За минулий 2024 рік до Департаменту охорони здоров’я КМДА надійшло близько 10 тис. звернень від киян. Проте, як повідомила в інтерв'ю «Главкому» колишня директорка Департаменту Валентина Гінзбург, лише п'ята частина цих скарг стосувалася безпосередньо закладів, які перебувають у сфері управління самого Департаменту. Переважна ж більшість претензій була спрямована на роботу медичних установ, які підпорядковуються районним держадміністраціям.

Як пояснила ексчиновниця, у Києві існує певний розподіл сфер управління медичними закладами. До сфери управління районних держадміністрацій належать центри первинної медичної допомоги, де працюють сімейні лікарі, а також консультативно-діагностичні центри, де працюють лікарі-спеціалісти, які надають медичну допомогу амбулаторно. Відповідно до сфери управління департаменту охорони здоров'я КМДА належать усі інші спеціалізовані заклади. Гінзбург пояснила, що згідно із порядком, звернення щодо проблем у діяльності центрів первинної медичної допомоги або консультативно-діагностичних центрів перенаправлялися для розгляду та реагування до районних державних адміністрацій, що є органами управління цими закладами.

За словами колишньої очільниці департаменту, пацієнтів найбільше турбував стан організації і надання саме амбулаторної допомоги. Наприклад, коли людина не може укласти декларацію із сімейним лікарем або не може записатися на безкоштовний прийом до лікаря-спеціаліста чи на безоплатне проведення ультра-звукової діагностики в консультативно-діагностичному центрі при наявності електронного направлення. Також, додає Гінзбург, надходили скарги на перешкоди при отриманні електронного рецепта за державною програмою «Доступні ліки». Ексчиновниця нагадала, що  з міського бюджету також виділяється біля 150 млн грн на рік на ліки для пільгових категорій громадян, рецепти на які можна отримати у сімейного лікаря.

Також серед причин, через які кияни скаржилися на столичну медицину, були зволікання або відмова в оформленні медичних висновків для проходження експертного оцінювання стану здоров'я із подальшим встановлення групи інвалідності.

«Завжди болючими є ситуації, коли пацієнти вимушені купувати ліки, замість того, щоб отримувати їх в стаціонарах безкоштовно. Звертаю вашу увагу, що у всіх цих випадках має місце пряме порушення закладами умов договорів із Національною службою здоров'я», – наголосила Гінзбург.

Ексдиректорка Департаменту зазначила, що у всіх згаданих випадках має місце пряме порушення закладами умов договорів із Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Гінзбург пояснила, що з 2019–2020 років усі лікувальні заклади були перетворені на комунальні неприбуткові підприємства (КНП), що надало їм широку автономію, включно з фінансовою.

«При призначенні на посаду кожен директор закладу підписує трудовий контракт, відповідно до якого несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків... Керівник підтверджує, що заклад відповідає всім вимогам... а також бере на себе зобов'язання забезпечити надання медичної допомоги населенню у тих обсягах, за які держава сплачує», – зазначила вона.

На думку Гінзбург, зміна керівника Департаменту КМДА не вирішить цих проблем без узгодженої системної роботи на рівні держави, регіону та самих закладів.

Нагадаємо, Валентина Гінзбург – доктор медичних наук та заслужений лікар України – очолювала Департамент охорони здоров'я КМДА з 2017 року. Чиновниця звільнилася у жовтні 2025 року. Виступаючи на сесії міськради 9 жовтня, Гінзбург зазначила, що залишає посаду.

Після звільнення Валентини Гінзбург Департамент охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації очолила головна лікарка Київської міської клінічної лікарні №4 Тетяна Мостепан. Нова очільниця Департаменту до виконання обов’язків вона приступила 5 листопада.