Паска з глазур’ю – не українська? Відомий письменник відреагував на сварки в соцмережі
glavcom.ua
Fri, 18 Apr 2025 12:19:00 +0300
Напередодні Великодня у суспільстві знову оживає зацікавлення традиціями святкування, зринають давні спогади та зявляються нові відкриття.
Цьогоріч серед обговорень привернула увагу думка, що паски з цукровою глазурю нібито не притаманні українській традиції.
Про це повідомляє Главком.
Спочатку про це запиталася в аудиторії етнологиня та історикиня Оксана Косміна на своїй сторінці у Facebook.
На картинці, яку прикріпила Косміна було написано, що традиційною українською паскою є та, що прикрашена тістом, а традиція оздоблювати глазурю поширена у поляків та росіян і до України прийшла відносно нещодавно.
На це відреагував письменник, публіцист, історик та блогер Віталій Капранов на сторінці Брати Капранови.
Звідки взялася маячня, що її розганяють у вигляді мемчиків, буцімто паска із цукровою глазурю не українська Україна ХІХго століття була лідером цукрової промисловості у Європі, поступаючись лише Німеччині.
Цукрозаводчики грошима, заробленими на продажу цукру, фінансували будівництво половини Києва, в тому числі КПІ, Бессарабського ринку, Театру оперети.
Видання Кобзаря Шевченка теж відбулося на цукрові гроші, музей Терещенків знову цукор, а скільки шкіл, лікарень, сиротинців...
І тут українці такі ні, ми не будемо цукром прикрашати паски, бо це не українська традиція, ми у Фейсбуку бачили там брехати не будуть, заявляє у своїй публікації історик.
Історик підтверджує, що поливати паски глазурю почали лише з XIX століття, коли цукор став більш доступним.
Спочатку це вважалося ознакою достатку, адже дозволити собі таку розкіш могли не всі.
Водночас він наголошує, що для паски завжди добирали найкращі продукти найдорожче борошно, родзинки, цукати і яйця.
Тому глазур на початках була особливим шиком, а потім стала звичайною справою.
І передусім там, де цукор виробляли, тобто в Україні.
Капранов додає, що йому бабуся розповідала ще про свою бабусю, яка робила паски так само.
Він закликає українців не сіяти розбрат та не поширювати відверту маячню, а згодитись із тим, що у кожній сімї й родини паска прикрашається по своєму.
У коментарях думки розділилися.
Дехто стверджує, що їхні предки ніколи не прикрашали паски глазурю.
На їх думку, це залежить від регіону України.
Інші ж користувачі соцмереж переконані, що паски прикрашали здавна, і на підтвердження своїх слів публікують фотодокази.
Нагадаємо, Главком звернувся до священників різних конфесій, аби дізнатися їхню думку щодо продажу лише верхівок пасок.
Протоієрей Володимирського собору, отець Олександр Шмуригін зазначив немає нічого страшного у пасці незвичної форми.
Як повідомлялося, цьогоріч паска перестала бути лише символом Великодня вона стала справжнім простором для кулінарної творчості.
У тренді незвичайні форми, оригінальні начинки та декор, який вражає.
Хітом сезону стала дубайська волохата паска, або як її ще називають паска з волоссям янгола.
Легка, ефектна і неймовірно ніжна вона підкорила соцмережі та серця гурманів по всьому світу.
Главком розповідав як приготувати таку паску власноруч.
Останні новини
більше новин