Facebook и дезинформация: достаточно ли мы уделяем внимания модерации контента?
www.pravda.com.ua
Mon, 03 Feb 2025 15:00:00 +0200
Цю колонку писали кілька днів, але її ніхто не прочитав упевнений, ви неодноразово натрапляли на схожі заголовки, принаймні, на соціальнополітичну тематику у Facebook.
Схоже, хвиля ботів, стрімкий розвиток АІ та криза довіри до соціальних мереж уже позначили точку неповернення, і наші улюблені майданчики для онлайнспілкування більше не будуть такими, як раніше.
Спробуємо розпізнати приховані загрози для українських користувачів завдяки простому контентаналізу. Точка неповернення може бути зумовлена актуальними новинами.
Нещодавно Марк Цукерберг анонсував зміни в модерації контенту мережі Facebook.
Одне з можливих рішень застосування модерації самими користувачами так звані community notes за аналогією з Х, коли користувачі самостійно отримали змогу додавали примітки про те, що допис може містити недостовірну інформацію.
На перший погляд, це може вирішити проблему з блокуванням контенту на воєнну тематику, яка наразі існує та заважає українцям ефективно проводити збори, розповідати про воєнні злочини росії та інформувати світ про ситуацію в Україні.
Проте існують і ризики, які, швидше за все, зашкодять та посилять розповсюдження ворожої дезінформації.
Питання модерації контенту в Facebook дуже важлива річ.
У своїй роботі ми регулярно запускаємо соціальні кампанії національного рівня у всіх соціальних мережах.
Facebook завжди виділяється серед інших великою хвилею нерелевантних коментарів, які повністю відрізняються від тих, які виникають в інших мережах на аналогічній одиниці контенту.
Досвід моїх колег з інших країн підтверджує тезу, що часто саме рекламні кампанії у Facebook привертають увагу мереж ботів. Насамперед проаналізуємо сентимент коментарів під публікаціями найпопулярніших українських медіа.
Спробуємо знайти схожі теми, семантику, профілі та поширення наративів, які можна зарахувати до штучного моделювання і впливу на аудиторію.
Візьмемо сторінки Української правди, Liga.net, NV та 24каналу у Facebook і порівняємо коментарі до їхніх публікацій за однаковий проміжок часу та схожі теми.
Загалом було проаналізовано 110 коментарів.
Є критика, повторювані теми та емоційне забарвлення, але коментарі досить різноманітного змісту.
Немає чітких груп, які мають високий текстовий збіг gt80 за TFIDF аналізом.
Це означає, що користувачі, ймовірно, пишуть унікальні коментарі, а не копіюють заготовлені повідомлення, що було б типовою ознакою ботоферм.
Понад 90 коментарів мають негативне забарвлення і часто не відповідають предмету новини.
Натомість за змістом вони висловлюють недовіру до влади та порушують тему корупції, виражають розчарування та песимізм, критикують рішення військового керівництва.
Слова, які трапляються, часто описують дії, повязані з політичною діяльністю брали, зраджує, саботує, перевіряв, та виражають оціночні судження немає, радіє, вигрібає.
Отже, за кількісними показниками можна припустити, що наявні коментарі від реальних осіб, адже ознаки і патерни ботоферм відсутні.
Суспільство втомлене, розчароване та не довіряє державі і, як наслідок, постійно критикує її.
Проте, якщо вдатися до детальнішого аналізу профілів користувачів, які залишали ці коментарі, зявляються нові факти понад 50 коментарів від користувачів, у яких менше 200 друзів, відсутній аватар або лише кілька дописів у стрічці існують сторінки, на кшталт Любові Редзепової з Дніпра.
У неї є фотоаватар на тлі прапора України, 70 друзів, але тільки один допис.
У підписках сторінки арабський магазин одягу з використанням арабського письма, тайська сторінка виробничого підприємства з використанням тайської абетки та казахстанський автосалон.
Видається, що пані Любов з унікальним прізвищем поліглотка, яка знає казахську, арабську та тайську мови поруч із коментарями пані Любові є нотатки користувачів без аватарів, таких як Ілько Беца.
У нього 54 однакових підписки з Любовю Радзеповою, серед яких Рецепты, Море Интереса.
Чоловік також полюбляв репостити дописи арабською.
Напевно, теж поліглот багато користувачів, таких як Милока Нисинчук, згадують про гестапо і що це актуально для України сьогодні.
Проте їхні сторінки без аватарок і дописів та мають всього декілька друзів.
Велика кількість нетипових, а фактично неіснуючих імен та прізвищ, відсутність якісного наповнення сторінок, але з надмірною активністю в коментарях під публікаціями українських медіа та повідомленнями з різко негативною критикою дій представників України, навіть якщо це не стосується теми допису, свідчать про одне ботоферми та штучне моделювання наративів міцно вкорінилися в комунікаційному просторі.
Виявляти їх можна, насамперед, за неякісними профілями.
Як правило, привертають увагу вигадані імена, відсутність реальних аватарок, участь в арабських спільнотах тощо.
Це те, що легко побачити на перший погляд.
Але якісних ботів дуже складно відрізнити від справжніх людей.
Community notes потенційно корисний інструмент, але він ризикує стати подвійною зброєю, якщо репортери дезінформації самі виявляться ботами, а соціальні мережі не передбачать чіткої механіки боротьби з ними.
Адже ботоферми та штучне моделювання наративів не зникли.
Частина з них має явні ознаки, якот дивні імена, порожні профілі та збірні солянки із закордонними підписками.
У найпопулярніших інформаційних потоках боти тонуть у загальному обговоренні, але в малих спільнотах вони можуть створити викривлену інформаційну картину.
Питання хто кому повірить дедалі актуальніше.
Відповідь на нього залежить не лише від алгоритмів Facebook, а й від кожного з нас.
Ярослав Макаревич, директор Action Global Communications в Україні
Последние новости
больше новостей