18 червня Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає запровадження інституту множинного громадянства. Таким чином українці, які виїхали за кордон, можуть без втрати громадянства України отримати паспорт іншої держави. 

За документ проголосували 243 парламентарі і найближчим часом його направлять на підпис автору законопроєкту – президенту Володимиру Зеленському. 

Чинне законодавство змушувало українців обирати між Батьківщиною та можливостями життя за кордоном, що шкодило національним інтересам, – стверджував Павло Ґрод, Президент Світового Конґресу Українців, який адвокатував і працював над законопроєктом.

Громадська ініціатива «Голка» після голосування в парламенті поспілкувалася з представниками української діаспори у Польщі, Німеччині та Латинській Америці, аби з’ясувати, як там відреагували на такий закон.

Голова фонду «Український дім» у Польщі Мирослава Керик розповідає, що за 34 роки незалежності України в Польщі, де нещодавно з незначним відривом у 1,78% голосів переміг на виборах Кароль Навроцький, відомий антиукраїнськими висловлюваннями, польське громадянство отримали лише кількадесят тисяч українців:  «Це небагато, якщо порівнювати з кількістю наших мігрантів у Польщі. Разом з біженцями нас тут понад 2 млн. Українці не отримують польське чи інші громадянства, бо не хочуть переривати звʼязок з Україною і відчувають лояльність до неї. А це має не дуже позитивні наслідки для їхнього статусу і політичного впливу у країнах проживання: вони не мають виборчого права і не можуть балотуватись. А це означає, що важливих питань для української громади і для України немає у програмах політичних партій, а з їхньою думкою ніхто не рахується».

За словами Керик, з ухваленням закону українці з польським паспортом зможуть мати більше важелів, аби працювати на зменшення маніпуляцій навколо українських питань і потреби підтримки Україні, зокрема в Польщі. 

У Німеччині, де наразі живе найбільша кількість українських біженців, питання отримання ними множинного громадянства стане актуальним вже за два роки. Так вважає Олена Слободян, соціологиня, дослідниця медичної політики та міграції, яка живе у Берліні: «До повномасштабного вторгнення в Німеччині жило 150 тис українців, зараз більше мільйона. Навіть, якщо половина з цих людей залишиться в Німеччині, більшість захоче мати німецький паспорт, щоби не бути в «сірій зоні», бо люди не можуть нескінченно довго бути у підвішеному стані. Німецький паспорт – єдиний шлях, щоби міграційна служба лишила тебе в спокої. З 2027 року варто очікувати першу хвилю подачі документів на німецькі паспорти від біженців, які проживуть в країні п’ять років. Для українців, які мешкали в Німеччині до 2022 року, така можливість вже є, але вони масово не отримували німецьке громадянство через бажання зберегти українське», – говорить Слободян. 

Аналогічні виклики є не лише в Європі, а й в Латинській Америці. І про це розповідає Вітторіо Соротюк, віцепрезидент Світового Конґресу Українців у справах Латинської Америки: «У Бразилії проживає приблизно 600 тис. нащадків українців. За останні 20 років тисяча нащадків шукали і отримали статус українця за кордоном, але 95% з них не поновили його. Ми знаємо лише про одну родину, яка повернулася жити в Україну. Близько 20 нащадків навчалися в Україні. Можливо, множинне громадянство і настання миру дозволить більшій кількості сімей повернутися в Україну або, коли вони вийдуть на пенсію, насолоджуватися рештою свого життя в Україні». 

Це також дає можливість «узаконити»  в українському правовому полі трудових мігрантів, які багато років живуть у Португалії, Італії і отримали паспорти цих країн. На цьому наголошує  Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Саме цей інститут понад 30 років вивчає діаспору, міграцію і зв’язки України з українцями у світі. 

«Добре, що в Україні з’явилося розуміння, що ми втрачаємо людей. Ми не можемо дозволити собі такої розкоші. З кожним роком зменшуватиметься кількість українців, які повертатимуться з-за кордону. Тому треба шукати механізми, як їх постійно тримати в українському полі. Український паспорт – один з таких інструментів. Він фактично ставить знак рівності між тими, хто в Україні і тими, хто живе за її межами. Це хороший жест з боку держави, аби показати, що Україна їх бачить і визнає. І це буде сприяти залученню величезного потенціалу українців за кордоном з ментальністю країн, в яких вони живуть, для відновлення України», – зазначає Ключковська.

Нагадаємо, віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов наголошував, що 90% українців за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство.