У часи, коли Європа корчилася від чуми, релігійних воєн і астрологічних передчуттів кінця світу, цей чоловік став символом надії та страху, поєднуючи тодішню науку з містикою. Його книга "Пророцтва" (Les Prophéties), опублікована 1555 року, обіцяє "зазирнути в майбутнє аж до 3797-го", але чи справді він передбачав світові катастрофи, чи це лише гра слів? Більше про загадково постать Нострадамуса розповість Еспресо.Життя і діяльність у контексті епохи ВідродженняМішель де Нострдам народився 14 грудня 1503 року в невеликому провінційному містечку Сен-Ремі-де-Прованс на півдні Франції, в родині нотаріуса Жака де Нострдама та Рейнієр, онуки лікаря П'єра де Сен-Ремі. Його родина мала єврейське коріння: дідусь Мішеля, Гі Гассоне, прийняв католицизм близько 1455–1460 років, щоб уникнути переслідувань Інквізиції, взявши прізвище "Нострдам" (від латинізованого "Nostre Dame" – "Наша Дама", на честь Діви Марії). Цей акт зміни віри відображає драматичний контекст тих часів. Адже Європа переживала Реформацію, релігійні війни між католиками та протестантами, а також наслідки Чорної смерті – чуми, яка наймасовіше у 1347–1351 роках знищила третину населення континенту і продовжувала періодично вбивати цілі міста й регіони, тим самим викликаючи релігійні очікування кінця світу.З дитинства Нострадамус виявляв хист до математики, астрономії та мов (грецької, латини, івриту), навчаючись у дядьків – лікарів за фахом. У 1517 році він вступив до університету в Авіньйоні, а 1522-го – до медичного факультету Монпельє, де вивчав анатомію, фармакологію та астрологію – останню тоді вважали невід'ємною частиною медицини (щоб знати про майбутнє здоров'я пацієнта). Однак незабаром його виключили за практику аптекарства, що вважалося "ремеслом" для "недостойних" студентів. Попри це, Нострадамус став мандрівним лікарем, борючись з чумою в Ажені, Ліоні та інших містах.Його методи були революційними для того часу. Він наполягав на гігієні, митті рук, провітрюванні приміщень і відмовлявся від кровопускань – стандартної практики, яка часто призводила до смерті. Під час епідемії 1520-х у Франції та Італії Нострадамус досягав вищих показників виживання хворих, ніж колеги. Але трагедія спіткала і його життя. У 1534 році чума забрала його першу дружину та двох дітей, що, можливо, стало причиною його глибшого занурення в астрологію. У 1547-му він оселився в Салон-де-Провансі, одружився з багатою вдовою Анн Понсар і мав шестеро дітей, паралельно інвестуючи в іригаційні проєкти для покращення санітарії. Епоха Відродження, в якій жив Нострадамус, була часом переходу між старим і новим часом. Тоді наука (як гуманізм Еразма чи астрономія Коперника) зіткнулася з забобонами та релігійними заборонами, а пророцтва слугували розрадою в хаосі воєн та апокаліптичних настроїв, натхненних Біблією та античними оракулами. Особливо популярними були альманахи прогнозів на рік. Нострадамус почав видавати свої альманахи з астрологічними прогнозами у 1550 році, що принесли йому славу. А вже у 1555 році його "Пророцтва", де 942 чотиривірші (катрени) описували події до кінця світу, набули найбільшої слави та міжнародного визнання. Свої пророцтва він писав складною, зашифрованою мовою, у якій римовані катрени переплітали кілька мов і не містили конкретних дат.Читайте також: Як українець став ректором Болонського університету: 531-ша річниця з дня смерті Юрія ДрогобичаЧому Нострадамус став таким відомим?фото: соцмережіСлава Нострадамуса почалася ще за життя завдяки контактам з впливовими тодішніми діячами. Наприклад, королева Катерина Медичі, дружина Генріха II, запросила його до Парижа 1556 року після того, як його альманах натякнув на загрози королівській родині. Він став придворним лікарем і астрологом при Карлі IX, склавши гороскопи для королівських дітей. Його "Пророцтва" розійшлися тиражем, попри цензуру Інквізиції. Та Нострадамус уникав прямих звинувачень, пишучи криптично, з анаграмами, символами та сумішшю мов (французька, латина, провансальська), що давало простір як для фантазії, так і можливість відступу перед Ватиканом. Насправді його популярність зросла постфактум. Бо читачі "підганяли" катрени під події, які їх цікавили, як-от смерть Генріха II 1559 року від рани в турнірі ("молодий лев переможе старого", Century I, Quatrain 35). У XVII–XVIII ст. його цитували під час Великої лондонської пожежі 1666-го ("кров справедливих у Лондоні", Century II, Quatrain 51). У ХІХ-ХХ століттях його слова приписували під дії Наполеона ("Імператор з острова", Century VIII, Quatrain 1), Гітлера ("звір із голодного краю", Century II, Quatrain 24) та навіть 9/11 ("небесний вогонь", Century I, Quatrain 87). Сьогодні чимало книг, фільмів і сайтів (як "The Nostradamus Effect") тримають міф живим, бо його неоднозначність дозволяє інтерпретувати все – від COVID-19 до виборів. Тобто основна причина тривалої популярності цього астролога – дуже загальна і неоднозначна форма його катренів. Їхня метафоричність і неоднозначність дозволяє інтерпретувати їх по-різному, прив’язуючи до багатьох подій вже після їхнього настання. Таки чином, Нострадамус збагнув, що ключ до популярності та сердець людей – у загадковості свого писання, яке можна інтерпретувати як завгодно навіть за сотні років після. Пророцтва: правда чи вигадки?Нострадамус стверджував, що має екстрасенсорні здібності та бачить видіння в "бронзовій посудині з водою", але дослідники вважають, що він просто перефразовував стародавні пророцтва, додаючи астрономічні розрахунки. Багато "виконаних" пророцтв – це ретроспективні інтерпретації. Бо його катрени не датуються чітко, повні метафор ("битви в хмарах", "жаби з неба"), що дозволяє натягнути їх на будь-яку подію. Серед "збутого" називають: смерть Генріха II (1559), Французька революція (1789, "кров королів"), підйом Наполеона (як "імператор з острова"). А от невиконаних – безліч: кінець світу 1999-го ("коли 1999 минеться, прийде жахливий король з жаху", Century X, Quatrain 72) не стався. Тому експерти схильні називати писанину Нострадамуса підтасуванням, як гороскопи, які універсальні для будь-якої кризи й будь-якої людини, яка шукає в них відповіді для себе. Така практика називається постдикцією – пошуком відповідностей уже після того, як подія сталася. Відповідно, науковці й скептики вказують, що немає жодного чотиривірша, що правдиво довів би здатність Нострадамуса передбачати конкретні майбутні події до їхнього настання. Зв'язок з Україною: спекуляції на сучасних подіяхПрямих згадок України в "Пророцтвах" немає. Адже XVI століття не знало такої держави, тоді теперішні українські території були в основному під владою Речі Посполитої. Але ентузіасти інтерпретують катрени Нострадамуса і під поточні кризи. Тому усі згадки про "Україну" в катренах – результат сучасних інтерпретацій, які часто залежать від того, як перекладачі пов’язують стародавні назви річок чи регіонів із сучасною географією (як слова про "землі на Борисфені", тобто Дніпрі).Наприклад, з початком повномасштабної російсько-української війни з'явилися тлумачення про: "Сім місяців велика війна, люди мертві від лиха" (Century VIII, Quatrain 77) асоціюючи їх з конфліктом, де "король не впаде" – натякаючи на стійкість Зеленського. Однак, як бачимо, сім місяців давно минули. Інший варіант: "Схід послабить Захід" (Century III, Quatrain 60) – про ескалацію з Росією, а "морське місто" (Одеса) у "подвійній дозі лих" (Century II, Quatrain 5) – про можливе захоплення. Для 2026 року інтерпретатори пророкують кінець "тривалої війни" (можливо, української), з "зграєю бджіл" (лідери як Трамп чи Путін) і "королем Дональдом" – спекуляція про Трампа в контексті переговорів щодо України. Тому як і завжди з Нострадамусом, правда в очах читача: чи це пророцтво, чи просто віддзеркалення наших страхів? Нострадамус помер 2 липня 1566 року в Салоні від набряку легенів, нібито передбачивши навіть дату і що "не помре від старості" (хоча для того часу – це була дуже рідкість, переважно вмирали від хвороб). Тож спадщина Нострадамуса – це швидше своєрідне нагадування, що в часи невизначеності люди схильні шукати знаки в таємничих символах і зірках, але справжнє майбутнє творимо ми самі.Читайте також: Пам'яті Нострадамуса