великодні традиції з козацьких часів збереглися донині, розповідає РБКУкраїна проєкт Styler Деякі великодні традиції українців залишилися незмінними ще з доби козаччини.
Дізнайтесь, які саме звичаї ми наслідуємо вже кілька століть.
Козаки були релігійними, тому до Великодня готувалися заздалегідь.
Вони дотримувалися Великого посту, готувалися до літургії та причастя. Служба у церкві в ніч на Великдень На Великдень вони збиралися у церкві на богослужіння, а хто у храм не вміщався влаштовувався поруч та робив гоніння смерті. Це було велике багаття, яке підтримували цілу ніч, поки йшла служба і робили вогнище великим, щоб було видно здалеку.
А припиняли тільки, коли священник виголошував Христос Воскрес Освячення паски та крашанок Цей ритуал був невідємною частиною козацького Великодня.
Після всеношної козаки верталися до куренів з кошиками, повними домашніх смаколиків, серед яких були паски, писанки, мясні вироби, сало та хрін.
Часто у кошиках були сирні коники, хрін та сир.
Вони вірили в силу духу та обрядів і завжди дотримувалися усіх традицій.
Освячене вважалося захисним його зберігали як оберіг.
Паска була символом воскресіння та нового життя.У часи козацтва кошики з пасками освячували так само як і зараз фото Віталій Носач, РБКУкраїна Великодня хода Ще за часів козаччини відбувалася особлива великодня хода до церкви.
Ходили всі разом сімями та громадами.
Сьогодні ця традиція збереглася у селах там йдуть цілою громадою.
А у містах всі йдуть у певний час святити паски у церкву.
Христосання та три поцілунки На Січі, як і в селах, усі вітали один одного словами Христос воскрес та тричі цілувалися.
У відповідь було заведено казати Воістину воскрес Це був не просто звичай, а символ братерства та духовної єдності.
Писанкарство Розписування яєць також має глибоке історичне коріння.
У часи козаків писанки були не просто декоративними елементами святкування, а мали магічне значення.
Вони вважалися оберегами, які захищали від нечистої сили й приносили удачу.
Писанка сире яйце видувають і розписують за допомогою писачка, воску та фарб Крашанка яйця варять і фарбують в один колір, найчастіше це був червоний як символ Воскресіння Христа Крапанка яйце цяткують воском і занурюють у барвник Дряпанка яйце фарбують у темний колір і голкою видряпують орнаментПисанкарство було одне з найважливіших традицій у часи козацтва фото Getty Images Великодній сніданок Традиція збиратися на сніданок у святковий ранок на Великдень залишилася незмінною ще з козацьких часів.
Після освячення їжі уся родина збиралася за святковим столом, де обовязково були паска, варені яйця, ковбаса та інші страви, що символізують достаток та добробут.
У черепяну миску наливали воду, клали освячену крашанку та вмивалися, а крашанкою терли щоки, щоб були румяні.
Святкову трапезу починали з розрізання крашанки на стільки частин, скільки було членів сімї.
Кожен мовчки зїдав свій шматочок, а вже потім брався до інших страв.
Обмін яйцями Це одна зі старовинних традицій, якої й зараз багато де дотримуються обмін писанками.
В часи козацтва ця традиція символізувала побажання здоровя, удачі та процвітання.
А ще гра у Чий батько дужчий, яку зараз знають, як стуканням крашанками.
Великодні ігри та гуляння Після богослужіння молодь брала участь у забавах водили гаївки, влаштовували змагання кидали булаву, боролися на руках або стрибали через вогонь.
Це було не лише розвагою, а й виявом сили, витривалості та єднання громади.
Великдень святкували три дні.
Перший день з родиною і збиралися усі в батьківській хаті.
Другий та третій день у гості та гуляння молоді.
Молоді хлопці ходили до дівчат по писанки.
Якщо парубок отримав від дівчини пару розмальованих яєць, то мав на третій день Великодня відгуляти писанки найняти музик та запросити її в танок.У козацькі часи дуже багато традицій було повязано саме з яйцями фото Getty Images Страви за козацькими рецептами Окрім паски, козаки готували печеню з баранини, вареники з сиром і сало з часником.
Усе домашнє, зі своїх продуктів.
Їжу розділяли між побратимами та подорожніми святковий стіл мав бути щедрим для кожного.
Найпопулярнішою стравою було ціле печене молочне порося, начинене гречаною кашею або рисом.
Хто мав більші статки, готував на свято цілу щуку або іншу рибину. Готували також кровянку, печену ягнятину, драглі, холодець, смажених індичок.
Обовязково до мясних страв подавали хрін або цвіклі.
З напоїв на столі було декілька видів різних настоянок та горілок медовуха, хріновуха, сливянка та малинівка.
Обливаний понеділок Колись на обливаний понеділок поливали водою хлопці та дівчата, а старших людей та дітей ніхто не рухав.
Облити можна було родича, кумів, але це все було жартома та легенько для годиться, а не відрами чи черпаками.
Вас може зацікавити Хто такі гуцули насправді та які факти про них стали відомі лише нещодавно Як готували знаменитий козацький куліш на Полтавщині Найдивніші традиції українських козаків, про які не розповідають у школі Для написання цього матеріалу були використані такі джерела LocalHistory, Освіторія, Український інтерес.
Останні новини
більше новин