Під час дії воєнного стану в Україні неможливо проголосувати за скорочення кількості народних депутатів до 300. Така ініціатива потребує змін до Конституції, а вони заборонені в період війни. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, передає «Главком».

За словами Стефанчука, відповідний законопроєкт був поданий на початку каденції, однак спочатку завадив коронавірус, а тепер – воєнний стан.

«Під час воєнного стану ми не можемо голосувати зміни до Конституції», – пояснив він.

Водночас, на думку спікера парламенту, у першому читанні документ підтримала б більшість депутатів. Після цього проєкт був би переданий на розгляд Конституційного суду: «Конституційний суд прислав нам зі своїми застереженнями, але я думаю, що ці застереження можуть бути подолані в парламенті. Далі, я думаю, що це питання також може бути винесено», – заявив Стефанчук.

Він зазначив, що скорочення кількості депутатів відповідає сучасним умовам, зокрема враховуючи зменшення населення країни та зміну виборчої системи: «Коли нас було 52 мільйони – 450 депутатів, це було виправдано. Після війни нам треба подивитися, тому що я думаю, що така ідея має право на життя».

На питання, чи можна встигнути внести зміни до наступних виборів, він відповів: «Все можна встигнути. Питання тільки в тому, як ми і коли завершимо цю страшну війну. Тому це питання не є номер один для України, але дуже важливе в контексті післявоєнного відновлення України».

Нині, за словами Стефанчука, у Верховній Раді залишилося 399 народних депутатів. При цьому в голосуваннях за ключові рішення беруть участь приблизно 340–350 парламентарів: «Зрозуміло, день від дня вона може коливатися, тому що на це накладаються різні обставини. Але рішення, які об'єднують зал, а таких рішень багато, це питання національної безпеки, євроінтеграційного поступу, наближення до НАТО, політичні заяви – фактично, завжди 300+ голоси в стінах парламенту».

Стефанчук запевнив, що фракція «Слуга народу» залишається монобільшістю. У її складі – 231 депутат. Однак, за його словами, фракція не завжди голосує одностайно, тому підтримка інших сил у деяких питаннях є нормальною парламентською практикою.

«Так, по деяких питаннях ми голосуємо, наприклад, разом з «Європейською солідарністю», з «Голосом», з «Довірою», з «За майбутнє». Це парламент. І ми тут обговорюємо ті чи інші речі. Тому я, по-перше, дуже ціную, що ми кожного дня працюємо, збираємося з колегами, лідерами фракцій і груп. Ми проходимо по кожному законопроєкту. І ми не просто його вносимо в зал. Ми чітко розуміємо, орієнтовно, скільки голосів буде, скільки часу це займе. Тому що спланованість роботи парламенту дуже важлива для того, щоб ми приймали ті закони, які потрібні для країни. І парламент з цим справляється», – наголосив він.

Раніше «Главком» повідомляв, що у серпні 2019 році президент України Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт про зміни до Конституції України, який передбачав скорочення народних депутатів до 300. Проте попередній Конституційний Суд дав негативний висновок на цей законопроєкт, чим заблокував його розгляд у Верховній Раді. 

Нагадаємо, наразі конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів. Станом на 1 квітня 2025 року у парламенті працювало 400 парламентарів.

Також «Главком» інформував, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук різко прокоментував голосування 16 квітня за продовження воєнного стану та мобілізації.