Держбюджет на 2026 рік став серйозним випробуванням для монобільшості та й всієї Верховної Ради. Спочатку була рекордна кількість правок, а згодом – інтрига чи набереться достатнього голосів для ухвалення бюджету в останній момент. 

3 грудня Верховна Рада врешті проголосувала за бюджет на наступний рік у цілому. За – 257 депутатів, зокрема 193 – це «слуги». Це найнижча підтримка бюджету від монобільшості за останні сім років. 

Голосування відбулось на тлі кризи всередині «Слуги народу», спричиненою «Міндічгейтом». Дібрати голоси слугам вже звично допомогли допомогли представники олігархічних груп «Довіра» та «За майбутнє», а також проросійські групи ПЗЖМ та «Відновлення України». 

Водночас 37 нардепів проголосували проти, зокрема один «слуга». Не дали голосів на підтримку держбюджету опозиційні сили – «Євросолідарність», «Батьківщина», а також «Голос» (за винятком однієї єдиної депутатки, яка натисла за).  

Це вже четвертий держбюджет, ухвалений в умовах повномасштабної війни РФ. Як відбувалось довгоочікуване голосування, хто зі «слуг» виступив проти та хто врешті рятував монобільшість – читайте в аналізі «Чесно». 

Ухвалення бюджету на 2026 рік до останнього йшло по графіку, але раптово стало тестом на те, чи існує у Раді досі монобільшість. Ще у вересні Кабмін вніс у Раду перші напрацювання бюджету, а 22 жовтня депутати 256 голосами за ухвалили проєкт бюджету за основу. 

Але 10 листопада сталося те, що змінило усе. Тоді НАБУ заявило про викриття масштабної корупційної схеми в енергетиці, до якої, за версією слідства, причетні кілька міністрів і близьке оточення президента. 

Ці події вкотре поставили під загрозу єдність всередині «Слуги народу» і навіть існування самої монобільшості, адже деякі депутати навіть заговорили про створення нової коаліції. І звісно під ризиком опинилось ухвалення нового бюджету. 

Розгляд бюджету довелось відкласти, адже в останні дні листопаду «слуги» спромоглися зібратися лише для того, щоб звільнити міністрів, причетних до корупційного скандалу. А на другу половину пленарного тижня Рада просто зупинилась. 

На тлі кризи всередині власної партії президент Володимир Зеленський провів зустріч із фракцією, а наприкінці листопада у вечірньому зверненні заявив, що премʼєрка Юлія Свириденко в єдності з народними депутатами має забезпечити ухвалення бюджету-2026. 

Прострочені дедлайни

Розгляд бюджету врешті посунувся на крайній термін. Згідно з бюджетним кодексом, фінальне голосування за бюджет мало відбутися не пізніше 1 грудня. До слова, чотири попередні бюджети у час повномасштабної війни Раді вдавалося без проблем ухвалювати ще на початку листопаду зі значним запасом часу. Лише у 2020 році бюджет ухвалювали із запізненням на два тижні. 

Але цьогоріч 1 грудня у Верховній Раді тільки вирішували, чи буде це питання виноситись на голосування. Депутат «Голосу» Ярослав Железняк писав, що причина у нестачі голосів в монобільшості.  

2 грудня на засіданні Ради депутати з проросійської ПЗЖМ, а також голова податкового комітету Ради «Слуга народу» Данило Гетманцев публічно заявили, що попри політичну кризу, бюджет має бути проголосований.

«Це правда, що сьогодні у нас триває політична криза, політична криза, напевно, найбільша з початку великої війни… Водночас ми не маємо права сьогодні на політичні кризи, ми не маємо права на з'ясування стосунків всередині парламенту… Ми маємо об'єднати наші зусилля, прийняти врешті бюджет, отримати програму від МВФ і інші гроші, на які ми розраховуємо наступного року, аби врятувати державу», – заявив з трибуни Ради Гетманцев.  

Але засідання тоді так і завершилось без будь-яких рішень. Нардепи «Європейської Солідарності» заблокували трибуну, вимагаючи відставки всього уряду, тож спікер ВР Руслан Стефанчук оголосив перерву.  

Увечері відбулась чергова погоджувальна рада з головами депутатських фракцій та груп, а крім того премʼєрка Свириденко та міністр фінансів Сергій Марченко провели окремі зустрічі із кожною фракцією та групою. Зокрема вони вислухали зауваження та пропозиції до бюджету від депутатів «Євросолідарності».  

У середу, 3 грудня, відбулася вже четверта погоджувальна рада за тиждень та вже друга фракція «слуг». Після цього Комітет з питань бюджету таки рекомендував ухвалити бюджет у другому читанні й питання нарешті перейшло до Ради. 

Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи перед нардепами, заявив, що остання версія бюджету «є гармонійною, збалансованою і враховує ті політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу».  

Разом із Марченком до Верховної Ради прийшла і прем'єрка Юлія Свириденко, яка два тижні тому не зʼявилась на виклик нардепів щодо звільнення міністрів, які фігурували на «плівках Міндіча».  

Депутати таки схвалили держбюджет у другому читанні та одразу ж в цілому (це два окремі голосування). За фінальну версію проголосували 257 депутатів – рівно стільки ж, як і минулого року.

Зокрема голоси за дали 193 представники «Слуги народу». Для порівняння торік слуги забезпечили 198 голосів за бюджет, що свідчить про те, що єдність серед монобільшості з кожним роком спадає.

Монобільшість вкотре підтримали представники проросійських груп ПЗЖМ та «Відновлення України», а також так звані олігархічні групи «Довіра» та «За майбутнє». Примітно, що до повномасштабного вторгнення депутати ОПЗЖ ніколи не голосували за держбюджет. 

Крім того, проголосувала за депутатка «Голосу» Таміла Ташева, яка раніше була представницею президента в АР Крим. Інші депутати «Голосу» були проти або утримались. Зокрема нардеп Ярослав Железняк заявив, що це «не бюджет воюючої країни, а популізм». Він розкритикував видатки на кешбек, телемарафон і зимову тисячу «Є підтримки». 

Голосували проти й депутати з «Європейської Солідарності» та «Батьківщини». Раніше «Чесно» писав, що «ЄС» не підтримувала проєкт бюджету жодного разу за це скликання, а «Батьківщина» робила це лише у 2020 році. 

У «ЄС» також критикували видатки на телемарафон та програми президента і вимагали збільшити фінансування армії. 

«На жаль, в цьому бюджеті залишаються найбільш корупціогенні статті, які тільки можливо. Це і пропагандистський марафон, замість того, аби підняти зарплати військовим, а це і нова корупція: 4 мільярди на так звані стратегічні комунікації, які уряд в ручному режимі відпустить під особисту програму Зеленського «Вовин пітчинг», щоб той роздавав ці гроші своїм пригодованим якимсь митцям України», – заявила під час засідання співголова «Євросолідарності» Ірина Геращенко.

Депутати «ЄC» також вимагали розглядати бюджет постатейно, але міністр фінансів зазначив що це «деструктивна пропозиція»: «Це передбачає повне розбалансування проєкту бюджету і необхідність більше 80 одномоментних голосувань за кожну статтю проєкту бюджету. Якщо хоч якась стаття бюджету не буде підтримана, це автоматично означає, що бюджет має бути перебалансований і відправлений в комітет для доопрацювання. Я хочу вам нагадати, що за більше ніж 30-річну історію бюджетування України ми до такої практики ніколи не заходили». 

Проти проголосували також троє позафракційних депутатів – це Гео Лерос, Дмитро Микиша та ексспікер Ради Дмитро Разумков. Він назвав бюджет «смертним вироком» для ФОПів та українського бізнесу. 

«Коли ви за нього будете тиснути, в мене враження, що парламент передивився фільм «П'ятдесят відтінків сірого». Тому що такого самознущання і знущання над українським народом я не бачив давно», – заявив Разумков. 

До того ж проти проголосував один єдиний «слуга народу» – Роман Бабій. А ще шестеро його однопартійців утримались. Це Георгій Мазурашу, Василь Мокан, Петро Павловський, Павло Фролов, Ольга Коваль та Ольга Саладуха.

Після ухвалення закону деякі нардепи в сесійній залі почали кричати «Ганьба!».

Водночас на ухвалення бюджету відреагував президент. 

«Вдячний усім парламентарям, які підтримали бюджет наступного року. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде», – написав Зеленський. 

Через що сперечались нардепи  

У бюджеті на 2026 рік закладено видатки на рівні 4,8 трлн грн і доходи у 2,9 трлн грн. Дефіцит очікується на рівні приблизно 2,4 трлн грн (або 42 млрд доларів). 

Зокрема бюджет-2026 включає перше від 2023 року підвищення основних соцстандартів – зросте мінімальна зарплата (з 8000 до 8647 грн), а також прожитковий мінімум (з 2920 до 3209 грн).

Проблема зокрема полягає в тому, що у бюджеті поки не визначили, звідки буде покриватися значна частина дефіциту – 19 млрд доларів. 

Цьогоріч до другого читання депутати подали до бюджету подали рекордну кількість правок – понад 3300. І з них лише близько 6% були враховані. Це тенденція останніх років. До повномасштабної війни враховували повністю або ж частково 36–52% поправок до бюджету. 

Одна з поправок, щодо якої до останнього точились суперечки – підвищення зарплат вчителям. Нагадаємо, уряд передбачив підвищення зарплати педагогам уже з січня. Та нардепи вимагали, щоб вчителям підвищували зарплати без збільшення навантаження. Врешті, цю поправку в останній момент перед голосуванням підтримали на комітеті.   

Ще один пункт, що піддавався критиці – недостатні витрати на оборону. На 2026 рік закладено 2,8 трлн грн на ці потреби, що фактично нижче, ніж було цьогоріч (торік у бюджет спочатку теж вписали 2,8 трлн, але восени парламент збільшив оборонні видатки ще на 300 млрд грн). Перед голосуванням у проєкт на 2026 рік внесли зміни, щоб перерозподілити 1 мільярд грн з програми «військового резерву» на закупівлю військової техніки і спорядження. 

Також нардепи відстояли вимогу, щоб залишити ПДФО для громад 64%, а не зменшувати до 60%. А ще в бюджеті додали 244 млн грн на Бюро економічної безпеки. 

Водночас у бюджеті залишились видатки на телемарафон у розмірі 1,5 млрд грн, а також кошти на програму національно кешбеку, зимову «тисячу» та 4 млрд грн на стратегічні комунікації, які критикувала опозиція. 

Софія Лазарова, Рух «Чесно»