Термінал «Боріваж» – один із найбільших зернових терміналів України, в розвиток якого під час війни інвестори були готові вкласти 2 млрд грн.

У березні 2025 року термінал, як єдиний майновий комплекс, було заарештовано за рішенням суду і передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА) для визначення управителя. Офіційна версія: з метою належного зберігання речового доказу.

Але 31 жовтня Шевченківський райсуд Києва скасував рішення про передачу терміналу Агентству.

Упродовж усього часу, поки тривали судові баталії, термінал продовжував працювати. За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з початку 2025 року через нього перевалили 1,43 млн тонн вантажів.

Паралельно з цим у грудні 2024 року Приватбанк провів аукціон із продажу прав вимоги за кредитами до ТОВ «Боріваж».

Початкова вартість лоту становила 3,5 млрд грн. Його продали з відкритого аукціону за 2 млрд грн. Згодом підписання протоколу торгів та договору було заблоковано, і держава так і не отримала кошти.

Сергій Фролов, почесний генеральний директор ТОВ «Термінал «Боріваж», людина, яка проєктувала, будувала та виводила на міжнародний рівень цей комплекс.

У розмові з «Главкомом» Фролов детально пояснює, чому термінал не має відношення до Коломойського з Боголюбовим, як вдалося працювати під арештом і чому блокування конкурсу шкодить українській державі.

«Термінал працював, поки тривали судові процедури»

Сергію Володимировичу, у березні 2025 року термінал «Боріваж» було взято під арешт та передано АРМА. Але термінал продовжував працювати. Як це можливо?

Так, дійсно у березні 2025 року термінал «Боріваж» було взято під арешт за рішенням суду та передано АРМА для визначення управителя.

Важливо розуміти, що негайної заборони використання майна у зазначеному рішенні не містилося. Там було лише сказано, що використовувати майно буде заборонено з моменту його передачі АРМА управителю, який визначається за результатами конкурсу.

При цьому з березня 2025 року конкурс на визначення управителя так і не відбувся. Наскільки мені відомо, не була завершена і процедура оцінки терміналу, яка є обов'язковою передумовою проведення конкурсу.

Таким чином, сам факт прийняття зазначеної ухвали не міг бути перепоною для роботи терміналу з березня 2025 року і дотепер.

31 жовтня суд скасував передачу терміналу АРМА. Що відбулося?

Детально коментувати ухвалу суду від 31 жовтня я не можу, оскільки я не юрист.

Але факт залишається фактом – суд скасував арешт, і наскільки я зрозумів із судового рішення, він із самого початку був незаконним. Арешт має бути накладений на майно підозрюваного чи обвинуваченого.

Кримінальне ж провадження здійснюється щодо невстановлених службових осіб терміналу і Приватбанку, які не є і ніколи не були власниками майна.

АРМА стверджує, що термінал потрібно було передати управителю для збереження активу. Ви не погоджуєтеся?

Термінал намагалися передати управителю з метою нібито збереження активу, в чому не було ніякого сенсу.

Актив знаходився і зараз знаходиться в оренді у ТОВ «Термінал «Боріваж», завдяки якому термінал і зберігся, не дивлячись на важкі виклики сьогодення.

Що ви маєте на увазі під «збереженням»?

ТОВ «Термінал «Боріваж» постійно здійснює обслуговування обладнання терміналу, проводить поточні та капітальні ремонти обладнання та споруд.

ТОВ «Термінал «Боріваж», як й ТОВ «Агротермінал Логістик» (власник терміналу), не має намірів та можливості продавати чи іншим чином відчужувати цей актив, що по суті і означає «збереження» активу.

Нашою компанією за власні кошти були побудовані два бомбосховища, встановлені дизельні генератори потужністю 1,2 МВт, що дозволяє працювати під час відсутності живлення, та проведено багато інших необхідних робіт.

Технічний стан терміналу на сьогодні навіть кращий, ніж у 2022 році, коли ТОВ «Термінал «Боріваж» взяв його у оренду.

«Ані Коломойський, ані Боголюбов не фінансували в будівництво»

У ЗМІ фігурують імена Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова стосовно терміналу. Ви маєте стосунок до цих бізнесменів?

ТОВ «Термінал «Боріваж» не мав і не має ніякого відношення до Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Ані Коломойський, ані Боголюбов не фінансували будівництво терміналу і не керували ним.

Компанія ніколи не працювала в їх інтересах, хто б там що не вигадував.

Весь прибуток залишався в компанії і інвестувався в розвиток бізнесу та усунення наслідків бомбардувань. 

Але ж був кредит від Приватбанку?

ТОВ «Боріваж», у власності якого перебував термінал до передання його в статутний капітал ТОВ «Агротермінал Логістик», кредитувалося в КБ «Приватбанк» до його націоналізації, як і тисячі інших підприємств.

Скільки термінал отримав від банку і скільки повернув?

Для будівництва терміналу в Приватбанку було отримано кредит на суму $78,7 млн.

А після того, як термінал було побудовано, підприємство сплатило банку понад $108 млн відсотків за кредитними договорами.

Тобто ви повернули більше, ніж взяли?

Так, значно більше.

«З 2022 року було сплачено понад 760 млн грн податків»

Як термінал працював під час війни?

За підсумками діяльності ТОВ «Термінал «Боріваж» сплачує значні суми до державного та місцевих бюджетів.

Так, з 2022 року було сплачено понад 760 млн грн податків та зборів.

Порти Одещини двічі переривали роботу через дії агресора. Як це вплинуло на термінал?

Як вам відомо, за час війни порти Одещини двічі – у 2022 та 2023 роках – переривали свою діяльність внаслідок дії агресора.

Але навіть коли підприємство не працювало, всі співробітники отримували заробітну плату в повному обсязі. Головною метою підприємства було і є збереження кадрового потенціалу, виробничих потужностей та обладнання терміналу.

«Продавали не термінал, а право вимоги за кредитами»

У пресі фігурували різні цифри вартості терміналу – і 4 млрд, і 5 млрд грн. А на аукціоні продали за 2 млрд грн. Чому така різниця?

Тут важливо розуміти дві речі. По-перше, на аукціоні продавали не сам термінал, як майно, а право вимоги за кредитними договорами до холдингової компанії. Це за наявності купи судових спорів, в яких оспорюються ці права. А це зовсім інша історія і зовсім інша вартість.

По-друге, високі оцінки базувалися на припущенні, що термінал буде розбудований до повної проєктної потужності. Проєктна потужність – 2 млн тонн перевалки зернових вантажів на рік. Але друга черга будівництва так і не була завершена, тому реальна вартість активу в нинішньому стані – нижча.

Тобто 2 млрд – це адекватна ціна?

В умовах війни, коли навколо активу суди, арешти, кримінальні справи, невизначеність – 2 млрд грн це величезні гроші.

Це не просто цифра в договорі. Це реальна готовність інвестора вкласти кошти в актив, який перебуває в зоні ризику. Це інвестиція в майбутнє підприємства, в модернізацію, в робочі місця.

І ці 2 млрд мали піти державі. Під час війни. Коли кожна гривня на рахунку.

«Держава мала отримати 2 млрд, але хтось заблокував підписання протоколу торгів та договору»

У грудні 2024 року Приватбанк провів аукціон із продажу права вимоги за кредитами до ТОВ «Боріваж». Розкажіть детальніше про цю історію.

Коли минулого року Приватбанк оголосив конкурс на продаж вимог за цими кредитами, я сприйняв це дуже позитивно, оскільки це був цивілізований шлях вирішення проблеми.

Державний банк отримував би кошти, а майно цілком законно отримував би переможець торгів, що давало б йому можливість у подальшому експлуатувати термінал та приносити користь державі у вигляді податків та робочих місць.

Що сталося на аукціоні?

У грудні минулого року відбувся відкритий аукціон. Підкреслюю – відкритий. Будь-хто міг подати заявку і взяти участь. 

Початкова вартість лоту становила 3,5 млрд грн. Аукціон передбачав можливість зниження ціни.

Хто взяв участь?

Знайшовся лише один учасник, який наважився віддати за цей актив 2 млрд грн. Більше ніхто не наважився ризикувати.

Чому «наважився»?

Навколо «Боріважа» – купа судових спорів, арешти, АРМА, невизначеність. Це як купувати квиток на війну. Треба мати неабияку сміливість, щоб інвестувати в такий актив.

Але той учасник був готовий віддати державі 2 млрд грн. Це величезні кошти! 

І що сталося далі?

А далі підписання документів за наслідками проведення аукціону було заблоковано. Переможець конкурсу так і не зміг сплатити ці гроші державі.

Хто заблокував?

Через судові рішення. Хто конкретно стоїть за цим – питання не до мене.

Але факт залишається фактом: держава мала отримати 2 млрд грн до бюджету під час війни. Коли кожна гривня важлива.

Натомість хтось заблокував цю операцію. І тепер держава не отримала нічого.

Як ви це трактуєте?

Я вважаю, що це завдає шкоди українській державі та українцям. Під час війни блокувати надходження 2 млрд грн до державного банку – це, м'яко кажучи, дивно.

Сподіваюся, що розслідування покаже, хто і чому не дав державі отримати ці кошти.

Ви маєте міркування щодо того, хто це міг зробити?

Хтось не хоче, щоб цей актив отримав новий легальний власник, який інвестуватиме та платитиме податки. Хтось хоче залишити все в підвішеному стані. Нехай правоохоронці розбираються – у чиїх це інтересах.

Зараз прокуратура оскаржує в апеляції рішення суду про скасування передачі терміналу АРМА. Чого ви очікуєте далі?

Ми продовжуємо працювати. Термінал функціонує, платить податки, зберігає робочі місця та підтримує армію.

Я займаю почесну посаду генерального директора ТОВ «Термінал «Боріваж» та консультую керівництво підприємства. Я його створював і мені небайдужа подальша доля цього об'єкта.

Сподіваюся, що всі судові процеси завершаться справедливо і в інтересах української держави.

Інна Михайлівська