Багато хто вважає, що це реакція Кремля на п’ять випадків підриву танкерів з російською нафтою невідомими диверсантами. Це так, але це те, що лежить на поверхні.

Насправді, за цим стоїть більш багатошаровий замисел. За допомогою додаткових безпекових перевірок Кремль ставить за мету:

• створити перешкоди для експорту нафти з Казахстану, щоби зменшити її обсяг на ринку та спричинити висхідний ціновий тренд;
• спонукати європейські компанії чинити тиск на уряди (Італії, Франції, Нідерландів, Великої Британії) та Єврокомісію, щоби ті змінили підходи в санкційній політиці проти Росії в нафтовому секторі (припинили «цькування» так званого тіньового флоту), адже сировина з Казахстану забезпечує 11,5% імпорту нафти до ЄС, і її зменшення є чутливим для нафтопереробки Європи;
• створити додаткову напруженість у відносинах між урядом Казахстану й американськими видобувними компаніями, які хочуть експортувати більше нафти після інвестицій у розширення видобутку протягом останніх років, у той час як Астана має зобов’язання дотримуватись експортних квот у межах ОПЕК+;
• змусити американські компанії тиснути на адміністрацію Трампа, щоб та своєю чергою посилила тиск на Україну для якнайшвидшого припинення війни, відмовившись постачати їй озброєння та військову техніку (ОіВТ).