За останні роки цукрова галузь України істотно змінилася: вона не лише змогла вистояти під час війни, а й наростила виробництво – з 1,2 млн тонн у 2020-2021 роках до 1,8 млн у 2023-2024. Навіть цього року, попри зменшення обсягів, очікується близько 1,5-1,6 млн тонн. Про це повідомила керівниця Національної асоціації цукровиків України («Укрцукор») Яна Кавушевська, передає «Главком» з посиланням на landlord.

«У 2024 році галузь встановила історичний рекорд по обсягах експорту – на зовнішні ринки було поставлено 746 тис. тонн цукру.  Україну почали виділяти окремо в глобальних цукрових балансах, хоч ми становимо лише близько 1% світового виробництва. На нас звертають увагу, і це зобов’язує діяти відповідально», – зауважила експертка. 

Кавушевська зазначила, що за останні три, чотири роки роль фермерів у забезпеченні сировини суттєво зросла, що наближає українську цукрову галузь до європейської моделі з активною участю виробників. Вона наголосила, що заводи розвивають партнерські програми з фермерськими господарствами та залучають до цього ланцюга постачальників насіння, логістичних і фінансових послуг, що підсилює стійкість і конкурентність галузі та водночас розширює коло стейкхолдерів.

«У результаті до Європи лише за один 2023 рік зайшло майже 500 тисяч тонн українського цукру. Це був значний і несподіваний для ЄС обсяг: європейська система торгівлі цукром дуже консервативна, давно збалансована, і кожен її елемент працює за прогнозованою моделлю – від фермерів, які вирощують буряк, до компаній, які підписують довгострокові контракти на виробництво й поставки», – пояснила керівниця Національної асоціації цукровиків України.

Це, за словами експертки, змусило українських експортерів шукати інші ринки, і вже у 2022 році поставки цукру переорієнтувалися на ЄС. Вона додала, що у 2023-2024 роках експортна географія суттєво розширилася, а у 2024 році український цукор відправляли вже більш ніж у 60 країн. «Частина з них – повна екзотика. Наприклад, Шрі-Ланка. Традиційно ця країна купує цукор в Індії, але оскільки Індія тимчасово закрила експорт, туди поїхав український цукор, який на той момент був конкурентним. Схожа ситуація була з Індонезією тощо», – йдеться у заяві.

Кавушевська зазначила, що ситуація нині складна: близько 60% собівартості цукру припадає на буряк, а його виробники працюють у тих самих умовах, що й інші аграрії – зі зростанням цін на пальне, насіння, добрива та запчастини, вартість яких фактично залежить від курсу євро. «На цифрах це виглядає так: середня вартість буряка в Європі становить близько €35 за тонну. Фактично, у перерахунку такий самий показник є і в нас. Але для українських виробників різниця між €35 у 2021 році та €35 сьогодні дуже суттєва. Для фермерів це вже інший рівень витрат, а для переробників – інша собівартість», – пояснила вона.

«Ціни на цукор теж змінилися: після періоду високих світових котирувань на цукор, наприкінці у 2025 ми увійшли у фазу низьких цін. Сьогодні внутрішня оптова ціна тримається на рівні близько 20 тис. грн за тонну. Для багатьох виробників це нижче рівня собівартості. Фактично це віддзеркалення світової кон’юнктури, адже Україна через експорт тепер інтегрована у глобальний ринок», – підкреслила Кавушевська.

Як повідомлялося, ціни на цукор у Європі впали до трирічного мінімуму, заводи закриваються, а прибутки знижуються. Європейські цукровари звинувачують у цьому український експорт та політику ЄС щодо імпорту.