Українські вчителі часто працюють понаднормово, отримуючи оплату лише за частину відпрацьованого часу, і це сприймається як буденність. А от у німецьких школах затримуватися після робочого дня - це не прояв героїзму чи відданості, а швидше підлабузництво.

Про це у своєму блозі на порталі "Освіта.UA" розповіла Ірина Гондюл,  викладачка у Українському центрі у Чорногорії, яка мала досвід роботи як в українських, так і у німецьких школах.

За її словами, якщо вчитель проводить на роботі більше часу, ніж передбачено контрактом, це сприймається не як самовідданість, а як спроба заслужити прихильність керівництва. Адже директор не має змоги компенсувати ці додаткові години.

Там нормальною практикою вважається йти додому вчасно. Не брати на себе зайвого, не виконувати роботу, за яку ніхто не заплатить. І ніхто не скаже: "Ти ж учитель, будь добрий – попрацюй ще трохи". Бо в тій культурі це прозвучало б дивно.

Ірина Гондюл наголосила, що у Німеччині підхід до роботи інший. Не доводити себе до вигоряння - це не ознака слабкості, а цілком нормальний професійний стандарт. Хоча і там учителі стикаються з професійним вигоранням. Проте різниця в тому, що для них це вагома причина отримати лікарняний. Адже державі важливо, щоб учитель залишався здоровим.

"Після роботи в німецькій школі деякі інсайти закарбувалися у мене дуже глибоко. Мабуть, тому там і самооцінка вчителів висока, бо система не вчить "терпіти", а вчить цінувати себе в роботі", - зазначила освітянка.

Раніше портал Знай писав, що для шкіл встановили нові правила: рахуватимуть кількість дітей.

Також портал повідомляв, навіщо вчити вірші напам'ять: відповідь вчительки зарубіжної літератури може здивувати.

Крім того, ми інформували, чому деякі діти ненавидять школу та що з цим робити.