Приватні ініціативи військової підготовки: перешкоди і можливості

Говорячи про протидію ворогу, а тим паче про перемогу, ми найчастіше фокусуємося на амуніції, озброєнні, дронах та інших технологіях. Водночас ресурс, який все частіше залишається в тіні – це люди. Коли супротивник має очевидну чисельну перевагу, техніка має критичний ефект. Водночас вирішальними є знання, навички й здатність військових швидко ухвалювати рішення під час виконання оперативних завдань. Саме вони зберігають життя і дають можливість ефективно використовувати технології на полі бою.
У цьому контексті приватні центри військової підготовки можуть підсилювати державу там, де в неї не вистачає ресурсів: для швидкого тестування воєнних інновацій, навчання підрозділів вузькопрофільним тактикам ведення бою й залучення до таких навчань ветеранів, що сприяє їхній реінтеграції у цивільне життя.
Під час одного з тренувань в Backyard Camp ми відпрацьовували дії під час мінометного обстрілу. Сценарій – максимально наближений до реальності: імітація вибухів, пил і дим. У перші секунди багато хто інстинктивно закривав голову, стискав плечі та біг у пошуках укриття – звичайна реакція для людини без бойового досвіду. Знадобилося одне тренування, щоб учасники почали діяти обдумано. Перша реакція – негайно лягти на землю і прикрити потилицю та шию руками. Лише потім, після серії з 8–10 розривів, короткими перебіжками дістатися до реального укриття або, за його відсутності, повзком – у заглиблення місцевості.
Такі речі можуть видаватися доволі базовими для багатьох, проте нерідко їхнє незнання або нездатність правильно реагувати в умовах стресу бойових дій призводить до загибелі воїнів на фронті. Відтак, якісна підготовка армії має бути ключовим аспектом оборонної стратегії нашої держави.
Держава справді посилює базову загальновійськову підготовку й адаптує програми до реалій фронту. Утім, за дефіциту фінансових, інструкторських і адміністративних ресурсів система працює нерівномірно і не завжди дає майбутньому воїну необхідний мінімум. Тут на допомогу приходять приватні ініціативи військової підготовки.
Але є нюанс: організувати такий проєкт згідно з усіма вимогами законодавства – ще той квест.
Наша команда має актуальний досвід роботи з цими процесами особисто, оскільки станом на жовтень 2025 року ми вже близько року займаємося оформленням документів для початку будівництва нашого нового комплексного центру в одній із українських областей.
Які перешкоди для відкриття приватних центрів військової підготовки?
Щоб створити й експлуатувати відповідно до закону стрілецький полігон, організатор має пройти декілька комплексних паралельних процесів.
1. Правовий режим землі та дозвіл на будівництво
Ділянка для стрілецького полігону має мати рекреаційне цільове призначення. Якщо воно інше, потрібне рішення місцевої ради про зміну. Лише цей етап – ще до будівництва – може зайняти близько року.
Далі – містобудівні умови та обмеження, розробка проєкту, за потреби будівельна експертиза, і ключове – дозвіл на виконання будівельних робіт. Без нього будівництво неможливе, а введення об'єкта в експлуатацію буде заблоковане. Місцева влада не завжди бачить у таких об'єктах пріоритет – і "сприяння" зводиться до довгого бюрократичного листування.
2. Обіг та зберігання зброї
В українському праві немає окремого режиму для організації приватних військових тренувань. Щоб діяти легально, ініціатива має оформитися як спортивно-стрілецький клуб: отримати право на спортивну зброю, укласти договори з тренерами і взяти в штат спортсменів. Доступ до тиру це дає, але колізію не знімає: зі спортивною зброєю не відпрацюєш потрібні бойові техніки, а з бойовою приватний майданчик працювати не може. Водночас, будь-який формальний збій призводить до паузи в роботі, санкцій, можливого вилучення зброї – і, відтак, до призупинення здійснення підготовки.
3. Фінансовий бік реалізації
Початкові інвестиції значні: оренда або купівля землі, побудова якісних та безпечних вогневих рубежів з іншими тренажерами, адміністративних будівель, а також витрати на безпекові засоби, команду юристів та проєктування. Далі – високі операційні витрати: зарплати інструкторів, закупівля боєприпасів та технологій для навчання навичкам сучасного бою, ремонт і сервіс обладнання, охорона, комунальні платежі.
Наша логіка така: менше паперів – більше тренувань. Зняти частину навантаження із приватних неприбуткових центрів військової підготовки можна спрощеними дозвільними процедурами, податковими пільгами (на закупівлю обладнання, зарплатні персоналу), безоплатним виділенням землі чи співфінансуванням із місцевих бюджетів.
Які можливості відкриває розвиток приватних військових платформ?
1. Працевлаштування ветеранів і передача їхнього бойового досвіду та знань
Ветерани, які мають актуальний бойовий досвід та здатні передати свої навички та знання своїм "наступникам", – критичний вклад у спроможність української армії. У свою чергу, для них таке викладання – можливість реінтегруватися в "цивільне" життя та мати стабільний заробіток.
2. Підготовка воїнів та навчання резервістів вузькопрофільним навичкам сучасного бою
Розвиток приватних центрів дає змогу зосереджуватися на нішевих навичках, на які державній системі на сьогодні бракує достатнього ресурсу: управління та протидія ворожим дронам, зв'язок в умовах перешкод, швидка евакуація пораненого з поля бою, нічні дії. Під такі теми створюються власні тренажери й симуляції, а навчання йде малими групами з високою увагою інструктора до кожного.
3. Швидке випробування рішень для поля бою
Приватні центри можуть виступати майданчиком для швидкого тестування нових методів ведення війни під наглядом досвідчених інструкторів. Після чого успішно випробувані підходи імплементуються на полі бою без створення додаткових ризиків для воїнів.
Приватні центри військової підготовки не замінять державну систему загальновійськової підготовки. Проте вони можуть стати важливим партнером держави у розбудові спроможної української армії, збереженні людських життів та реінтеграції ветеранів.
Щоб таке партнерство запрацювало на повну, потрібно створити сприятливі для таких ініціатив умови – команда Backyard Camp готова долучитися до напрацювання відповідних змін.
Артем Веселов










