КСУ втратить кворум 27 січня після відставки трьох суддів - ЗМІ
ua.korrespondent.net
Mon, 20 Jan 2025 12:01:00 +0200
Конституційний Суд України 27 січня після одночасної відставки одразу трьох суддів втратить кворум і не зможе проводити засідання Великої Палати суду і Другого сенату.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на співрозмовникау суді.
Одразу у трьох суддів Віктора Кривенка, Володимира Мойсика і Віктора Колісника припиняються повноваження 27 січня.
У Конституційному Суді залишиться лише 11 суддів, а має бути 18.
Нам говорили, що доукомплектують КС у лютому, а зараз уже кажуть, що, скоріше за все, у квітні.
Це неофіційні розмови, офіційно нам нічого не обіцяють, зазначив він.
За словами співрозмовника агентства, наразі у КСУ налічується 14 суддів, після відставки Кривенка, Мойсика і Колісника не буде кворуму для проведення засідання Великої Палати, для чого необхідна присутність 12 суддів, а для ухвалення рішення потрібні голоси щонайменше 10 суддів.
У звязку зі втратою кворуму засідання Великої Палати суду, де розглядаються конституційні подання, припиняться.
Ускладниться робота і сенатів КС, які розглядають конституційні скарги.
Зокрема, не працюватиме Другий сенат, де залишиться пять суддів із необхідних шести, продовжуватиме роботу лише Перший сенат.
Шестеро суддів мінімальна кількість для сенату, коли можна почати засідання.
Перший сенат зможе розглядати конституційні скарги, а Другий уже ні, розповів співрозмовник.
Зазначається, що у звязку з відставкою одразу трьох суддів 27 січня у КС заплановане урочисте засідання, на яке уже розіслали офіційні запрошення.
Серед суддів, які йдуть у відставку, є нинішній в.о.
голови суду Віктор Кривенко.
Через те, що у КС немає ні голови, ні заступника, Кривенко очолює суд як старший за віком суддя.
За його відсутності ці повноваження виконує Володимир Мойсик.
Очікується, що після їх відставки 27 січня обовязки голови КС як старший за віком суддя виконуватиме Олександр Петришин.
Як відомо, у травні минулого року судді КС проводили спеціальне пленарне засідання, на якому розглядалося питання обрання голови суду.
Тоді свою кандидатуру на посаду голови суду висунув лише Володимир Мойсик, проте він не набрав необхідної кількості голосів для свого обрання.
За словами співрозмовника агентства у КС, наразі жоден суддя не висуває свою кандидатуру на посаду голови.
Очікується, що нові вибори відбудуться уже після поповнення складу КС новими суддями.
Добором суддів до КС займається Дорадча група експертів ДГЕ, яка покликана оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від субєктів призначення Верховної Ради, Президента і Зїзду суддів України.
Як повідомили Укрінформу у Дорадчій групі експертів, тривають три конкурсні відбори від субєктів призначення суддів КС Верховної Ради, Зїзду суддів і Президента.
Зокрема, 14 січня Дорадча група розпочала проводити співбесіди з кандидатами на 5 посад суддів КС на 2 посади від парламенту і 3 від Президента.
Співбесіди з кандидатами ДГЕ планує закінчити орієнтовно до 22 січня і ухвалити після цього рішення щодо їхньої відповідності критерію моральних якостей.
Надалі за результатами оцінювання моральних якостей та професійної компетентності кандидатів, ДГЕ передасть рейтингові списки кандидатів субєктам призначення ВР, Президенту і Зїзду суддів для ухвалення фінальних рішень.
У підсумку ДГЕ планує закінчити оцінювання цієї групи кандидатів від парламенту та Президента в другій половині лютого.
У ДГЕ очікують на рішення Ради суддів про допуск кандидатів до участі в конкурсі на дві посади суддів КС від Зїзду суддів.
Прийом документів кандидатів у цьому конкурсі завершився 9 січня цього року.
Після отримання всіх документів ДГЕ розпочне оцінювати їх моральні якості.
Раныше повыдомлялося, що ексголова КСУ Олександр Тупицький отримав нову підозру.
Йдеться про цілу організовану злочинну групу, до якої входили заступник начальника одного з райвідділів поліції Закарпатської області та співробітники ДПСУ.
Нагадаємо, у листопаді 2021 року Подільський районний суд Києва обрав запобіжний захід Олександру Тупицькому в справі про надання свідомо неправдивих свідчень і підкуп свідка.
Суд установив Тупицькому заставу 45 тисяч гривень і зобовязав утриматися від спілкування з низкою свідків у справі.
Також Тупицького звинуватили у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи.
Було незаконно підписано понад 200 електронних платіжних доручень і електронних документів, заявили в прокуратурі.
У квітні 2022 року стало відомо, що Олександр Тупицький втік з України.
Пізніше стало відомо, що він мешкає в австрійській столиці Відні як біженець.
Тупицький стверджує, що перетнув український кордон законно, як звільнений від мобілізації.
Зазначимо, що зараз Тупицького оголошено в міжнародний розшук.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp.
Підписуйтесь на наші канали https//t.me/korrespondentnet та WhatsApp
Останні новини
більше новин