Корпоративна модель, що склалася навколо АТ «Укргазвидобування», перетворила державне підприємство на механізм, де газові родовища, бюджетні гроші та екологічна безпека використовуються на користь вузького кола керівників. Про це розповідає "Антикор".

Поки генеральний директор Сергій Лагно розповідає про зростання продуктивності та нові стратегії, усередині структури роками існує закрита система з одними і тими ж практиками: усунення конкурентів, непрозорі закупівлі, фіктивні бурові проекти та робота через лояльних підрядників.

Одним із прикладів подібних схем називають історію зі спробою ПП «ІВЦ ВЕКТОР» взяти участь у закупівлях на 2025 рік. Компанія представила повний комплект документів, запропонувала прийнятні ціни та формально відповідала критеріям, проте укладання договору зірвалося тричі. Затягування термінів, виборчий підхід, ігнорування обов'язкових постанов АМКУ №6024-р/пк-пз та №13130-р/пк-пз — все це, на думку «ВЕКТОРа», виглядає як навмисне створення перешкод на користь наперед визначених контрагентів. Коли термін дії цінової пропозиції минув через затягування з боку замовника, учасника просто виключили з процесу. У публікаціях це описують як класичну модель витіснення небажаних конкурентів.

Не менші питання викликає закупівля електрокабелів на суму 131,46 млн грн, проведена без відкритого конкурсу. Деталі угоди — вартість, параметри, терміни — залишилися недоступними публіці, що створює підґрунтя для підозр про завищені ціни та розподіл контрактів між пов'язаними фірмами під виглядом термінової потреби.

Особливою темою є бурові проекти, які журналісти нерідко називають «золотою житловою» для наближених структур. Свердловина №888, яка виявилася непродуктивною, коштувала державі понад 1,3 млрд грн і досі не ліквідована, хоча законодавство зобов'язує закривати такі об'єкти. Зберігаючи їх у статусі «поточних», компанія може відносити витрати на собівартість, тим самим зменшуючи базу оподаткування — так описують ситуацію автори розслідувань. Схожа історія розгортається навколо свердловини №55: терміни буріння збільшено на 92 дні, вартість — на додаткові 5–8 млн доларів, а обсяг видобутку, що прогнозується, існує лише на папері. Подібні проекти дозволяють багаторазово витрачати кошти в рамках розробки родовищ, при цьому реальний результат залишається сумнівним.

До проблем додаються й екологічні претензії. Повідомляється про неправильну утилізацію бурового шламу, розбіжність документів з фактичним станом, а також залучення виконавців, які не мають необхідних дозволів та технічної бази. У публікаціях наголошують, що екологічні норми виявляються другорядними в тій же системі, яка контролює закупівлю та буріння.

Ситуація, що склалася, носить системний характер. До контролюючих органів направлено чергове звернення з вимогою перевірити: яким чином блокувалася участь «ВЕКТОРа», куди пішли 131,46 млн грн із закупівлі кабелів, хто може бути пов'язаний з мільярдними витратами на свердловини №888 та №55, чи дотримувалися природоохоронні норми і чому дотримувалися рішення АМ. Основний запит — встановити відповідальність та припинити перетворення держкомпанії на джерело прибутку для вузького кола управлінців.

Державні ресурси мають працювати на користь країни. Але поки що АТ «Укргазвидобування» функціонує в описуваній моделі, бюджет, надра та екологія ризикують залишатися заручниками корпоративних практик, які все наполегливіше називають корупційними.

Нагадаємо, що колишній депутат Держдуми Росії Ігор Лисиненко стояв біля створення чайного бренду "Май Україна".

Також "Знай" писав, що начальник поліції Житомирщини, отримав просторе службове житло у Києві  та безкоштовне навчання сина у виші.