Парламентський контроль – один із наріжних каменів демократичної держави. Здійснюється він окрім іншого через Тимчасові слідчі комісії (ТСК), які можуть як викривати реальні зловживання посадовців, так і перетворюватися на інструмент політичних ігор, боротьби з конкурентами та тиску на громадянське суспільство. 

Коли ТСК працює професійно – вона змушує чиновників відповідати за свої дії. Коли стає майданчиком для шоу – руйнує довіру до інституцій і гальмує євроінтеграцію. 

Рух «Чесно» проаналізував діяльність Тимчасово слідчих комісій у Верховній Раді ІХ скликання, динаміку їх створення, тематику діяльності та фракційний розподіл. 

Як відрізнити справжнє розслідування від політичного перформансу та чим небезпечні ТСК, які використовуються не за призначенням – про все це читайте в матеріалі.

Упродовж роботи парламенту IX скликання депутати утворили 50 комісій, з яких 38 – це тимчасові слідчі комісії, а 22 – тимчасові спеціальні комісії. Станом на зараз 17 із них продовжують свою роботу.

Найактивнішим щодо створення ТСК став 2023 рік, коли парламент створив 11 тимчасових слідчих комісій. Паралельно саме у 2023 році найбільша кількість комісій припинила діяльність – 20.

У 2025 році діяльність тимчасових слідчих комісій зосереджена переважно на питаннях національної безпеки, оборони та протидії корупції. Особливу увагу привернули ТСК щодо можливих порушень посадових осіб, що могли зашкодити економічній безпеці України, а також ТСК щодо корупційних правопорушень у правоохоронних органах і судах. 

Очолили створені цього року комісії народні депутати з різних політичних фракцій: Ярослав Железняк, Богдан Заблоцький, Максим Ткаченко, Сергій Власенко, Павло Сушко та інші. 

Шоу замість контролю

У червні цього року розпочала роботу ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади. До неї увійшли 13 нардепів. 

Ініціював та очолив комісію нардеп від фракції «Батьківщина», член Комітету з питань правової політики Сергій Власенко, заступником став одіозний нардеп від фракції «Слуга народу» Максим Бужанський, секретарем є нардепка від фракції «Голос» Олександра Устінова. Також до комісії увійшли ексчлени ОПЗЖ, нині представники депутатських груп Валерій Гнатенко та фігурант «плівок Міндіча» Григорій Мамка.

Офіційною метою комісії є розслідування фактів можливих зловживань та корупції у правоохоронних і судових органах, з подальшим інформуванням Верховної Ради та суспільства про виявлені проблеми й наданням пропозицій для їхнього усунення.

Зазначимо, що ТСК має навіть власний YouTube-канал, де транслює засідання комісії, також наявні стенограми. Крім цього, на каналі є відео обговорень засідань, які за форматом висловлювань нагадують політичні шоу. 

З липня до засідань комісії приєднувалися представники держорганів. Також на запрошення ТСК долучався голова НАЗК. На останніх засіданнях викликали представників ВККС та членів ГРД третього складу. Згодом представники останніх заявили про тиск та перевищення повноважень комісії. 

Нещодавно голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков заявив, що поліція намагалася примусово доправити його на засідання ТСК. Правоохоронці прийшли до його дому та вимагали приїхати на засідання комісії, вони посилалися нібито на офіційний запит від голови та заступника ТСК.

До того ж, за інформацією ЗМІ, під приводом роботи цієї ТСК в Офісі президента фактично запустили додатковий, неформальний етап перевірки кандидатів у судді, який може створити політичний фільтр для завершених процедур добору.

Крім цього, нардеп Максим Бужанський нещодавно зареєстрував законопроєкт №14215, який може значно розширити повноваження комітетів та комісій парламенту. Офіційна мета ініціативи – поновлення механізмів парламентського контролю. У законопроєкті пропонують ввести адміністративну відповідальність за недодержання строків надання відповіді на звернення комітету Верховної Ради чи ТСК. Також відповідальність за неявку особи без поважних причин на пленарне засідання парламенту.

Напередодні Верховна Рада ухвалила схожу ініціативу – закон, який встановлює адміністративну відповідальність для всіх осіб і особливо міністрів за неявку на виклик парламенту без поважних причин, проте його заветував президент.

Ситуація з роботою ТСК викликає занепокоєння не лише в Україні. Так, наприклад, у звіті Єврокомісії за 2025 рік щодо прогресу України на шляху до членства в Євросоюзі прямо зазначено: «Важливо аби ТСК не перевищувала обмеження, що випливають з розподілу влади та парламентський нагляд не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви».

Це не формальне зауваження. Європейська комісія чітко дає зрозуміти: перетворення парламентського контролю на політичний інструмент суперечить принципам, на яких будується ЄС. Для країни, яка прагне членства, це сигнал – такі практики гальмують інтеграцію.

Коли ТСК працює як шоу, а не як механізм контролю, це не просто внутрішня проблема. Це підрив довіри міжнародних партнерів до спроможності України будувати дієві демократичні інститути. Брюссель оцінює не лише наявність законів, а те, як вони працюють на практиці. І якщо на практиці парламентський нагляд перетворюється на цирк, це ставить під сумнів готовність країни до членства.

Україна інвестує величезні зусилля у реформи, бореться за своє майбутнє в Європі. Тому особливо прикро, коли окремі депутати своїми діями ставлять цей шлях під загрозу заради ситуативних політичних вигод.

Перевірки від неіснуючої ТСК та популізм

Інколи ТСК стає інструментом для зловживань з боку окремих нардепів. До прикладу, наразі позафракційний нардеп, а перед тим експредставник «Слуги народу» Микола Тищенко майже рік ходив із перевірками від неіснуючої комісії. У 2022 році він ініціював створення ТСК «Нацресурс», яка мала розслідувати можливі факти неефективної діяльності Держагентств лісових та водних ресурсів та Держекоінспекції. 

Певний час нардеп звітував щодо діяльності ТСК, навіть придбав уніформу для комісії, подібну до тієї, що носять правоохоронці та силовики. Примітно, що у 2023 році Верховна Рада не затвердила проміжний звіт лісової комісії, тому ТСК припинила свою діяльність.

Однак Тищенку це не завадило, протягом року він регулярно писав про викриття колцентрів і ботоферм в рамках роботи вже нечинної ТСК із вирубки лісів. Крім цього, нардеп потрапив в скандал у Дніпрі через те, що двоє осіб зі супроводу обранця затримали чоловіка, якому завдали тілесні ушкодження. Тищенко пояснив, що конфлікт трапився «під час проведення обшуків шахрайських ботоферм». Тоді нардепу повідомили про підозру щодо незаконного позбавлення волі ексвійськового.

До того ж відзначилася помічниця нардепа Евеліна Андрієвська, яка після припинення діяльності комісії створила громадську організацію «ТСК Нацресурс» однойменну до припиненої комісії. 

Інколи метою створення ТСК є прагнення «бути в темі» та слугувати майданчиком для гучних заяв. Так у 2024 році лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко ініціювала та очолила ТСК щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах. Крім цього, вона є членкинею міжфракційного депутатського об'єднання «Захист прав ветеранів, учасників бойових дій та членів їх родин». Тимошенко зазначила, що мета створення об'єднання: «Жодну проблему не залишити поза межами нашого розуміння та без уважного розгляду й вирішення».

Чому важливо зберігати об'єктивність  

Парламент має контролювати владу і це одна з основ демократії. Тільки так можна виявляти зловживання, вирішувати проблеми та змушувати чиновників відповідати за свої дії. 

Раніше Рух «Чесно» розповідав, навіщо нардепи створюють тимчасові слідчі комісії та що з ними не так. ТСК – один із головних інструментів парламентського контролю. Якщо вони працюють чесно, то можуть реально допомогти суспільству та зміцнити довіру до держави. 

Але справа не лише в чесності. Надзвичайно важливо, як саме народні обранці реалізовують цей інструмент контролю. Коли ТСК створюють, щоб розібратися в реальній проблемі – це працює.

Про показовий приклад дієвої роботи тимчасової слідчої комісії розповів у проєкті «Республіка» нардеп від БПП у минулому скликанні ВРУ Олександр Черненко. Він був секретарем ТСК із перевірки порушень під час виборів міського голови в Кривому Розі, де фіксували численні ознаки фальсифікацій. 

Комісію очолював нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв. ТСК проводила виїзні засідання, працювала безпосередньо в територіальній виборчій комісії, у мерії, а також у лікарні, де, за даними, могли мати місце маніпуляції з виборчими документами.

За результатами розслідування був підготовлений звіт, який став підставою для скасування результатів голосування та призначення нових виборів. Окрім результативності, це приклад того, як народні депутати з різних політичних сил можуть ефективно співпрацювати і забезпечувати реальний парламентський контроль.

Проте, коли ТСК застосовують для політичних ігор і тиску на опонентів, вони втрачають свою силу і перестають приносити користь.

Якщо ТСК починає використовуватися не з метою контролю, а для дискредитації опонентів чи створення інформаційного тиску, це руйнує її авторитет і знецінює сам механізм парламентського контролю. Комісія, яка працює вибірково, втрачає довіру суспільства та перетворюється на інструмент політичної технології. Такі ТСК відволікають ресурси парламенту від реальних проблем і можуть паралізувати роботу органів виконавчої влади, які змушені реагувати не на змістовні запити, а на політично мотивовані вимоги.

Тимчасові слідчі комісії мають працювати як професійний інструмент з'ясування фактів, а не як майданчик для публічних скандалів. 

Коли депутати використовують трибуну комісії для емоційних виступів, звинувачень і провокацій, це підміняє суть роботи. Замість аналізу документів, перевірки фактів і конструктивного діалогу з'являються гучні заяви, особисті випади та словесні перепалки. Таке засідання вже не виконує свою функцію і працює на рейтинг окремих політиків, а не на результат розслідування.

Що ж натомість

Щоб ТСК виконували свою функцію, вони мають діяти за чіткими процедурами, мати збалансований склад, прозору методологію роботи та реалістичний мандат. Ключовим є те, що висновки комісій повинні ґрунтуватися на фактах, а не на політичних очікуваннях. Лише в цьому випадку ТСК можуть забезпечувати реальний парламентський контроль, зміцнювати довіру до інституцій та сприяти підзвітності влади.

Ірина Корженкова, Юлія Олещенко, рух «Чесно»