Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що ресурси, які дозволяли російській економіці два роки показувати зростання в умовах повномасштабної війни проти України та санкцій, вичерпані. Яким буде падіння: м’яким чи різким?

Ресурсів більше не має

“Ми росли два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси”,– сказала голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна .

За її словами, йдеться про робочу силу, виробничі потужності, запаси капіталу банківської системи, а також гроші Фонду національного добробуту (ФНД), за допомогою якого російський уряд латав “дірки” в бюджеті та оплачував трильйонні мегапроєкти.

“Нам треба розуміти, що багато з цих ресурсів дійсно вичерпані”, – додала Набіулліна.

Рівень безробіття, за даними Росстату, опустився до історичного мінімуму (2,3%), а масова еміграція та вербування чоловіків на війну породили нестачу кадрів, яку уряд Росії оцінює у 2 млн осіб.

Рівень завантаження потужностей на підприємствах, згідно з Росстатом, перевищував 80%, що стало рекордом у сучасній історії РФ. Імпортозаміщення вже насичене, додаткових резервів немає.

Ліквідні активи ФНД з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України скоротилися втричі – до 2,8 трлн руб. Запаси валюти у Фонді знизилися до 153,7 млрд юанів – мінімуму з моменту його створення у 2008 р., а золотий запас ФНД зменшився до 139,5 тонни, хоча перед початком великої війни перевищував 400 тонн. Прибутки російського бізнесу в березні обвалилися на третину, а у ключовому, нафтогазовому секторі – удвічі. Промисловість опинилася на межі стагнації (1,2% зростання за січень-квітень), а цивільні галузі почали скорочуватися. Запаси капіталу в банківській системі, які раніше стимулювали кредитування, також вичерпано.

“Це означає, що вже нікуди додатково розгорнути виробництво чи прискорити зростання - основа була одноразовою і стратегічно вона вже вичерпана. На чисту та стійку динаміку зростання це тепер впливає дуже суттєво”, - каже  Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Темпи економічного зростання сповільнилися

В Мінекономіки, своєю чергою, теж прийшли до висновку, що темпи економічного зростання РФ різко сповільнилися.

Про це зокрема йдеться у звіті російського Мінекономрозвитку за підсумками першого кварталу.

Так, за січень-березень російський ВВП додав 1,7% - у 2,6 раза менше, ніж кварталом раніше (4,5%).

Темпи зростання промисловості впали більш ніж у 5 разів - з 5,7% до 1,1%, оптова торгівля вперше із зими 2023 р. почала скорочуватися - на 2,1% за квартал.

Спад у видобутку корисних копалин прискорився вчетверо - з 0,9% наприкінці минулого року до 3,7%, а несировинна промисловість почала зростати вдвічі повільніше - 4,7% у січні-березні проти 10,7% у жовтні-грудні.

“Квартальний результат для економіки РФ став найгіршим із січня-березня 2023 р. І це наслідок посилення політики ЦБ Росії, санкцій, складнощів із постачанням, а також високої інфляції”, - повідомив  економіст Continuum Economics Волкан Сезгін.

За оцінками експертів Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), за межами військового сектора виробництво вже скотилося в рецесію. Зокрема, в першому кварталі випуск цивільної продукції знижувався в середньому на 0,8% на місяць, зокрема в березні - на 1,1%.

Спад охопив цивільне машинобудування, виробництво електрообладнання, випуск будматеріалів і чорну металургію. Рекордно з перших місяців війни просіло виробництво продуктів харчування - на 0,7% на місяць у першому кварталі.

Росія на межі рецесії

Стан економіки країни-агресора настільки поганий, що міністр економічного розвитку РФ Максим Решетніков вважає, що Росія на межі рецесії.

“За цифрами у нас охолодження, але у нас усі наші цифри – це дзеркало заднього виду. За поточними відчуттями бізнесу та індикаторами ми загалом вже, мені здається, на межі переходу в рецесію.”, - сказав він.

Уряд і Банк Росії прогнозують, що у 2025 р. зростання ВВП буде нижчим, ніж у 2024 р., коли він становив 4,3%. Мінекономрозвитку очікує зростання на 2,5%. За середньостроковим прогнозом Банку Росії ВВП збільшиться на 1-2%.

В умовах охолодження – за відсутності нових ресурсів – вийти з кризи буде непросто.

“ Нова модель ”  зростання

Набіулліна взагалі каже, що РФ негайно треба перейти до “нової моделі зростання”. Під цим вона розуміє відхід від колишньої сировинної моделі та перехід до заснованого на приватних інвестиціях, зростання продуктивності. Ключова ідея полягає у тому, що стара модель, орієнтована на зростання цін на нафту та стимулювання споживання через позики, “вичерпана”. На думку Набіулліної, російська економіка завантажила всі ресурси - працю, потужності. Подальше розширення без змін неможливе.

“Нова модель” містить: підвищення продуктивності праці.

Головний драйвер зростання - треба робити більше та якісніше тими ж ресурсами. Зокрема, вкладати кошти в несировинні галузі.

Російська економіка має перебудуватися: менше нафти, більше промисловості, технологій та експорту. Також варто поліпшувати  інвестиційний клімат. Для цього треба створити умови - стабільне регулювання, суд, боротьба з корупцією, передбачувані ставки, щоб гроші справді прийшли до бізнесу. Крім того, треба інвестувати в науку.

Водночас, якщо захід продовжуватиме санкційний тиск, то реалізувати цей проект важко, тому що санкції обмежують доступ до: технологій, обладнання та програмного забезпечення, західних інвестицій та ринків капіталу, кваліфікованої зовнішньої експертизи та кооперації.

Зокрема, санкції призвели до технологічної ізоляції РФ. Вони обмежили доступ до критично важливих технологій (у мікроелектроніці, машинобудуванні, авіабудуванні, видобутку та перероблюванню).

Імпортозаміщення у високотехнологічних галузях поки що просувається слабо. Альтернативи (Китай, Індія, Іран) дають лише частковий, часто застарілий чи дорогий доступ.

Також санкції призвели до того, що іноземні інвестиції пішли з країни або заморожені. Санкційні ризики роблять навіть дружніх інвесторів обережними. Своєю чергою, російські бізнесмени побоюються націоналізації, мобілізації ресурсів, нестабільних податків.

Через санкції РФ має слабкий доступ до фінансування. Зокрема, обмеження на доступ до доларових/єврових ринків капіталу.

Крім того, у РФ наразі висока ключова ставка, що означає дорогі кредити та слабку інвестиційну активність.

Також у РФ наявний відтік кваліфікованої робочої сили (ІТ, інжиніринг). А проблеми з міжнародним науковим обміном стримують розвиток високих технологій.

Попри це навіть в умовах санкцій, економіці РФ може допомогти реальний попит на переорієнтацію. Зокрема, стимули до внутрішніх розробок та виробництва: в оборонці, енергетиці, транспорті.

Ще однією надією РФ є так званий азійський поворот - доступ до китайських технологій, обладнання, ринків збуту. Водночас є й ризики, зокрема залежність від Китаю, вторинна санкційність.

Також РФ може самостійно інвестувати у фундаментальну науку, прикладні розробки (держфонди, інститути).

Є можливість і розвивати імпортозаміщення. Мобілізаційна економіка вже дала поштовх ряду виробництв (зброя, будматеріали, верстати).

Можна продовжувати розвивати ланцюжки доданої вартості у рамках ЄАЕС чи внутрішньоросійських регіональних програм.

Водночас, експерти кажуть, що у 2025-2026 рр. малоймовірний прорив економіки РФ, навпаки скоріше за все криза поглиблюватиметься.

Вікторія Хаджирадєва