Страх перед лікарями — одна з найпоширеніших проблем у дітей, і багато родин стикаються з нею з перших років життя. Хоча тривога перед незнайомими дорослими та медичними процедурами є природною, часто самі батьки несвідомо посилюють її. Про те, чому діти бояться лікарів і яких помилок варто уникати, розповіла педіатр Лідія Бабич, засновниця мережі клінік “Педіатрія з любов’ю”.

За словами лікарки, маленькі діти віком від 9 місяців до трьох років особливо чутливі до втручання незнайомих людей. На відстані вони можуть посміхатися чи махати рукою, але коли хтось наближається, роздягає чи торкається — це викликає тривогу. Саме тому важливо, щоб прийом у лікаря не відбувався поспіхом. У медзакладах, де огляд триває лише 10–15 хвилин, дитина не встигає заспокоїтися, тому педіатр радить обирати ті центри, де на консультацію виділяють більше часу. Це дозволяє робити паузи, реагувати на емоції дитини та зменшувати рівень стресу.

Часто страх формується через попередній негативний досвід — болючі ін’єкції, забір крові, ситуації, коли дитину доводилося утримувати силою. Вакцинація — найчастіше джерело процедурного болю в дитинстві, але, як наголошує лікарка, страх перед уколами не може бути приводом відмовлятися від щеплень. Короткочасний дискомфорт абсолютно не зрівняється з наслідками тяжких інфекцій.

Однією з головних причин тривоги Лідія Бабич називає поведінку самих батьків. Багато хто й досі використовує фрази на кшталт «будеш погано їсти — відведу на укол» або «лікар зробить боляче, якщо не слухатимешся». У таких випадках медик автоматично стає негативним персонажем, і дитина починає сприймати візит до лікарні як покарання. Пізніше такі батьки дивуються, чому лікар не зміг знайти підхід до малюка, але причина лежить набагато глибше.

Підготовка до візиту має бути спокійною та позитивною. Варто коротко пояснити дитині, що лікар робитиме: торкатиметься животика, посвітить ліхтариком у ротик чи перевірить вушка. Важливо уникати фраз із запереченням — «не бійся», «не плач» — оскільки вони, навпаки, підсилюють тривогу. Якщо дитина ще зовсім маленька і слів не розуміє, ключовим є спокій батьків. Немовля гостро реагує на поведінку дорослих: якщо мама чи тато нервують, малюк відчуває небезпеку.

Педіатр також застерігає від очікувань, що лікар повинен бути «аніматором». Лікар не завжди може одразу знайти підхід до дитини, тому батьки мають взяти на себе роль того, хто заспокоює та відволікає. Улюблена іграшка чи книжечка значно полегшать візит. Найскладніші частини огляду краще залишати наприкінці, коли дитина трохи адаптується. Якщо малюк плаче, вислухати серце чи легені якісно неможливо, тому важливо дати йому заспокоїтися.

Щодо уколів, варто чесно попереджати дитину, якщо вона достатньо доросла, щоб зрозуміти. Обман — найгірше, що можуть зробити дорослі. Якщо пообіцяти, що нічого не болітиме, а в кабінеті раптом з’явиться шприц, дитина втратить довіру і в майбутньому реагуватиме ще гірше. Тиск і фрази «не смикайся, бо зламається голка» лише травмують психіку та не мають нічого спільного з вихованням.

Після прийому педіатр радить похвалити чи порадувати дитину маленьким бонусом. Такі позитивні асоціації допомагають створити спокійне ставлення до медиків у майбутньому. Найважливіше — не робити з лікарів «страшилку», адже дитина повинна сприймати медичну допомогу як щось безпечне та природне. Тоді і майбутні візити пройдуть набагато легше.

Нвгадаємо, в школах пропонують запровадити нові правила: за що суворо каратимуть

Раніше ми розповідали, що  школа не відпускає: дітей змушують вчитися навіть після дзвінка та робити домашки до ночі

Також,   школи посилять заходи безпеки: що варто знати батькам про нові правила