Українські біженці у Польщі у 2024 році забезпечили 2,7% валового внутрішнього продукту країни. Про це йдеться у спільному дослідженні консалтингової компанії Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), яке презентувало Посольство України в Польщі, передає «Главком».

Згідно з результатами дослідження, українці, які перебувають у Польщі, не лише не навантажують економіку країни, а й роблять суттєвий внесок у її розвиток. Зокрема, тільки за останній рік рівень зайнятості серед біженців зріс з 61% до 69% річних.

У звіті зазначено, що польська економіка виграла від інтеграції біженців на ринок праці та у сферу малого бізнесу. У 2024 році доходи державного бюджету Польщі завдяки праці українців збільшилися, на що вказує приріст у 2,94%. Середня зарплата зросла на 29% – з 3100 до 4000 злотих (близько 730- 930 євро). Таким чином, вона вже складає 84% середньої зарплати у Польщі.

Також аналітики зауважують, що 80% доходів українських домогосподарств у Польщі надходить саме з праці, тоді як лише 14% – від пільг. При цьому частка доходів, отриманих в Польщі, зросла з 81% у 2023 році до 90% у 2024-му.

«Кожен, хто вважає, що біженці перекладають тягар на економіку, повинен ще раз задуматися», – зазначив Кевін Дж. Аллен, представник UNHCR у Польщі. За його словами, відкриття польського ринку праці для українців стало вигідним кроком.

У регіонах із більшою присутністю українців зростає і зайнятість серед поляків: кожен додатковий відсоток зайнятості біженців дає +0,5 відсоткових пунктів зростання працевлаштованих поляків та -0,3 пункту до рівня безробіття. Тобто поляки мають змогу переходити на більш кваліфіковану роботу, а базові позиції заповнюють українці.

Попри це, значна частина українців досі не може реалізувати свій професійний потенціал. За даними аналітиків, 40% українських біженців мають вищу освіту, однак лише 12% працюють за спеціальностями, що вимагають відповідної кваліфікації. Для порівняння, серед поляків цей показник становить 37%.

Основними бар’єрами є регуляторні обмеження для роботи у ліцензованих професіях, складна та дорога процедура нострифікації дипломів, а також мовний бар’єр. Тільки 18% українців вільно володіють польською мовою, і здебільшого така компетенція формується лише після понад двох років перебування в країні.

Окремо підкреслюється вплив жіночого лідерства в українських сім’ях у Польщі: 67% таких домогосподарств очолюють самотні жінки. Попри психологічні травми та відсутність близьких, жінки активно працюють і утримують своїх дітей.

В дослідженні зазначено, що українки демонструють працездатність, близьку до польок: рівень зайнятості жінок-біженок – 70%, серед польок – 72%. Проте в категорії 25–39 років прогалина зростає, головним чином через брак доступної системи догляду за дітьми.

Нагадаємо, докторка економічних наук, професорка, академік Національної академії наук України Елла Лібанова заявила, що Україна має підтримувати повернення воєнних мігрантів, але робити це обережно – без надання їм спеціальних преференцій. За її словами, стимулювати повернення варто забезпеченням безпеки, житла та роботи, але категорично не можна створювати соціальну напругу між тими, хто залишився в країні, і тими, хто виїхав.