Війна за ресурси і не тільки: чому Трамп хоче контролювати Гренландію
ua.korrespondent.net
Wed, 15 Jan 2025 17:25:00 +0200
Не діставайся ж ти нікому Футурологи вже давно з впевненістю прогнозують майбутні війни за природні ресурси й копалини.
Однак схоже, що вони можуть розпочатися набагато раніше очікуваного.
Контроль над Гренландією з боку США,що при першому згадуванні видавався якоюсь маячнею, з подачі обраного президента США Дональда Трампа все частіше починає обговорюватися, як один із загалом вірогідних, хоч і абсолютно неадекватних міжнародному праву сценаріїв.
Нагадаємо, острів Гренландія автономна територія Королівства Данія розташований ближче до США, ніж до будьякої іншої країни лише 1900 км відділяють штат Мен від берегів острова.
Як частина Данії, Гренландія є членом НАТО, але прагнення острова до незалежності від Копенгагена викликає побоювання, що це може відкрити шлях для впливу Росії та Китаю, пише Радіо Свобода.
Купити ГренландіюТрамп пропонував ще за свого першого президентства.Тепер же мова чи не про війну, хоча віцепрезидент Трампа Джей Ді Венс цю можливість і відкидає.
Нам не потрібно використовувати військову силу.
Річ, яку люди завжди ігнорують, це те, що у нас вже є війська у Гренландії.
Гренландія дійсно важлива для Америки зі стратегічної точки зору.
Вона має багато чудових природних ресурсів, зазначив Венс в інтервю Fox News.
Тож у чому інтерес США, та й інших країн, до Арктики Це стосується насамперед видобутку рідкоземельних мінералів, урану й заліза, котрі скоро можуть стати більш доступними, адже глобальне потепління призводить до танення частини льоду, що покриває Гренландію.
Водночас води навколо острова, вільні від льоду, надають можливість прокладення нових маршрутів для комерційного судноплавства.
Венс також додає, що нинішнє керівництво Данії не зробило достатньо для того, аби убезпечити Гренландію.
Тому для США це реальна можливість перехопити лідерство в забезпеченні безпеки Гренландії та експлуатації природних ресурсів.
І це те, що Дональд Трамп уміє робити.
Він добре вміє укладати угоди, й у Гренландії можна укласти угоду, вважає майбутній віцепрезидент США.
Звісно, окрім ролі скарбнички копалин, Гренландія має ключове безпекове значення.
Під час Холодної війни острів відігравав головну роль в обороні США та НАТО, будучи частиною системи раннього виявлення радянських підводних човнів.
Із відкриттям нових морських шляхів в Арктиці стратегічне значення Гренландії ще збільшується.
При цьому Данія та США мають угоду про оборону Гренландії від 1951 року.
У 2022 році Пентагон уклав контракт на 4 мільярди доларів для забезпечення роботи там бази США, а у 2023 році там вперше розмістили чотири винищувачі F35.
Нині на півночі острова, у Туле, функціонує ця американська військова база з системою раннього виявлення балістичних ракет, там перебувають 200 військових Повітряних та Космічних сил США.
Відстань від цієї бази до Москви становить близько 3757 км.
Гренландія набуває дедалі більшого значення, оскільки ми перебуваємо в умовах глобальної конкуренції з Китаєм і на порозі нової технологічної революції у сфері війни...
Тож Гренландія важлива з точки зору протиракетної оборони, космосу та глобальної конкуренції, де все більше значення набувають судноплавство і морські шляхи, цитує Радіо Свобода директора Полярного інституту Вілсонівського центру та колишню радницю Міністерства оборони США щодо арктичної стратегії Ребекку Пінкус.
Чи вийде втихомирити Трампа Для вирішення ситуації влада Данії надіслала команді Трампа конфіденційні повідомлення з пропозицією провести переговори щодо зміцнення безпеки Гренландії, повідомляє Axios з посиланням на джерела.
Копенгаген нібито запропонував збільшити кількість американських військових на острові.
Таким чином уряд Данії прагне уникнути публічних суперечок щодо майбутнього Гренландії та переконати Трампа, що його побоювання стосовно зовнішніх загроз можна вирішити без анексії острова.
У повідомленнях, переданих новій адміністрації Білого дому, акцентується, що Гренландія не продається, але Данія готова розглянути будьякі інші запити Вашингтона, у тому числі збільшення військової присутності.
У відповідь на риторику Трампа міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив Данія визнає, що Сполучені Штати мають інтереси безпеки в Арктиці, й готова обговорити їх з новою адміністрацією Трампа.
Ми згодні з тим, що американці мають певні побоювання щодо ситуації з безпекою в Арктиці, які ми поділяємо, і ми готові продовжити переговори з новим президентом США, щоб убезпечити законні американські інтереси в тісній співпраці з Гренландією, сказав він.
Данські посадовці також заявили про намір збільшити інвестиції у військовий потенціал Гренландії, про що вже консультуються з місцевим урядом.
І справа вже робиться минулого місяця Данія оголосила про виділення додаткових 1,5 млрд доларів військових видатків для Арктики.
Цей пакет підготували ще до заяв Трампа, але за іронією долі, як висловився данський міністр оборони, про нього оголосили лише за кілька годин після їх появи, пише сайт ВВС.
Що дійсно важливо Трамп сказав, що Данія має виконати свої зобовязання щодо Арктики, або дозволити США зробити це, каже головний політичний оглядач данського видання Politiken Елізабет Свейн.
Сама Гренландія, д давно точаться розмови про незалежність, нині готова до поглиблення співпраці зі США у питанні оборони й видобування корисних копалин, але на своїх умовах.
Гренландія хоче ближчої співпраці із США у таких сферах, як оборона та дослідження гірничовидобувного потенціалу, пише Reuters із посиланням на слова премєрміністра Гренландії Муте Егеде.
При цьому Егеде теж заявив про готовність розпочати діалог з цього приводу із майбутньою адміністрацією США.
Вперше до Гренландії уважно дослуховуються.
Слід зберігати спокій й користуватися цим, підтримуючи єдність, сказав премєрміністр.
Водночас, Егеде наголошує на повазі до автономних прав регіону.
Незалежність Гренландії справа Гренландії, й те саме стосується використання її території.
Тому саме Гренландія вирішуватиме, які угоди укладати, зауважив глава уряду.
Ірина Носальська
Останні новини
більше новин