У Києві знищено меморіальний мурал із цитатою Катерини Гандзюк

У Києві з фасаду будівлі на Поштовій площі зник мурал із цитатою херсонської активістки Катерини Гандзюк, яка померла у 2018 році внаслідок спланованого нападу. Графіті, що понад п'ять років слугувало символом пам'яті та закликом до справедливості, було стерто напередодні 40-го дня народження Гандзюк. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на спільноту «Хто замовив Катерину Гандзюк?».

«Багато хто з вас знає, в Києві на Поштовій площі замалювали мурал із відомою фразою Каті, який став місцем памʼяті про неї. Про це напишемо в наступному пості. Поки що дякуємо небайдужим громадянам, що помітили і написали про це», – йдеться у дописі спільноти.

Графіті з цитатою Катерини Гандзюк з’явилось на Поштовій площі в Києві у 2019 році. Його створили активісти ініціативи «Хто замовив Катерину Гандзюк». Відтоді це місце стало умовним меморіалом – там проводились акції в пам’ять загиблої активістки.
Мурал був одним із багатьох нагадувань про жорстокий напад на Катерину Гандзюк, який стався 31 липня 2018 року. Її облили сірчаною кислотою, і через три місяці, 4 листопада, Катерина померла в лікарні. Справа Гандзюк викликала широкий суспільний резонанс і стала символом боротьби за справедливість та припинення нападів на громадських активістів в Україні.
Причини зникнення муралу наразі невідомі. Громадськість очікує на офіційні роз'яснення щодо цієї ситуації.
Зауважимо, така ситуація з муралом, присвяченим Гандзюк, сталася не вперше. Зокрема, 5 листопада 2020 року у Львові, на вулиці Замковій, було знищено мурал із зображенням Катерини Гандзюк. Мурал знищили наступного дня після другої річниці смерті Катерини Гандзюк. Стіна, на якій був намальований мурал, належить Львівському університету МВС. Речниця університету, Галина Лемішко, зазначила, що ніхто не звертався за дозволом на створення муралу. За її словами, стіна є частиною історичного комплексу, і університет не має повноважень давати такі дозволи – для цього потрібно звертатися до органів місцевого самоврядування.
У липні 2022 року, під час окупації Херсона, росіяни замалювали фарбою стінопис «Вбивці Каті Гандзюк будуть покарані» на будівлі Херсонської міськради.

До слова, розгляд апеляційної скарги на вирок у справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк може початися наново через відставку одного із членів колегії суддів. Суддя, яка головує у справі Гандзюк, оголосила, що один із суддів може піти у відставку через досягнення 65-річного віку. Адвокати вважають, що заміна складу суду є підставою для того, щоб справу розглядали наново.
31 липня 2018 року радницю міського голови Херсона та відому активістку Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою біля під'їзду власного будинку. З опіками її доставили до реанімації в обласну лікарню. У Катерини постраждали понад 40% тіла – кислота потрапила їй на спину, голову, руку, око.
Уже наступного дня санітарним бортом Катерину екстрено перевезли до Києва. Упродовж наступних трьох місяців вона перенесла низку складних операцій. А втім, організм 33-річної жінки не витримав наслідків хімічних опіків. 4 листопада 2018 року Катерина Гандзюк померла.
За три тижні до смерті під час розмови з журналістами Катерина Гандзюк повідомила, що вважає замовником нападу на неї Владислава Мангера – тодішнього голову Херсонської облради.
Нагадаємо, засуджений за вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк Микита Грабчук розповів, що погодився напасти на жінку на прохання свого колишнього командира Сергія Торбіна. За словами Грабчука, йому сказали, що Гандзюк має проросійські погляди, тому її треба «провчити» – завдати тілесні ушкодження, щоб жінка втратила працездатність. Про це повідомляє видання Watchers.
До слова, у березні 2022 року окупанти обікрали та пошкодили квартиру Каті Гандзюк у Херсоні.
Останні новини
