Тобто замість того, щоб говорити про "мирний план" для України, Європі та США пропонується обговорювати можливу війну Росії з країнами Європи, яка, за риторикою Кремля, може початися в будь-який момент."Ми не маємо права ігнорувати мілітаризацію Європи. Ми повинні відповісти. І відповідь буде, м’яко кажучи, переконливою", — заявив Путін два місяці тому на Валдайському форумі. Саме там Європа вперше була визначена як головний ворог Росії. Тож нинішня заява — це лише еволюція цих поглядів: від визначення ворога до натяку на його знищення. Після чого, як він каже, "швидко може виникнути ситуація, за якої нам не буде з ким домовлятись".Момент для цієї заяви обрано не випадково. Сьогодні безпека європейського континенту нерозривно пов’язана з безпекою України. Фактично на переговорах про завершення війни йдеться про нову архітектуру Європи, яка сформується після припинення бойових дій і визначатиме життя на десятиліття вперед. Це розуміють європейці, і тому координують позиції з Україною, підсилюючи її, та не даючи можливості "здати" нашу країну і залишити її наодинці з Росією.У Кремлі добре розуміють: будь-які домовленості з Вашингтоном щодо Європи без самих європейців не мають сенсу. Європа — не американська колонія, вона має власні інститути, сильну економіку та достатньо ресурсів, щоб підтримувати Україну роками. Читайте також: Путін повторює необґрунтовану заявку на участь у перерозподілі світуТому в Кремлі навряд чи серйозно розраховують, що можна буде домовитися з Трампом, а він це рішення нав’яже Європі та Україні. Цього просто не станеться. І саме щоб вплинути на європейську позицію, Путін переходить до прямих погроз війною та знищенням.Очевидно, Європа зараз не готова до війни. За різними оцінками, європейська оборонна промисловість зможе вийти на прийнятні темпи виробництва озброєння лише у 2027–2029 роках. А за умов непередбачуваної політики нинішньої адміністрації США ніхто не дасть гарантій, що у випадку російського нападу американська армія прийде на допомогу. Таким чином, якщо у Путіна існує "вікно можливостей" для удару по Європі, то воно відкрите саме зараз — поки Європа не готова до війни, а в США триває процес перегляду власної ролі гаранта безпеки.Треба згадати й те, що у 2022 році вторгнення в Україну також було представлене як "удар на випередження". Фраза "нам просто не залишили вибору" пролунала 24 лютого і потім багато разів повторювалась. Путін намагався пояснювати повномасштабну війну реакцією на "мілітаризацію України", хоча насправді наша держава озброювалась у відповідь на анексію Криму і війну на Донбасі. Сьогодні Європа теж мілітаризується — і саме через російську агресію.Іншими словами, зараз зійшлися всі фактори, які роблять російський удар по Європі цілком імовірним. Протягом осені Путін тестував європейську систему оборони дронами, ракетами та бойовими літаками над Польщею, країнами Балтії, Німеччиною, Данією, Бельгією, Нідерландами та іншими державами. Зібрані дані можуть використати вже зараз — згодом вони втратять актуальність. До цього треба додати, що, оскільки європейські армії уникають прямої участі в бойових діях в Україні, росіяни мають явну перевагу у вигляді значного реального бойового досвіду. Росія демонструє жорстокість і готовність воювати велетенськими втратами, тоді як Європа роками не могла сформувати навіть невеликого гарнізону для потенційної місії в Україні після війни.І саме на цьому тлі Путін переходить до прямих погроз Європі війною та знищенням.Сьогодні будь-які заяви про підтримку України, засудження агресії чи воєнних злочинів уже не мають того значення, яке мали раніше. Європі потрібні правильні дії, мобілізація ресурсів, стратегічне планування та активніша участь у формуванні умов припинення війни — таких умов, які забезпечать виживання не лише Україні, а й усьому континенту.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.