Виробництво металевого кремнію в Росії впало приблизно на третину, тоді як китайський демпінг витісняє місцевих виробників із власного ринку. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у середу, 26 листопада.

"Російська індустрія металевого кремнію переживає найглибшу кризу за останні роки: виробництво в 2025 році скоротилося приблизно на третину. Головний чинник - агресивна цінова політика китаю та хронічне надвиробництво, яке дає змогу Пекіну продавати кремній за демпінговими ставками й фактично витісняти російських виробників із власного внутрішнього ринку", - зазначили у повідомленні.

Зауважується, що найбільший російський виробник, АТ Кремній, оголосив про повне припинення роботи з січня 2026 року. І попри те, що інший ключовий гравець - Кремній-Урал - поки ще зберігає виробництво, втім, працюватиме із суттєвим недовантаженням. Обидва підприємства заявляють про абсолютний незахист внутрішнього ринку від китайського імпорту, хоча Кремль офіційно позиціонує відносини з Пекіном як "всеосяжне партнерство та стратегічну взаємодію".

Водночас ситуацію для РФ погіршує структура російського попиту. Так, у країні металевий кремній переважно споживає кольорова та чорна металургія для виробництва сплавів. На глобальних ринках цей матеріал має значно ширше застосування - передусім в електроніці, виробництві напівпровідників і сонячних панелей. Проте високочисті компоненти для цих галузей Росія майже не виробляє: країна не має необхідних технологій та імпортує більшу частину продукції з Китаю.

"Стратегічний дисбаланс лише підсилює кризу. Китайські підприємства можуть покрити річний попит РФ на металевий кремній менш ніж за три тижні роботи. На цьому тлі інвестори не вбачають сенсу вкладати кошти в модернізацію російських потужностей, які неконкурентоспроможні порівняно з китайським масштабом виробництва та собівартістю", - пояснили у відомстві.

Як наслідок - російська галузь опиняється під системною загрозою: внутрішній ринок заповнює дешевий китайський кремній, власні виробники скорочують або зупиняють діяльність, а уряд, через політичну чутливість відносин із Пекіном, уникає будь-яких протекційних кроків. У СЗРУ відзначили, що такий розклад фактично консервує залежність росії від Китаю як у сировинних, так і в технологічних сегментах виробничого ланцюга.

Як ми вже писали, бюджет РФ після двох місяців профіциту повернувся до дефіциту. В жовтні російський мінфін витратив 3,4 трлн руб., маючи доходи в розмірі 3 трлн рубл.

Росія вичерпала внутрішні ресурси для підтримки економіки - розвідка

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp