Автори: Ганна Лещенко, Марта Харинович, Незалежна антикорупційна комісія (НАКО)

ЄС продовжив персональні санкції проти олігархів із рф, чиї дії загрожують територіальній цілісності України, ще на шість місяців. Таке рішення вкотре засвідчило послідовну підтримку України з боку ЄС. 

Однак у тому ж повідомленні йдеться про виключення із санкційних списків 2-х людей: одного покійного – "ексміністра палива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР" Костянтина Завізенова. І одного живого – бізнесмена і родича олігарха Павла Єзубова. Це зроблено на підставі рішення Загального суду ЄС від 25 червня 2025 року.

Єзубов – двоюрідний брат Олега Дерипаски – власника індустріального конгломерату Russian Machines, до котрого входить Military Industrial Company – один із найбільших постачальників військового обладнання збройним силам рф. Частину своїх активів Дерипаска передав саме Єзубову. Прикметно, що не лише він вигравав суд щодо санкцій проти об’єднання. Наприклад, позитивного вердикту у квітні 2024 року домоглися Петро Авен і Михайло Фрідман – акціонери "Альфа-Банку". Попри виграну справу, ці російські бізнесмени лишилися санкціонованими, адже їхній позов стосувався обмежень на період з лютого 2022 року по березень 2023 року, а на той момент список уже оновили.

Оскарження дій ЄС у суді не єдина тактика, котру застосовує росія для уникнення санкцій. Наприклад, рф звертається до окремих країн-членів ЄС, передусім до Угорщини та Словаччини, аби ті підривали солідарність рішень об’єднання зсередини. Зокрема, під час весняного продовження індивідуальних санкцій, ці дві країни Центральної Європи домоглися виключення зі списків Владіміра Рашевського, сестри російського олігарха Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлової, бізнесмена В'ячеслава Моше Кантора, а також міністра спорту рф Михаїла Дегтярьова. 

Під час просування інтересів рф Будапешт і Братислава грають абсолютно за правилами. Ухвалення санкцій вимагає консенсусу, тому ЄС мусить звертати увагу на вимоги всіх членів, аби ті взагалі не заблокували  спільне рішення. Схожа ситуація сталася і восени, тільки тоді Угорщина і Словаччина адвокатували за Михайла Фрідмана, Петра Авена, Алішера Усманова, Альберта Авдоляна, Дмітрія Мазепіна та Мусу Бажаєва, кожен із яких пов’язаний із підтримкою військово-промислового комплексу рф. Власне, загроза зняття санкцій з цих олігархів була дуже ральною і зараз.

Наприклад, Михайло Фрідман страхував майно концерну "Калашніков" та авто військових частин через дочірнє підприємство компанії Альфа-груп. Крім цього, СБУ висувала підозру Фрідману за причетність до "масового розповсюдження сухпайків, одягу та іншої продукції під торговим знаком "армия россии", яка постачається окупантам на передову". Також його обвинувачували в організації зборів "матеріально-технічної допомоги для потреб окупаційних угруповань рф, які воюють в Україні". Разом із Фрідманом до діяльності Альфа-груп був залучений Петро Авен. 

Тісні контакти з російським ВПК має й Алішер Усманов. Зокрема, його підприємства поставляють заготовки Іжевському механічному заводу, котрий виробляє стрілкову зброю та надає продукцію "Калашнікову". А також забезпечують зв’язок військовим частинам рф та іншим оборонним структурам держави-агресора. 

Альберт Авдолян – впливова фігура в енергетичному секторі рф і поплічник Сергія Чемезова, гендиректора "Ростех" – компанії, яка відіграє ключову роль у російській оборонній промисловості.

Дмітрій Мазепін причетний до поставок хімічних сполук на військові заводи через цивільне підприємство Уралхім. 

Муса Бажаєв – один із провіднх російських бізнесменів видобувної галузі, президент АТ "Группа Альянс", голова ради директорів "Русской платины", залучений до діяльності VEB.RF – установи, котра займається диверсифікацією оборонного сектору рф та підтримує спільні з "Ростех" проєкти.

Цього разу зусилля Будапешту та Братислави виявилися марними, адже Фрідман, Авен, Усманов, Авдолян, Мазепин та Бажаєв таки потрапили під вплив санкцій. Однак кейс із Єзубовим свідчить про можливу м’якість ЄС в контексті санкційної політики –  послаблення, що зміцнює військово-промисловий комплекс рф. 

Утім існує альтернативний варіант розвитку подій, реалізація якого залежатиме від політичної волі провідних гравців. Зокрема, цілком реально накласти санкції на Єзубова під іншим приводом. Проте для цього необхідне узгодження поглядів між членами ЄС, а з чинною позицією двох згаданих держав Центральної Європи досягнути його не просто.

Крім Угорщини та Словаччини, фігуранти санкційних списків звертаються й до інших членів ЄС. Наприклад, Михайло Фрідман просив Іспанію підтримати зняття санкцій з нього. Навзамін російський бізнесмен пообіцяв, що після виведення з-під санкцій розвиватиме мережу іспанських супермаркетів Dia (мережа асоційована з інвестиційним фондом LetterOne, участь у якому Фрідман втратив через санкції). Виключення Фрідмана з санкційного переліку були готові підтримати й  інші країни – Люксембург, Італія, Греція, Австрія і Хорватія. 

Так росія налагоджує двосторонні контакти з членами ЄС, аби вплинути на санкційну політику об'єднання. І хоч наразі лише Угорщина й Словаччина відкрито лобіювали російські інтереси під час осіннього подовження санкцій, активізація діалогу між санкціонованими олігархами та країнами ЄС точно насторожує.