Під час саміту НАТО в Гаазі Дональд Трамп уперше змінив риторику і висловив тверду підтримку альянсу та його оборонній місії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Washington Post.

За словами трьох європейських чиновників, обізнаних про перебіг дискусій, Трамп розпочав основну сесію НАТО з позитивних слів про витрати на оборону і пообіцяв, що Росія ніколи не нападе на НАТО, поки він залишається президентом.

Інші лідери зі свого боку похвалили зусилля Трампа щодо збільшення європейських оборонних витрат.

Дональд Трамп дорогою на саміт у Гаазі висловив скепсис щодо статті 5 договору НАТО, ставлячи під сумнів поняття колективної оборони. Уже наступного дня він пообіцяв "повну підтримку" альянсу, зазначивши, що США будуть із союзниками "до кінця", хай би що це означало.

Президент США підкреслив, що Америка "тут, щоб допомогти" європейським партнерам. Такий розворот у риториці контрастував з його колишніми погрозами залишити союзників без захисту.

Лідери 32 країн НАТО погодилися більш ніж удвічі підвищити військові цільові показники, згідно з давніми вимогами Трампа. Тепер витрати альянсу мають зрости з 2% до 5% ВВП до 2035 року з урахуванням "креативного розрахунку".

У декларації згадано гнучке трактування: до 1,5% можна зараховувати витрати на інфраструктуру і допомогу Україні. Багато союзників побоюються бюджетних навантажень, але під тиском США прийняли нові цілі з широким "запасом часу".

Глави держав спеціально вихваляли Трампа за закритими дверима, хвалили його "зухвалість" в ударі по Ірану і обіцяли девіз "Make NATO Great Again". Генсек Марк Рютте навіть назвав його "татком".

Президент ночував у королівському палаці та обмінювався особистими повідомленнями з лідерами. Експерти зазначають, що подібні "лестощі" стали інструментом для отримання сприятливих рішень від американського президента.

На тлі перемир'я між Ізраїлем та Іраном Трамп святкував успіхи своєї зовнішньої політики. Він підтримав опубліковану фотографію від Ізраїльської атомної комісії про "повне знищення" об'єктів у Фордо.

Однак президент визнав, що розвідка не може точно оцінити масштаб руйнувань і назвав звіти "спробою здогадатися". Це породило суперечки про достовірність заяв у момент, коли світ оцінює наслідки ударів.

Французький президент Емманюель Макрон заявив, що великі витрати продиктовані саме російською загрозою, а не бажанням догодити США. Іспанія і деякі інші країни намагалися пом'якшити нові цілі, побоюючись перевантаження бюджету.

Експерти попереджають: домовленості поки що декларативні, а фактичне виконання відкладено до 2035 року. Союзники використовують розширені методики обліку, щоб виграти час і адаптувати плани до власних можливостей.

Нагадаємо, за даними військової розвідки, Путін готується напасти на країни НАТО протягом п'яти років.

Згідно зі сценарієм, оприлюдненим агентством Bloomberg, атака почнеться з країн Балтії.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.