У всьому світі люди вітаються дуже по-різному - і деякі з цих способів можуть здивувати. Від висунутого язика в Тибеті до зіткнення носами в Новій Зеландії - кожен жест несе в собі глибокий культурний зміст.

РБК-Україна зібрало 7 найоригінальніших способів привітатись з різних країн.

У маорі, корінного народу Нової Зеландії, є вітання "хонгі", що полягає в торканні носами й лобами. Це символ обміну "ха" - диханням життя, що об’єднує людей духовно. 

Хонгі є частиною офіційних церемоній і сприймається як велика честь. Участь у цьому ритуалі означає прийняття до спільноти маорі й глибоку повагу до їхньої культури.

У Тибеті висунутий язик - це зовсім не насмішка, а щира демонстрація добрих намірів. Такий жест виник як спосіб довести, що людина не є втіленням жорстокого правителя з чорним язиком. 

Сьогодні він є частиною щоденної культури, яка викликає усмішку та встановлює дружню атмосферу. Хоча для туристів це здається дивним, місцеві мешканці ставляться до цього абсолютно природно.

Так вітають у Тибеті (фото: YouTube/Learn English by Pocket Passport)

Традиційне вітання в Таїланді -"вай" - символізує мир і повагу. Людина складає руки долонями одна до одної та злегка нахиляє голову, що свідчить про відсутність зброї. 

Висота розташування рук і глибина поклону залежать від віку, статусу та рівня поваги. "Вай" - це також форма культурного взаєморозуміння, яку вивчають навіть іноземці.

Жест"намасте" означає "божественне в мені вітає божественне в тобі". Людина складає долоні на рівні грудей і трохи схиляє голову, що виражає повагу та вдячність. 

Цей жест широко використовується в Індії не лише як привітання, а й під час прощання, молитви та занять йогою. Він втілює філософію пошани до кожної душі, незалежно від віку чи статусу.

Жест "намасте" (фото: Freepik)

Гренландське привітання"кунику" полягає в тому, що людина притискає ніс і верхню губу до щоки або чола близького. В цей момент вона вдихає запах іншої людини - жест глибокої прив’язаності. 

Це вітання використовують лише з тими, кого дуже добре знаєш і любиш: членами родини чи партнером. Така дія говорить більше, ніж тисячі слів - це турбота у найщирішій формі.

На Філіппінах жест "мано по " означає повагу до старших. Молодша людина бере руку старшої та притискає її тильною стороною до свого чола - ніби всмоктує мудрість. 

Такий ритуал глибоко вкорінений у філіппінській культурі та сімейних зв’язках. Це не просто привітання, а спосіб навчити молодших поваги до традицій і старшого покоління.

Жест "мано по" (фото: YouTube/Learn English by Pocket Passport)

У Японії традиційне привітання - це поклон "одзиги", глибина якого залежить від рівня поваги. Чим глибше нахил, тим більше шанування виражається співрозмовнику. 

Поклони також використовуються для вибачень та подяки, що робить цей жест універсальним у японській культурі. Цей звичай вивчають з дитинства і дотримуються навіть у сучасному діловому середовищі.

Вас може зацікавити

• Які 10 правил життя українцям варто перейняти у мешканців Фінляндії
• Що відомо про єдину країну у світі, яка не має столиці
• Які дивні факти про Велику Китайську стіну здивують майже усіх туристів

При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: матеріали сайтів Live Science, Lifehacker, інформація з Вікіпедії.