Останніми місяцями основна увага українського суспільства прикута не лише до подій на фронті, а й до дипломатичних зусиль, яких докладають, щоб завершилась війна. Водночас важливі процеси всередині країни, які надалі матимуть вплив на розвиток держави, залишаються менш помітними.

Зокрема, йдеться про конкурс на місце директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), який вже вийшов на фінішну пряму. Від його результатів залежить, чи матиме Бюро шанс на перезапуск, а українська економіка – на реальну боротьбу з тіньовими схемами. Через останні бюджет, за розрахунками економістів, втрачає до 100 мільярдів гривень на рік.

Втім, перезавантаження БЕБ може провалитися ще на самому старті. Адже серед фіналістів конкурсу – представники правоохоронних структур із сумнівними статками, чиновники з Офісу президента та топменеджер олігархів.

Чим конкурс на очільника Бюро відрізняється від інших конкурсних процесів останніх років?

З початку повномасштабного вторгнення такі ключові державні органи в боротьбі з корупцією, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримали нових керівників. Нові очільники прийшли керувати вже працюючими та побудованими інституціями, перед ними стояло завдання покращити їхню роботу та не допустити відкатів. А от задачі, які стоятимуть перед переможцем конкурсу на директора БЕБ, будуть зовсім інакшими.

З часу свого створення в 2021 році Бюро так і не вдалося показати відчутних результатів у протидії економічним злочинам проти держави. Натомість його працівники систематично потрапляли в корупційні скандали. Чого лише варта історія про те, як ДБР проводило обшуки в Одеському управлінні БЕБ у справі щодо тіньового "зернового коридору", і коли йшлося про можливе ухилення від сплати мільярдів гривень податків зернотрейдерами. Або як один із детективів управління в Києві щомісяця одержував хабарі від представників нелегального грального бізнесу. 

[BANNER5]

Нагальною задачею нового очільника буде повне перезавантаження БЕБ: переатестація абсолютно всіх працівників Бюро, пошук професійних і доброчесних кадрів, налаштування робочих процесів. Це навіть важче, ніж запустити роботу органу з нуля: лише переатестація чинних співробітників напевне викличе чималу протидію з їхнього боку та бюрократичну й судову тяганину.

Нагадаємо, що епопея з прийняттям на законодавчому рівні нової формули перезавантаження БЕБ тривала в парламенті майже рік. Влада боролася за кожен важіль впливу на цей процес і кожну букву в законопроєкті.

В підсумку закон ухвалили. Він передбачив формування Конкурсної комісії із залученням експертів, делегованих міжнародними партнерами, які мають переважне право голосу.

Комісія розпочала свою роботу наприкінці 2024 року. Наразі конкурс перебуває на фінальному етапі.

Хто претендує на посаду директора БЕБ?

Загалом про своє бажання опинитися в кріслі очільника БЕБ заявили 43 кандидати.

Очікування експертної спільноти від кількості та якості кандидатів на посаду були більшими, враховуючи досвід схожих конкурсів на посаду керівників НАБУ та САП. Проте війна та криза кадрів, а також досить суворі критерії відбору кандидатів далися взнаки.

На жаль, попри вимоги підприємців до реформи БЕБ, представники від бізнесу майже проігнорували цей конкурс. Попервах бізнесменів було шестеро, а до фінального списку з 16 осіб дійшов лише один.

Автомайдан і ЦПК ретельно проаналізували всіх фіналістів конкурсу й надіслали всю інформацію до конкурсної комісії. Проте в цій статті ми не будемо описувати всіх кандидатів, а коротко розповімо про кількох із них. Тих, що виділилися своєю активною медіаприсутністю (яка виглядає дещо як політична агітація, проте нічим не може допомогти на конкурсі) або ж прямими зв'язками з Офісом президента та іншими "найвищими кабінетами" в країні.

[BANNER1]

Так, відразу кілька кандидатів, схоже, вирішили крім підготовки до проведення співбесід організувати цілу медійну кампанію. Вони заполонили інформаційний простір статтями про себе. При цьому в деяких матеріалах кандидатів представляють як фактично переможців "перегонів".

Ідея провести "додаткову" інформаційну кампанію під час конкурсу – не нова. Два роки тому її успішно використала нинішня голова АРМА – Олена Дума, коли ще до закінчення конкурсу в медіа вийшла ціла низка компліментарних статей, де її презентували як переможницю. 

Скриншот було зроблено 16 червня 2023 року, за два тижні до призначення Олени Думи головою Нацагентства

Можливо, саме успіх Думи підштовхнув вже кількох кандидатів на голову БЕБ використати таку ж медійну тактику.

Отже, розповімо окремо про кожного з них.

Руслан Пахомов.Єдиний фіналіст конкурсу, який представляє приватний бізнес.

Хоча назвати його суто "кандидатом від бізнесу" – складно, адже з 2006 по 2012 роки він працював на різних посадах у системі МВС. Зокрема створив і очолив службу боротьби з кіберзлочинністю. Після звільнення з МВС у 2012 році й до 2024-го Пахомов трудився на керівних посадах в організаціях медіахолдингу Ріната Ахметова. 

Пахомов – чи не найбільш медійний серед кандидатів на крісло голови БЕБ. Він активно роздає інтерв'ю далеко не останнім за охопленнями ЗМІ (зокрема для журналу "Фокус" та РБК-Україна).

Також ми помітили публікації про нього компліментарного характеру в кількох інших медіа. Наприклад, "Oboz.UA" зробив окрему новину з "балотування" Пахомова на посаду. А видання "Главред" взагалі прямим текстом назвало Пахомова "головним претендентом на посаду керівника БЕБ".

Зв'язок Пахомова зі структурами Ахметова та його участь у конкурсі є цікавими ще й тому, що в лютому 2022 року саме детективи БЕБ обшукували підприємства групи олігарха "Метінвест". За повідомленням пресслужби Бюро, слідчі дії проводилися у справі про можливе ухилення від сплати податків на 18 мільярдів гривень. Інформації про те, чим закінчилося розслідування, в публічному доступі знайти не вдалося.

Інший цікавий факт про Пахомова міститься в судовому реєстрі. Так, у липні 2022 року ПриватБанк розірвав свої відносини з Пахомовим та його дружиною як клієнтами банку. Причиною стали обґрунтовані підозри щодо легалізації ними коштів у розмірі 13,5 мільйона гривень, джерело походження яких банку не було відомо, та щодо яких банк не міг перевірити сплату податків до бюджету.

До слова, Пахомов трудився у Міністерстві внутрішніх справ якраз у той час, коли там же працював нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. І саме Татаров у лютому 2020 року супроводжував Ахметова як адвокат на допит у НАБУ.

Ігор Шепетін.Ветеран війни, колишній співробітник СБУ, а також внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби.

Шепетін фігурував у кримінальному провадженні як один із організаторів схеми уникнення від оподаткування низки компаній, а також відшкодування фіктивного ПДВ.

[BANNER2]

Новини з фокусом на Шепетіна як одного з ключових кандидатів на конкурсі з'являлися на таких ресурсах, як УНІАН, Главком та 24 канал.

Кілька років тому Шепетін судився з КМДА та СБУ з приводу службового житла. Суд у позові відмовив, оскільки на час звернення до суду кандидат вже не перебував у трудових відносинах із СБУ. Інтереси Шепетіна в цій справі представляв, зокрема, ексзаступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов.

Аттіла Ковчі.Прокурор Офісу генерального прокурора. Він активно бере участь у різних конкурсах на керівні посади, зокрема в новостворені антикорупційні органи.

Найуспішнішим для Ковчі був скандальний відбір на посаду першого керівника Бюро економічної безпеки в 2021 році, коли ім'я переможця конкурсу було відоме ще до його завершення. Тоді Ковчі дійшов до фінальної трійки.

За останні кілька місяців Ковчі встиг дати інтерв'ю Українському радіо, mind.ua та Kyiv Post.

Загалом кандидатів, які за останні три роки брали участь в інших конкурсах до антикорупційних органів, таких як конкурс на посаду очільників НАБУ, НАЗК чи АРМА, прокурорів САП – семеро з 16. Серед них є співробітники НАБУ та інших правоохоронних органів.

Віктор Дубовик.Генеральний директор Директорату з правової політики Офісу президента. До переходу в ОП він кілька років очолював Офіс протидії рейдерству Мін'юсту.

Дубовик перейшов працювати в Офіс президента слідом за нинішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою, яка до того працювала заступницею міністра юстиції України.

Змагання за крісло очільника БЕБ – не перший конкурс для Дубовика. До цього він пробував свої сили в конкурсі на голову АРМА і навіть дійшов до фінального етапу.

Цікавим є трудовий шлях Дубовика, який за часів Віктора Януковича був радником тодішнього першого віцепрем'єр-міністра Сергія Арбузова.

Видання "Наші гроші" зараховувало Віктора Дубовика й до оточення Андрія Довбенка, якого НАБУ і САП вважають організатором розтрати арештованого майна на понад 485 мільйонів гривень. Журналісти Bihus.Info називають Довбенка "смотрящім" за Мін'юстом часів Павла Петренка.

Хай там як, зібрана про Дубовика інформація наштовхує на думку про те, що за допомогою колишнього керівника Офісу протидії рейдерству влада, цілком імовірно, виношує плани "рейдернути" БЕБ.

[BANNER3]

Що можна зробити, щоб цей конкурс не спіткала доля попереднього?

Звісно, важливим фактором успіху конкурсу є увага суспільства до нього. Однак, крім цього, є кілька загальних важливих моментів у самій процедурі, які й стануть індикаторами незалежності та прозорості процесу.

Надважливе положення цього закону – це право конкурсної комісії визначити за результатами конкурсу "не більше двох" переможців.

Чому це важливо? Конкурс, у якому навіть найбільш неупереджена комісія вибирає кількох переможців, повністю втрачає сенс. Адже тоді суб'єкту призначення, в цьому випадку Кабміну, дозволяють фактично торгуватися з переможцями конкурсу та призначати того, хто пообіцяє лояльність. 

Саме через це положення закону, яке дозволяє такі "торги" та надає вибір суб'єкту призначення, було предметом чи не найбільших дискусій у процесі прийняття законопроєкту щодо реформи БЕБ. Влада наполягала на формулі, за якою комісія має обрати трьох переможців. Натомість реформатори в парламенті, громадськість та міжнародні партнери відстоювали одного переможця. Підсумком став компроміс у вигляді "не більше двох".

На практиці це означає, що остаточне рішення рекомендувати одного чи двох кандидатів буде приймати сама конкурсна комісія. Ймовірно, головний сценарій для влади в цьому процесі – наполягати на виборі саме двох переможців замість одного,оскільки це унікальний шанс домовитися наперед із переможцем і далі тримати БЕБ під контролем.

Яким чином цей сценарій буде просуватися? Єдиноможливий спосіб просувати підхід із відбору двох переможців – робити це руками членів комісії, призначених Кабміном на власний розсуд. Відстоювання цього підходу і продемонструє, наскільки незалежними чи залежними є урядові члени комісії.

Досвід роботи попередніх комісій (САП, НАБУ) демонструє, що сценарії впливу на результат конкурсу проявляються переважно наприкінці процесу, коли доходить до фінальних голосувань. Наприклад, під час конкурсу на керівника САП контрольовані владою члени комісії спочатку штучним чином не допускали кандидатів до фіналу, а пізніше – банально більше ніж пів року відмовлялися затверджувати переможця, який не влаштовував Офіс президента.

[BANNER4]

Ще один важливий аспект роботи комісії – це відкриті обговорення як кандидатів, так і логіки визначення переможця.

Лише відкриті обговорення роблять процес прозорим. Наприклад, під час конкурсу на директора НАБУ конкурсна комісія обговорювала свій вибір фінальної трійки кандидатів у суворо закритому режимі. На додаток, міжнародні експерти не використовували свій переважний голос. В підсумку фінальна трійка переможців видалася радше компромісом і не була зрозумілою суспільству.

Формула конкурсу до БЕБ передбачає відкриті обговорення. Важливо, щоб комісія чітко дотримувалася цього правила. Це і буде індикатором відкритості конкурсу.

***

Зрештою на законодавчому рівні формула конкурсу БЕБ точно краща за НАБУ і НАЗК та відбір, за яким визначали чинного керівника САП. 

Якщо до всіх цих конкурсів і залишаються питання, вони все одно в рази кращі за ручні призначення посадовців за конкурсами, де переможець всім відомий ще до початку процесу. Бо останнє – імітація реформ, яка тільки дратує та розчаровує суспільство. 

Головне питання, на яке наразі немає відповіді: чи буде трійка Кабміну справді самостійною в своїх діях та рішеннях? І чи наважиться Комісія обрати незалежного та доброчесного професіонала, здатного реально реформувати та очистити БЕБ.

Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан", Центр протидії корупції