Напередодні, 19 березня, у США були оприлюднені раніше засекречені документи, пов'язані із вбивством 35-го президента Сполучених Штатів Джона Ф. Кеннеді у 1963 році. Зокрема, було опубліковано понад 2 тис. документів з оригінальним текстом (раніше замість нього були або пробіли, або закреслені слова). Проте вичерпних відповідей на запитання, пов’язані із вбивством Кеннеді, документи все ж таки не дають, повідомляє «Главком».

Деталі про Лі Гарві Освальда

Як виходить з оприлюднених документів, звинувачуваний у вбивстві президента Кеннеді Лі Гарві Освальд не працював на радянську розвідку і ніколи не був агентом, підконтрольним КДБ, хоча той за ним стежив під час перебування Освальда у СРСР.

До Радянського Союзу Освальд прибув у 1959 році за туристичною візою. Він захоплювався ідеями комунізму і навіть просив у СРСР політичного притулку, пояснюючи це тим, що він – пролетарій, і йому складно жити «в капіталістичному суспільстві». Щоправда, вже у 1962-му Освальд передумав і повернувся до Штатів з дружиною, росіянкою Мариною. Серед оприлюднених документів, зокрема, є детальне розслідування ЦРУ про те, чи дозволила б радянська влада дружині Освальда виїхати з СРСР до США.

Кеннеді і ЦРУ

Відтепер у відкритому доступі є невідредагований текст доповідної записки помічника президента Кеннеді Артура Шлезінгера-молодшого. Він надіслав її в червні 1961-го. Попередні версії записки мали відредаговані моменти і грифи таємності, і через це листом цікавилися прихильники теорій змов, – вони вважали, що ЦРУ могло відіграти певну роль у вбивстві Кеннеді.

Шлезінгер писав, що ЦРУ було дозволено формувати зовнішню політику США, хоча це належить до повноважень Держдепартаменту і президента. Помічник Кеннеді критикував ЦРУ – називав його шахрайською «державою в державі» та нарікав, що воно має агентів по світу стільки ж, скільки й Держдеп, а подекуди – навіть більше. «Ніхто не знає, скільки потенційних проблем для зовнішньої політики США створюють зараз підпільні розвідувальні операції ЦРУ», – писав Шлезінгер.

Фахівці зазначають, що ця доповідна записка Шлезінгера була однією з причин того, що президент Кеннеді не довіряв ЦРУ. Він міркував про реорганізацію розвідуправління і про передання його під контроль Держдепартаменту.

Технологія прослуховування ЦРУ

Деякі документи ЦРУ довго не хотіло розсекречувати через побоювання, що вони розкриють методи шпигунського ремесла. Тепер у відкритому доступі є опис того, як американська розвідка прослуховувала телефони у столиці Мексики з грудня 1962 року по січень 1963-го. Сторінки попередньо відредаговані, проте там описані конкретні інструкції для оперативників ЦРУ, як прослуховувати дзвінки. Ідеться про використання хімічних речовин, щоб створити позначки на телефонних пристроях, які інші шпигуни могли б побачити лише в ультрафіолетовому світлі.

Таким чином ЦРУ відстежувало комунікації радянських і кубинських дипломатичних установ, – причому ці установи у Мехіко відвідував Лі Гарві Освальд за кілька місяців до вбивства Кеннеді.

Частина документів щодо вбивства Кеннеді публікувалася і за часів першого президенства Дональда Трампа, а напередодні нової публікації Трамп заявив, шо дав вказівку «нічого не викреслювати». Проте і у нових документах є певні обмеження. Водночас експерти зауважують, що нинішня публікація – це дійсно великий крок вперед у забезпеченні прозорості інформації.

Нагадаємо, у січні цього року, невдовзі після інавгурації, президент США Дональд Трамп підписав указ про розсекречення документів щодо вбивств президента США Джона Ф. Кеннеді, сенатора Роберта Кеннеді та громадського діяча Мартіна Лютера Кінга-молодшого.

Також «Главком» повідомляв, що восени 2024-го  на аукціоні в США було продано відеозапис, на якому зафільмований кортеж 35-го президента США Джона Кеннеді, який мчить до лікарні відразу після стрілянини.