Спойлерю: та будь-який! Навіть такий, як вигадали Дмитрієв-Віткофф. Але за умови... Ось про умови – нижче.

За пару днів «План з 28 хотелок» зазнав суттєвих змін, деякі пункти, які були у першому варіанті взагалі зникли, додалися нові і помінялися формулювання. Потім над документом попрацювали європейці разом з нашою делегацією, і план взагалі став невпізнаним. І таким, що його навіть російські фанати України (а такі є) не підпишуть, не те що Путін.

Але є симптоматичні речі. Зокрема, під час обговорення плану помітно зменшилася кількість атак України з повітря, здебільшого страждають лише прифронтові міста. Раніше цього не було – плани планами, а бомбування за розкладом. Тобто, Путін дуже не хоче зірвати сьогоднішній мирний процес. А це означає, що припинення бойових дій потрібно Росії не менше, ніж Україні, щоб там у Москві не вигадували про переможну ходу своїх військ.

Сюди ж лягає і готовність недоімперії розпрощатися зі своїми активами, замороженими у Європі (по різних оцінках, від $170 до $240 млрд). Фактично, Кремль пропонує ці гроші як плату за припинення бойових дій на умовах, які росіянам можна втулити як «перемогу над бандерівцями». А щодо мирного плану від України?

Зрозуміло, який план потрібен українським патріотам – план розчленування та зникнення РФ. Тим українцям, хто не хоче воювати – такий, щоб бойові дії та повітряні атаки припинилися негайно, і бог з ними, тим Донбасом, Кримом і ще чимось. Можновладцям-корупціонерам – щоб план передбачав величезні гроші на відбудову при мінімальному контролі за їхнім використанням. ОП потрібен план, після підписання якого Зеленський може переобратися, і у владі все залишиться, як є. І так далі.

Тобто, спільного, єдиного українського мирного плану не існує і навряд чи він можливий. Але якщо пофантазувати, то інтегральний український план мав би передбачати припинення всіх бойових дій, всесвітнє визнання України жертвою, і, відповідно, надання грошової компенсації кожному українцю, незалежно від того, воював чи ні, а також гарантії, що якщо недоімперія знову нападе, то захищати Україну, воювати за нас будуть країни НАТО. 

Насправді, як би Україна мала стратегію розвитку, і ця стратегія була би точкою збірки мислячих, але дієвих українців, то цілком достатньо було б простого припинення бойових дій. А далі – пишіть, що хочете. Бо розумні професійні люди у владі, які бачать шлях до загальнонаціональної мети у майбутньому, зможуть викрутити як треба будь-які домовленості, обійти будь-які заборони, відшукати або створити потрібні варіанти, можливості і умови. Ізраїль тому прикладом.

Нам конче потрібно врешті решт зрозуміти, закарбувати у свідомості, що проблема не у формулюваннях договору, який, між іншим, приймається під тиском, тому його легітимність ніяка і згодом його можна переглядати. Проблема у відсутності в Україні справжньої – стратегічної еліти, яка здатна об’єднувати, зшивати країну заради спільної мети – досягнення Україною суб’єктного статусу у світовій спільноті, який базується на свободі, справедливості, самореалізації і економічних здобутках. За що, до речі, і піднявся Майдан Гідності.

А з недолугим мародерським правлячим класом, який не бачить і не хоче бачити нічого далі одного касового дня, і підтримує у суспільстві отруйні настрої ресентименту, Україна гарантовано програє. Навіть якщо буде підписаний договір о капітуляції РФ. І так – дякуємо особисто Трампу за те, як наполегливо він намагається заробити на нашій біді.