Станом на початок цього року частка містобудівної документації, внесеної в Містобудівний кадастр державного рівня, становить менше ніж 1%. Крім цього, платформою цього кадастру не забезпечена можливість автоматичного формування містобудівних умов та обмежень.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, пише РБК-Україна.

Наслідком цієї ситуації вона назвала те, що середній показник досягнення очікуваних результатів у вирішенні проблеми непублічності інформації в сфері містобудування та землеустрою становить лише 25%.

За словами Олени Шуляк, попри запуск у 2019 році Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), що мало значний вплив на забезпечення прозорості в цій сфері, впровадження всього передбаченого функціоналу ЄДЕССБ досі не відбулося. Зокрема, так і не запустили опцію автоматичної видачі дозволів на будівництво. 

Водночас, зазначила Олена Шуляк, навіть повноцінне функціонування ЄДЕССБ неможливе без впровадження в роботу Єдиного електронного містобудівного кадастру державного рівня, який наразі запущено лише в дослідну експлуатацію з обмеженим функціоналом і який фактично не наповнений документами містобудівної документації. 

Нардепка пояснила: наразі в Україні створено низку розрізнених геоінформаційних систем, які наповнювалися даними відповідно до різних технічних завдань на їхнє створення. Такі системи не узгоджуються між собою, що унеможливлювало їхню інтероперабельність та взаємодію.

Локальні містобудівні кадастри створювалися за різними параметрами наповнення й не забезпечували дотримання єдиної методології створення та експлуатації, а також не визнані законом як офіційне джерело інформації, на відміну від витягів та інших довідок, які надавалися з цих кадастрів уповноваженими органами.

Відповідно, використання локальних кадастрів не допомагає спростити адмінпроцедури та зробити їх більш прозорими - чинні правила дають можливість приховувати інформацію від громадськості, а також наповнювати кадастри недостовірною інформацією для того, щоб чинити незаконний тиск на добросовісних забудовників. 

"Наразі функціонал Містобудівного кадастру дає можливість посадовим особам уповноважених органів містобудування та архітектури завантажувати графічні та текстові матеріали чинної містобудівної документації. Однак він фактично не наповнений містобудівною документацією. На початок року її частка в Кадастрі становила менше ніж 1%, без можливості її масштабування для детального ознайомлення", - пояснила Олена Шуляк. 

За даними НАЗК, станом на кінець минулого року не забезпечено інтеграцію Містобудівного кадастру з іншими ключовими державними базами даних, але забезпечено інтероперабельність платформи ЄДЕССБ (як складової МБКД) із деякими кадастрами, реєстрами та базами даних, і така взаємодія поступово розширюється.

Однак наразі все ще неможливо здійснити перегляд містобудівної документації за будь-якою адміністративно-територіальною одиницею чи територіальною громадою з деталізацією до окремої земельної ділянки. 

"Перегляд містобудівної документації в розрізі населених пунктів територіальної громади на сьогодні можуть здійснювати тільки замовники такої містобудівної документації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад). Можливість автоматичного формування за онлайн-запитом містобудівних умов та обмежень наразі також не забезпечена платформою Кадастру", - зауважила парламентарка.

Також у НАЗК відзначили незабезпечення автоматизації процесу отримання містобудівних умов та обмежень, який характеризується високим рівнем корупції – саме в містобудівних умовах і обмеженнях закладалися можливості незаконного будівництва. 

Містобудівні умови та обмеження по суті є проєкцією вимог містобудівної документації на місцевому рівні на конкретну земельну ділянку. Цей процес фактично не потребує участі службовця та може бути автоматизований шляхом забезпечення отримання онлайн-витягу з відповідної документації. Але цю опцію поки автоматизувати не вдалося. 

"Як наслідок, за результатами проведення щорічної оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми, НАЗК було встановлено, що середній показник досягнення очікуваних стратегічних результатів, за фактом яких можна було б констатувати повне або часткове вирішення вказаної проблеми, становить всього 25%", - констатувала Шуляк. 

Як повідомила нардепка, для вирішення проблеми непублічності інформації в сфері містобудування та землеустрою необхідні, зокрема:

• Завершення впровадження всього передбаченого функціоналу ЄДЕССБ.
• Введення в промислову, а не лише дослідну експлуатацію Містобудівного кадастру та його інтеграцію з іншими реєстрами, кадастрами та базами даних.
• Забезпечення контролю актуальності та достовірності даних у реєстрах та встановлення відповідальності за своєчасність і достовірність внесеної до них інформації. 
• Наповнення Містобудівного кадастру містобудівною документацією (зокрема, прийнятою до запровадження кадастру).
• Забезпечення публічності містобудівної документації, зокрема шляхом її внесення та вільного доступу в Містобудівному кадастрі (окрім інформації з обмеженим доступом).
• Забезпечення цифровізації процесу звернення із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень, формування містобудівних умов і обмежень автоматично.

Нагадаємо, раніше Олена Шуляк заявила, що поки містобудівні умови видають вручну, інвестори не підуть в Україну активно.