Люди перестають вірити в ідею розкоші й вже не соромляться купувати суперфейки. Про це пише «Главком» із посиланням на The Business of Fashion.

Видання опублікувало статтю із заголовком «Велика симуляція люксу закінчилася» (The Big Luxury Simulation Is Over). У ній йдеться про те, що сучасний покупець охолонув до ідеї розкоші й навіть став сприймати покупку якісних підробок як розумний крок. 

Як зазначає журналіст The Business of Fashion Євген Рабкін, в індустрії розкоші символічна цінність товару завжди була важливішою за його матеріальну цінність, але епоха гіперреальності довела цю логіку до межі. І якщо раніше розкішшю вважалися речі, які виконані якісно і витончено, то тепер покупці люксу насамперед купують історію про те, наскільки прекрасний розкішний предмет, а не саму річ.

Як згасає віра в люкс

Як пише видання, великі бренди в якийсь момент зрозуміли, що їхня продукція багато в чому говорить сама за себе, оскільки асоціюється з розкішшю, а це означає, що можна економити на якості, не знижуючи цінник, і водночас активно задовольняти попит, що зростає, і покупців це не відштовхне. Подібна стратегія була дуже успішною, але виявилося, що й це явище має свої межі.

Бум на предмети розкоші після пандемії коронавірусу змінився різким падінням попиту, і справа не лише в економічних процесах, зазначає видання. Поєднання стрімкого зростання цін та зниження якості призвело до того, що багато споживачів відчули себе ошуканими.

Ситуацію виразно ілюструє і низка скандалів із модними будинками. Так, минулого року Dior притягнули до відповідальності через трудову експлуатацію – компанію звинуватили у використанні дешевої робочої сили. Італійські прокурори звернули увагу, що сумки Dior, які коштували бренду близько 50 євро, продавалися в роздріб по 2500 євро. Зараз у подібний скандал потрапив і Loro Piana. 

«Суперфейки»

На тлі втрати довіри до люксових брендів різко зросли продажі так званих «суперфейків» – недорогих реплік, які нітрохи не поступаються оригіналом і в основному виробляються в Китаї.

Якщо раніше володіння підробкою викликало почуття сорому, то тепер це сприймається як розумний крок. «Навіщо ризикувати опинитись у дурнях, купуючи товари посередньої якості за завищеною ціною, коли можна обдурити систему?», – риторично запитує Рабкін.

«Річ не у тому, що людям більше не потрібні символи розкоші. Просто за цими символами повинні бути чудові продукти. І якщо вся індустрія розкоші перетворилася на  симулякр (зображення без оригіналу, репрезентація чогось, що насправді не існує – «Главком»), де символ – порожній звук, то між реальним предметом та його копією немає особливої різниці», – наголосив журналіст.

Нагадаємо, модельєр Джонатан Андерсон став новим креативним директором модного дому Dior. Це вперше, коли одна людина одночасно керуватиме всіма ключовими творчими напрямами бренду – жіноча, чоловіча та висока мода.