Контрнаступ імені Трампа
www.pravda.com.ua
Sat, 21 Dec 2024 05:30:44 +0200
Двадцять чотири місяці тому мільйони наших співвітчизників не мали сумніву, що повномасштабна війна закінчиться вже наступного 2023 року.
Тоді ця віра була повязана з анонсами майбутнього контрнаступу ЗСУ, який прирівнювався до розгрому ворожої армії та краху російського режиму.
Сьогодні Україна пережива часткове дежавю багато хто з нас переконаний, що гаряча фаза війни завершиться вже наступного 2025го.
Тільки тепер ця віра повязана з приходом Дональда Трампа до Білого дому та гучними обіцянками майбутнього американського президента.
Звичайно, мало хто сподіваться, що гіпотетичний мир потрампівськи виявиться справді справедливим, і що після дзвінка з Вашингтона зляканий Путін поверне нам Донеччину, Луганщину та Крим. Ні, найчастіше від Трампа чекають на реалізацію горезвісного корейського сценарію заморожування вонних дій без звільнення всіх окупованих територій.
Але в сьогоднішній Україні цей сценарій уже не виклика такого беззастережного відторгнення, як кілька років тому.
Згідно з опитуваннями, проведеними американським інститутом Gallup у серпні та жовтні 2024 року, орінтовно 52 українців хотіли б, щоб їхня країна якнайшвидше домовилася про припинення вонних дій.
Більше половини респондентів із ції групи погоджуються з тим, що заради припинення війни Україна ма змиритися з певними територіальними втратами.
Причому логіка підказу, що насправді ця цифра може бути вищою.
Що спільного між українськими прихильниками припинення вогню та американськими виборцями Трампа І тих, і інших соціологія виявля із помітною похибкою оскільки і ті, й інші часто не схильні до відвертості. І 2016го, і 2024го передвиборні опитування суттво занижували популярність Трампа частина його електорату просто соромилася зізнаватись у тому, що підтриму епатажного Дональда.
А з погляду українського обивателя, висловлюватися на підтримку заморозки не лише соромно, а й загрожу непримностями. Якщо в недавньому минулому така позиція вважалася відверто зрадницькою, якщо вона досі розходиться з офіційними меседжами Кива, якщо влітку 2024го на бесіду в СБУ викликали скандальну блогерку Настю Умку, яка закликала до припинення війни за всяку ціну, то під час соцопитувань важко розраховувати на поголовну щирість та чесність респондентів.
Так чи інакше, для багатьох українців ста пріоритетом завершення гарячої фази війни а не деокупація всіх територій, захоплених агресором.
І для ції частини суспільства Дональд Трамп виступа в ролі Кирила Буданова дворічної давнини він дару людям надію.
Надію на те, що вже скоро все закінчиться.
Що в українському небі перестануть літати ворожі ракети та шахеди.
Що на фронті перестануть вмирати українські солдати.
Що з вулиць українських міст зникнуть співробітники ТЦК, а кордони України будуть відкриті на виїзд.
Що мобілізовані чоловіки, батьки та сини нарешті повернуться додому Два роки тому переможний характер майбутнього контрнаступу ЗСУ став аксіомою, яку в Україні практично не ставили під сумнів.
Тепер аксіомою для значної частини українців ризику стати неминуче умиротворення від Дональда Трампа, який прийде та порядок наведе.
Цьому сприяють коментарі доморослих експертів, які вже подають завершення війни у 2025му як факт, що майже відбувся.
Цьому сприя публічне обговорення підходів на гіпотетичних українських виборах наступного року.
Цьому сприя і реальна підготовка до виборів, яку про всяк випадок розпочали деякі політсили.
А тим часом віра в успіх миротворця Трампа ма під собою не більше підстав, ніж віра в успіх вітчизняного контрнаступу 2023го.
Припустимо, зараз американський presidentelect справді збираться заморозити російськоукраїнське протистояння та вірить у таку можливість.
Проте Дональд Трамп не лише не Господь Бог, а й навіть не товариш Сі Цзіньпін.
У майбутнього президента США та його команди нема прямих важелів впливу на Росію.
А наскільки дівими виявляться непрямі важелі, сказати важко.
Проте цілком очевидно, що заморозка війни неможлива без згоди Кремля, який цю війну розвязав.
Припинити бойові дії в Україні нереально, якщо не примусити до цього РФ, яка їх розпочала.
Будьякі домовленості стануть можливими лише в тому разі, якщо Москва перестане вимагати капітуляції Кива. Це залежить від того, як у Кремлі оцінюватимуть власні військові перспективи, російські втрати та здобутки, ресурси для подальшого ведення війни, можливі загрози та ризики для правлячого режиму тощо.
А влізти в голову до Путіна не в змозі ні Дональд Трамп, ні українські обивателі, які готові повірити в Трампа.
До перспектив завершення гарячої фази війни в 2025му можна ставитися порізному.
За самим поняттям заморозка можуть ховатись різноманітні варіанти від більш прийнятних для Кива до відверто руйнівних.
Але один із найгірших варіантів повязаний з масовою хибною надію.
Уявімо, що мільйони українців повірять у швидкий кінець війни, розслабляться та будуть з нетерпінням чекати на повернення до мирного життя, а потім опиняться перед необхідністю воювати далі з новими жертвами та втратами, з черговим затягуванням поясів, з майже неминучим зниженням мобілізаційного віку etc.
Для нас це загрожу такою ж масштабною фрустрацію, як і невдача розрекламованого українського контрнаступу в 2023му.
Причому фрустрація може виявитись особливо небезпечною, якщо в народних очах винуватцем неприпинення війни буде виглядати не Путін і не Трамп, а Зеленський.
На жаль, ймовірність що в разі провалу трампівських мирних планів усіх собак спробують повісити саме на Україну і не лише у Москві, а й у Вашингтоні.
Таким чином, найближчими місяцями від українського керівництва буде потрібна максимально грамотна публічна комунікація.
Поперше, не можна просто так відібрати у своїх громадян надію, яку їм уже подарував іноземний лідерпопуліст.
Подруге, не можна допустити, щоб ця надія надмірно посилилися і переросла у впевненість та нетерпляче очікування.
Потрет, потрібно не опинитися в ролі цапіввідбувайлів, якщо ця надія не виправдаться.
Ну а нашим співвітчизникам, які встигли повязати свої плани на найближче майбутн з Дональдом Трампом і його обіцянками, можна порадити лише одне.
Найкращий спосіб уникнути болісного розчарування в новому 2025 році це не зачаровуватися під кінець 2024го.
Михайло Дубинянський
Останні новини
більше новин